Презентація "Історія ракетобудування"

Історія ракетобудування

Ракета (від італ. Rocchetta - маленьке веретено) - літальний апарат, що рухається за рахунок реактивної сили, що виникає при відкиданні частини власної маси. Політ ракети не вимагає обов'язкової наявності навколишнього повітряного або газового середовища і можливий не тільки в атмосфері, а й у вакуумі. На сьогоднішній час тільки реактивний рух дозволяє космічним кораблям досягати космічних швидкостей.

У загальному випадку, словом ракета позначають широкий спектр літаючих пристроїв від святкової «вертушки» до космічної ракети-носія.

за типом заряду:з ядерним спорядженням;із звичайним спорядженням.по призначенню:стратегічні;оперативно-тактичні;тактичні. за типом базування:наземного;повітряного;морського;підводного.

За третім законом механіки, тіла діють один на одного з силами, рівними за модулем і протилежними за напрямом. У ракетному двигуні цей закон, відкритий геніальним вченим Ісааком Ньютоном, реалізується дуже просто: викидаються газоподібні продукти згоряння назад, щоб отримати рух ракети вперед.

1-перший ступінь2-другий ступінь3-третій ступінь4-головний обтічник. Багато ракет складаються з декількох менших ракет - ракетних ступенів. При запуску в космос вони працюють послідовно. Спочатку весь «ракетний поїзд» везе перша ступінь. Коли в ній витратиться все паливо, вона відокремлюється від ракети і падає на Землю, відразу включаються двигуни другого ступеня. Потім естафета передається останній, третій ступені, яка несе корисний вантаж - автоматичну станцію або космічний корабель - і досягає потрібної космічної швидкості

Відповідно до свідоцтва давньоримського письменника Авла Геллі (англ. Aulus Gellius) одне з перших реактивних пристроїв використовувалося понад 2000 років тому, ще в 400 році до н. е., грецьким філософом-піфагорійцем Архітом Тарентським, що змушував дерев'яного голуба рухатися уздовж дроту за допомогою пари, перед очима здивованих жителів свого міста. Архіт Таренскій використовував принцип «дія-протидія», який був науково описаний тільки в XVIІ столітті.Історія ракет

Проте, витоки виникнення ракет більшість істориків відносять до часів китайської династії Хань (206 рік до н. Е.-220 н. Е.). До відкриття пороху і початку його використання для феєрверків і розваг. Сила, що виникає при вибуху порохового заряду була достатньою, щоб рухати різні предмети. Пізніше цей принцип знайшов застосування при створенні перших гармат і мушкетів. Снаряди порохової зброї могли літати на далекі відстані, проте не були ракетами, оскільки не мали власних запасів палива. Проте, саме винахід пороху стало основною причиною виникнення справжніх ракет.

Так само відомо, за історичними хроніками, що ракети були застосовувані запорізькими козаками, починаючи з XVI-XVII ст.

Казимир Семенович (XVII) винаходить багатоступеневу ракету. Пізніше секрет виготовлення був загублений. Казимир Семенович (XVII)

В Україні практичне ракетобудування розпочалося з розробки бойових ракет полтавчанином – Олександром Засядько. Його ракети літали, хоч і не набагато, але все ж далі, ніж найкращі тодішні європейські зразки, їх широко використовували під час воєнних дій. Ракетні установки Засядька стояли на кораблях Дунайської флотилії та Чорноморського флоту. Були у Засядька і прототипи легендарних «катюш» часів Другої світової війни: великі станини на 36 ракет. Із яких можна було зробити залп. Засядько Олександр Дмитрович(1774—1837)

Виходець із міста Короп, що на Чернігівщині, Микола Кибальчич запропонував оригінальний проект літального апарату, який призначався для польоту людини в космос.

У 1916 році уродженець Полтави Олександр Шаргей (у 1921 році він буде змушений змінити ім'я та прізвище на «Юрій Кондратюк») починає розробляти тему космічних польотів. Вислідом цих роздумів був самобутній проект польоту на Місяць та інші небесні тіла. Юрій Кондратюк

Костянтин Едуардович Ціолковський. КОСМІЧНА РАКЕТА – багатоступінчаста ракета для виведення космічних апаратів (штучних супутників Землі, АС, космічних кораблів) на орбіту супутника Землі чи міжпланетну трасу. Вона – єдиний засіб проникнення в космічний простір, найдосконаліший витвір рук людини, що тримає сьогодні рекорд швидкості й дальності польоту. Принцип реактивного руху, відомий ще з давніх-давен, людина Землі використала для проникнення в космічний простір лише в XX ст. саме завдяки створенню космічної ракети. Ідею використання космічної ракети як засобу космічного польоту подав і науково обґрунтував наш геніальний співвітчизник K. Е. Ціолковський.

Найбільш значуща особистість ХХ століття в космічному кораблебудуванні. Сергій Павлович Корольов ,який народився у місті Житомір. Першопрохідник у багатьох напрямках ракетно-космічної техніки та ракетної зброї. Зробив вирішальний внесок у створення пілотованих космічних кораблів. Забезпечив наявність стратегічного ядерного ракетного озброєння, яке стало «щитом» країни. Став ключовою фігурою в області вивчення космосу. Основоположник практичної космонавтики.

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін на пілотованому космічному кораблі «Восток-1» вперше відправляється на навколоземну орбіту. Це був зоряний час не тільки Гагаріна, але і Корольова, який продемонстрував всьому світу свої конструкторські здібності. Після цього були спроектовані кораблі «Восток-2», «Союз», починається створення проекту важкої орбітальної станції, важкого міжпланетного корабля.

Значний внесок у розвиток ракетобудування зробив видатний учений-аеродинамік, дослідник реактивного та ракетного руху Георгій Проскура. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті досить плідно працювала група вчених-однодумців. Група досліджувала питання, пов'язані з освоєнням космосу. Вчився в Київському авіаційному інституті, закінчив його, після чого декілька років там же й викладав видатний конструктор ракетної та космічної техніки Володимир Челомей. Паралельно працював в інституті прикладної математики і механіки Академії наук. У 1942 році Челомей створив пульсуючий повітряно-реактивний двигун. Його керівництву зобов'язані своїм народженням супутники серій «Протон» і «Політ»Володимир Челомей. Багато українців зробили вагомий вклад в розвиток ракетобудування та космонавтики. Серед яких В. П. Янгель, С. П. Корольов, та багато інших конструкторів і космонавтів України. Всі знають про першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Багато хто пригадає одного з перших космонавтів планети українця Павла Поповича та Георгія Берегового. У космосі побували майже два десятки космонавтів – вихідців із України. Вони – наші земляки, і ми повинні пишатися цим. В. П. Янгель. С. П. Корольов Леонід Каденюк. Павло Попович. Георгій Береговой

Україна — визнана у світі космічна держава. Вона входить до п'яти провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3 SL», «Дніпро», «Циклон-3».

Досягнення України в ракетно-космічній галузі дозволили їй разом із США, Росією та Норвегією взяти участь у спільному міжнародному проекті «Морський старт» для запуску в Тихому океані космічних супутників різного призначення. Крім того, наша країна бере участь у міжнародних проектах створенні носіїв Antares та VEGA.

Космонавтика та ракетобудування - це величезний каталізатор сучасної науки і техніки, який став за небачено короткий термін одним з головний важелів сучасного світового процесу. Вона стимулює розвиток електроніки, машинобудування, матеріалознавства, обчислювальної техніки, енергетики та багатьох інших галузей народного господарства.

Дякую за увагу!