Презентація "Історія виникнення ялинкових іграшок"

Презентація«Історія виникнення ялинкової іграшки»

Новий рік – це свято, оповите легендами й романтичними історіями. Кожна традиція пов'язана з цікавими фактами з минулого. Ось і новорічна іграшка також має свою історію, адже вона не з'явилася нізвідки. Виявляється, почалося все багато століть тому. Ще дуже давно європейці започаткували традицію прикрашати будинок до свята Нового року. Але тоді влада була проти таких розважальних заходів – встановлювати в будинках хвойні дерева суворо заборонялося. Незважаючи на табу, люди потай приносили зелені красуні. Цей звичай переміг і прижився, а вже в XVI столітті він перетворилася на модну тенденцію. Прикрашати будинок у переддень свята стало популярною традицією, і сусіди навіть змагалися між собою – у кого ж цього року житло буде найкраще декороване.

Незважаючи на вплив тенденцій, правила прикрашання залишилися такими ж, змінився тільки матеріал. На верхівці красувалася зірка, по всьому дереву розвішували «яблука», які асоціювалися з біблійним забороненим плодом (сьогодні це новорічні ялинкові кульки), а також ставили запалені свічки – в наші дні вони перетворилися на гірлянди і дощики. Звичай вішати на зелені гілки солодощі залишився й до тепер. До середини XVIII століття прикраси були тільки їстівні, крім випічки, до «ялинкового меню» додалися горіхи, фрукти та цукерки. А вже в кінці цього ж століття на зелених гілочках з’явилися не тільки солодощі, але й паперові іграшки, шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні.1848 року в Тюрінгії (Німеччина) були виготовлені перші ялинкові кульки.

Вони відрізнялися від сучасних побратимів, прикраси виготовляли з прозорого або кольорового матеріалу, всередину заливали шар свинцю, а зовні прикрашали блискітками. Вже через 20 років у тому ж місті відкрився газовий завод, де майстри за допомогою пальників і полум'я навчилися «надувати» іграшки будь-якого розміру. А свинець, який викликав багато суперечок через шкоду для здоров'я, замінили на нітрат срібла. Ялинковим кулькам так і залишили їх назву, незважаючи на те, що вони могли бути зовсім іншої форми, у продажу з'явилися скляні янголята, рибки, пташки, Санта Клауси, феї, ельфи, шишки... У ХХ столітті такі ж заводи з'явилися у Чехії, Польщі, США , Японії та багатьох інших країнах. Тоді почала розвиватися індустрія ялинкових іграшок.

Мода на прикраси змінювалася з часом. Спершу вважалося, що ялинка повинна бути яскравою і помітною, з барвистими іграшками всіх кольорів і форм. Потім «мінімалізм» вийшов на перші позиції, і кульки в строгих ( здебільшого сріблясто-білих тонах) замінили червоні, сині прикраси. Пізніше у продаж надійшли золотисті та інші різнокольорові дощики і солом'яні зірочки. У цей період особливо відзначилися німецькі Дрезден і Лейпциг. Там майстри придумали іграшки в стилі «техно»: дирижаблі, паровозики, машинки, екіпажі, а також тварини –слони, олені, ведмеді, жаби...

Перед, після і під час Другої Вітчизняної Війни іграшки, на думку радянської влади, перетворилися на предмети боротьби з урядом і були заборонені. Керівництво країни було впевнене, що прикрашання новорічної ялинки барвистими кульками загрожувало серйозному настрою в країні. Правда, згодом ця заборона відійшла у минуле. У 1970-і роки мода повернулася, хоча не обійшлося без політики. Стали поширеними іграшки у вигляді серпа і молота, червоної радянської зірки, а також «героїв» того часу – учених, космонавтів, артистів. Були також звірі невизначеної породи (чи то ведмеді, чи то білки, чи то собачки). Але найпопулярнішими залишалися традиційні новорічні ялинкові прикраси: прості кульки, пірамідки і бурульки. Саме їх штампували по всьому Союзу і Європі, новорічні ялинки в різних країнах мало чим відрізнялися.

Через кілька років надзвичайно популярним став дощик. Гірлянда з колючими ворсинками настільки поширилася по всьому світу, що часом люди завішували сріблястими, золотистими, жовтогарячими, червоними і синіми прикрасами все дерево, і кульок зовсім не було видно. У 2000-х роках в моду увійшли саморобні прикраси для новорічної ялинки: фігурки з соломи, паперові сніжинки, картон, біла вата замість снігу, плюшеві тварини та янголята.

Зараз, через більш ніж сто років, у прикрашанні ялинок українці повертаються до традицій кінця 19 століття. На новорічних деревах знову з’являються вироби хенд-мейд. Це вже не незграбні ватні персонажі, а витончені вироби. Це ті ж люди і звірі, янголи, ляльки-мотанки... Іноді дизайнерські, іноді пошиті чи вирізані народними майстрами із простих матеріалів.