Стояла мати під хрестом,де сина її розіп'яли. Ридала гірко так вона,многостраждальна Христова мати. Хто може зміряти ту біль,яку тоді вона відчувалаЄдиний син ,її дитя кати до смерті закатували. Як сина зняли із хреста ,на руки матінці віддали. Обняла сина ніжно вона й сльозами вмила й цілувалаІ пригадались їй тоді,його дитячі тії роки. Правду сказав Семеон,як страшно сповнилося пророцтва. Прости Маріє ісіх нас,що болю ми тобі завдалиІсус помер був за всіх нас,гріхи наші його роз'яли. Свята Маріє відтоді ,як сина твого розпинали. Прийняла всіх нас за дітей і стала наша Свята Мати.