Презентація «Катерина Білокур: життя та творчість»

Катерина Білокур: життя та творчість Підготувала: Байдак Оксана Андріївна

Видатна українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, представниця наївного мистецтва Білокур Катерина Василівна народилася 24 листопада (7грудня) 1900 р. в с. Богданівка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії, зараз це село належить до Яготинського району, Київської області. Отже, в 2020 р. в Україні і світі відмічається 120-й ювілей цієї всесвітньо відомої художниці.

В 6–7 років Катерина самотужки научилась читати й писати. Саме тому батько вирішив, що дочці не потрібно навчатись у школі. Малювати дівчинка почала з раннього дитинства. Спочатку це були малюнки гілочкою на снігу чи на розмитій дощем доріжці, а потім на шматку тканини вугликом. Однак батьки Катерини не схвалювали її заняття малюванням, та забороняли їй займатись цим.

В юності Катерина Василівна брала участь драматичному гуртку, малюючи декорації для вистав. В 1922 р. вона спробувала вступити до художньо – керамічного технікуму в Миргороді. А в 1928 р. до київського театрального технікуму, бо розраховувала навчаючись в Києва спілкуватись з художниками. Але і в першому й в другому випадку її не прийняли до цих учбових закладів, бо вона не мала свідоцтва про закінчення семилітки.

Батьки продовжували забороняти Катерині займатись малюванням. Саме тому в 1934 р. вона намагалась покінчити життя самогубством. Тільки після цього батько та мати дозволили дочці малювати картини. Пензлика Катерина Василівна виготовляла зрізуючи шерсть з кінчика котячого хвоста. Фарби вона виготовляла з різних рослин. Для кожної фарби був свій пензлик. В цей час художниця писала портрети, пейзажі та натюрморти.

КАРТИНИ 20-х – ПОЧАТКУ 30-х рр. Жінка в жупані Портрет Олі Білокур

Пейзаж «За селом» Натюрморт

Катерина Білокур мала гарну вроду, але ніхто із парубків з якими вона зустрічалась не хотів, щоб його майбутня дружина займалась малярством.

Найбільшим коханням Катерини Білокур були квіти, які вона любила малювати. Художниця ніколи не зрізала квіти, бо вважала їх живими. істотами.

Катерина Василівна любила малювати на природі. Інколи вона проходила кілометри, щоб знайти в лісі кітку, яку хотіла зобразити на картині.

Катерина Білокур почула пісню про поламану калину у виконанні відомої оперної співачки Оксані Петрусенко. Ця пісня нагадала Катрі про її поламану долю. Саме тому вона написала листа Оксані Андріївні, в якій вклала намальований на полотні малюнок із зображенням калини. Цей малюнок дуже сподобався співачці і вона розповіла про Білокур своїм друзям. Це відкрило художниці шлях до успіху.

В 1940 р. в Полтаві відкрилось перша персональна виставка Катерини Білокур. Художниці була надана можливість відвідати художні музеї Києва та Москви. 1944 р. державний музей українського народного декоративного мистецтва закупив полотна Катерини Василівни Білокур. 1949 р. вона стала членом Спілки художників України. В 1951 р. Катерина Білокур отримала звання заслуженого діяча культури України, та орден «Знак Пошани». А в 1955 р. – звання народного художника України. 

Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954).

Всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо високо оцінив ці картини, сказавши про те, що якби у них були такі художники, вони б заставили про них говорити увесь світ. Доречи, картини Катерини Білокур, що експонувалися на виставці в Парижі, були викрадені.

Катерина Василівна листувалась з багатьма відомими діячами культури України. Майже 30 років листи Катерини Белокур збирав український мистецтвознавець й письменник Кагарлицький Микола Феодосійович, які він потім видав у книгах: «Катерина Білокур. Я буду художником», «Катерина Білокур очима сучасників».

Після смерті батька Катерина Василівна доглядала свою хвору матір. 10 червня після невдалої операції Катерина Василівна помирає. Автопортрет К. Білокур у зрілі роки

У хаті Білокурів у Богданівці 1977 р. було створено Музей-садибу Катерини Білокур. У Києві та Ірпені є вулиці, а у Броварах провулок, названі на честь Катерини Білокур. У червні 1989 р. засновано премію імені Катерини Білокур за визначні твори традиційного народного мистецтва з метою стимулювання розвитку українського народного мистецтва.

Музей-садиба Катерини Білокур в селі Богданівці Пам'ятник Катерини Білокур, автором якого є її племінник-скульптор Іван Білокур