Презентація казки: " Подорож листочка на ім'я Золотинка"

 Подорож Листочка на ім'я Золотинка

Чистомовка. Ас-ас-ас – прийшла осінь до нас. Но-но-но – стало холодно. Хи-хи-хи – відлетіли птахи. Се-се-се – сяє барвами усе. Ту-ту-ту – любим осінь золоту

Скоромовка. Сидить осінь на горбочку Шиє лісові сорочку

Нейровправа

У багряному лісі, на найвищій гілці старого клена, жив собі Листочок. Він був особливий: яскраво-жовтий із теплим рум’янцем по краях. Природа нагородила його такою красою, що всі називали його Золотинкою.

Ціле літо Золотинка товаришував із сонцем, вітром і дощем. Він ласував теплом та світлом, допомагаючи своєму дереву бути сильним і здоровим. Але незабаром настала осінь. Дні стали коротшими, світанки приносили перший холод, а трава вкривалася сріблястою росою. Одного прохолодного ранку Золотинка відчув, що рідна гілочка ледь його тримає. Ніжний подих осіннього вітру злегка хитнув Листочок, і він зрозумів — прийшла пора прощатися.

— Прощавай, моє рідне Дерево! — прошепотів Золотинка. — Щасливої дороги, мій маленький! — відповіло старе Кленове Дерево, лагідно хитаючи гілками. Вітер підхопив Золотинку. Це був початок його Великої Подорожі. Золотинка летів, як маленький золотий човник у небі. Він бачив, як унизу миготять різнокольорові верхівки дерев: червоні, помаранчеві, багряні. Він кружляв і танцював із братами-листочками, влаштовуючи осінній бал у повітрі.

Він піднявся так високо, що зустрівся з пухнастою Хмаринкою.— Куди поспішаєш, Золотинко? — запитала Хмаринка тихим голосом.— Я лечу знайти своє нове місце на Землі! Мрію стати частиною теплого, м'якого килима!— відповів Золотинка. Вітер поступово стихав, і Золотинка почав повільно опускатися. Він приземлився не на лісову стежку, а... просто у двір школи!Золотинка ліг поряд із іншими листочками. Тут були і червоні листочки від осики, і коричневі від дуба. Вони всі разом утворили великий, яскравий, шурхітливий килим.

Раптом до килима підбігли школярі. Один хлопчик, на ім'я Петрик, обережно підняв Золотинку.— Який гарний листочок! — вигукнув він. Не довго думаючи, він поклав Листочок між сторінками своєї улюбленої книги, щоби зберегти цю крихту осінньої краси на пам’ять. Тепер Золотинка лежав затишно серед сторінок. Він вже не боявся ні холоду, ні зими. У нього з’явилась нова місія — стати символом золотої осені і приносити радість своєю красою. А навесні з нього та інших опалих листків вийде родючий ґрунт, даючи життя новому зеленому листячку Клена.

Запитання для обговорення:1) Як звали листочок?2) Що відчув Золотинка, коли прийшла осінь?3) З ким танцював Золотинка у повітрі?4) Куди приземлився Золотинка?5) Як діти використали Золотинку?

Вибери правильну відповідь: Чому листочка назвали Золотинка?A) Бо його знайшла принцеса Злата. Б) Бо він був найбільшим на дереві. В) Бо він був виготовлений із золота. Г) Бо він був дуже гарний, яскраво-жовтий.2) Чому Золотинка відчув, що час прощатися з Деревом?A) Бо він хотів побачити світ. Б) Бо його покликав інший клен. В) Бо на гілку сіла важка ворона. Г) Бо прийшла осінь і його гілочка вже не тримала його міцно.

Вибери правильну відповідь:3) З ким Золотинка дружив ціле літо? А) З білочкою, зайчиком та їжачком. Б) З сонечком, вітром та дощем. В) З іншими листочками. Г) Зі школярами.4) Що з’явилося на траві вранці, коли прийшла осінь? А) Сніг Б) Холодна роса В) Тепла ковдра. Г) Золоті монетки

Вибери правильну відповідь:5) Яке порівняння використав автор, описуючи політ Золотинки?А) Спритний літак. Б) Маленький золотий човник. В) Легка пір'їнка. Г) Швидка стріла.6) Куди приземлився Золотинка наприкінці своєї подорожі?А) У гніздо пташки. Б) У двір школи. В) На лісову стежку. Г) На дах будинку.

Молодці!