Навчальні завдання кейс-методу полягають у : набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу практичних проблем; формуванні навичок оцінювання ситуації, вибір та організацію пошуку основної інформації; виробленні вмінь формулювати питання; виробленні умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії; формуванні вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначеності; формуванні навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій; формуванні вмінь та навичок конструктивної критики.
Кейс №1 У процесі життєдіяльності сучасної людини утворюється величезна кількість побутових відходів. Переробкою сміття з метою виділення корисних матеріалів і речовин на сьогодні займаються мало. Це пов’язано з тим, що сміття – абсолютно унікальна за кількістю компонентів суміш. Виділення з неї речовин в чистому вигляді – справа дуже трудомістка і дорога. Поки не знайдені ефективні і прості способи переробки сміття. Це справа майбутнього, проте, ви вже зараз можете запропонувати методи поділу деяких компонентів відходів. Вам видана суміш кухонної солі, піску, залізного порошку, шматки поліетилену, що моделює сміття і суміш нафти, рослинного масла і води Завдання: Знайдіть прості та ефективні методи поділу цих сумішей.
Кейс№2 У Цюріху перед лекцією професора Вельта один зі студентів взяв із виставленої банки шматок калію і, ретельно загорнувши в носовичок, поклав до кишені. Під час лекцій калій почав реагувати з вологим повітрям. Студент неспокійно закрутився на лаві, потім раптом схопився на неї і стрімко вирвав кишеню, яка запалала, разом з її вмістом. У чому справа? – Вигукнув переляканий професор. У мене в кишені був шматочок калію, загорнутий в ганчірочку, відповів тремтячий від страху викрадач. Громовий регіт! Студент постраждав не тільки від глузувань, а й від опіків. Залишки кишені як застереження увійшли в хімічну колекцію кафедри і зберігалися в банці з написом: «Дія вкраденого калію на кишеню студентських брюк». Запитання: В чому мораль цієї історії? Чому студент отримав опіки? Визначте тип реакції. Чи може обійтися пересічна сучасна людина без хімічних знань?
Кейс №3 В історії відомий наступний цікавий факт: Цариця Клеопатра за порадою придворного медика розчинила в оцтовій кислоті найбільшу з відомих ювелірам перлину, а потім пила отриманий розчин протягом деякого часу. Питання. Яку реакцію здійснила Клеопатра? Яку сполуку вона приймала? Яку вона мала мету? .
Кейс №4 Хлопчик Саша побував з мамою в зоопарку, де їв солодку вату, а ввечері коли чистив зуби, запитав у неї: - Ми бачили сьогодні крокодила, великого равлика, акулу, бобра, слона, і кобру. У них такі гарні зуби. А вони, напевне також люблять солоке як і я. Але ні у кого із них я не помітив зубної щітки. Як же вони боряться з карієсом? Питання: «Як мама пояснила сину, яким чином ці тварини підтримують чистоту зубів?»
Підходи до створення 'Кейса' можуть бути різними, в залежності від предмету, термінів його створення, віку учнів. Важливо те, що учні вчаться аналізувати власну роботу, власні успіхи; об'єктивно оцінювати свої можливості і бачити способи подолання перешкод, досягнення більш високих результатів. Їхня навчальна діяльність стає ще більш свідомою. Більш свідомою стає й відповідальність за свою працю.
ВИСНОВОК: Таким чином, треба визначити, що застосування вчителем кейс-методу з одного боку стимулює індивідуальну активність учнів, формує позитивну мотивацію до навчання, зменшує «пасивних» і невпевнених у собі учнів, забезпечує високу ефективність навчання, формує певні особистісні якості і компетенції, а з другого дає можливість самому вчителю: самовдосконалюватись, по-іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.
Література: 1.Бідун О. В. Застосування методу конкретних ситуацій (кейс-методу) на заняттях з хімії. 2. Афанасьева М. Н. Кейс-метод на уроках химии: за и против [Електронний ресурс] / М. Н. Афанасьева. – 3. Кейс-метод в обучении иноязычному общению менеджеров / М. В. Гончарова // Студент и учебный процесс: иностранные языки в высшей школе: сборник научных статей / За заг. ред. Ю. Б. 4. Кузьменковой. – М. : Центр по изучению взаимодействия культур ФИЯ МГУ им. М. В. Ломоносова, 2014. – № 5. – С. 95–100.