РОЗСЕЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ'ЯНСЬКИХ
Не́ стор Літопи́ сець «Повісті минулих літ» ХІІ ст.
● Одне з перших державно-політичних утворень слов’ян (розпався в 602 р.)
● Слов’яни були язичниками
● Займалися землеробством, розведенням домашньої худоби, промислами (полювання, рибальство); ремеслами (гончарне);
УТВОРЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Існує декілька теорій утворення Київської Русі:
норманська (вчені Г. Байер, Г. Міллер): вирішальну роль у формуванні держави у східних слов’ян, які були не спроможні до самостійного державотворення, відіграли варяги; автохтонна (природно-історичного розвитку): поява держави у східних слов’ян стала закономірністю їхнього соціальноекономічного та суспільно-політичного розвитку (вчені В. Антонович, М.
Грушевський).
860 р. зробив першу спробу утвердження християнства як офіційної релігії Русі - особисто охрестившись
907 та 911 роках Олег здійснив кілька вдалих походів на Візантію та уклав вигідні торгові договори, що надавали суттєві пільги руським купцям.
приєднав території уличів і древлян.
941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь.
Флот князя було розбито вщент «грецьким вогнем».
945 р. неупорядкованість розмірів данини стала причиною повстання древлян та загибелі князя Ігоря
945 р. спалила столицю деревлян м. Іскоростень, помстившись за смерть Ігора
Перші реформи:
● упорядкувала процес збирання данини, поділила державу на погости, визначила розмір данини.
● 955-957 рр. встановила дипломатичний мир з Константинополем та прийняла християнство. А також налагодила дипломатичні стосунки з німецьким імператором Оттоном І та Папою Римським.
964-66 рр. здійснює «східний похід»:
- під час якого знищує Хозарський каганат
- приєднує племена в'ятичів, ясів і касогів - волжських булгар.
-вдало воює з Дунайською Болгарією
-походи на Балкани (967—968 р.)
- розгромив болгар під
Доростолом і зайняв 80 міст;
971 р. військо Святослава зазнає поразки від візантійців в битві під Доростолом.
972 р. убитий печенігами на
Дніпровських порогах
Адміністративна реформа:
● замість племінної знаті він посадив у всі великі міста своїх намісників, а потім і численних синів
(ліквідував племінні княжіння, поділив країну на 8 округів та на волості, на чолі яких поставив своїх 12 синів або довірених осіб)
Військова реформа:
● роздавав прикордонні землі вірним прихильникам, в обмін на службу й організацію оборони володінь
Релігійна реформа:
988 р. — запровадив християнство на Русі, яке:
1) відкривало для Русі політичну арену Європи; 2) дозволяло встановити союз із Візантією; 3) укріплювало князівську владу.
Першим митрополитом київським став
Іларіон
ХРЕЩЕННЯ РУСІ. 988 р.
Серед інших досягнень
Володимира Великого — карбована монета
златник та Десятинна церква.
КНЯЗЮВАННЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО (1036 – 1054 рр.)
До 1036 р. Ярослав правив разом з братом Мстиславом, а потім почав активно реформувати Русь.
1036 р. остаточно розгромив печенігів
(на честь перемоги заснував Софіївський собор).
Запровадив «Руську правду» — перший писаний збірник законів.
МІЖДИНАСТИЧНІ ШЛЮБИ ДІТЕЙ ЯРОСЛАВА
1068 р. битва на р.Альта
У «Повісті временних літ» згадується лише, що бій відбувався вночі.
Половці здобули перемогу, а Ярославичі з уцілілими військами втекли з поля битви — Ізяслав і Всеволод до Києва, а Святослав — до Чернігова.
Через навали нових ворогів зі степу — половців, а також постійні міжусобиці між князями Володимир Мономах скликав Любецький з'їзд князів (снем).
Вони домовилися:
- припинити міжусобиці і об'єднатися для боротьби проти половців
- про новий принцип спадкування престолу — вотчинний.
Держава перетворилася на конфедерацію частково незалежних держав.
● 1113 р. запрошено правити на київський престол
● написав знамените «Повчання дітям» (1096);
● проводив успішні походи проти половців (83 походи).
Три важливих тези, які варто запам’ятати:
• під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської Русі й послаблення влади Великого князя;
• за часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі степу;
• міжкнязівські чвари та набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської Русі.
● рішуче придушував міжусобиці князів;
● підтримував розвиток міст та ремесел, торгівлі; сприяв церковному будівництву
(церква Богородиці Пирогощі у Києві);
● підтримував союзницькі відносини з
Візантією, шукав порозуміння з Польщею й
Угорщиною
● великi розміри території держави,
● строкатий етнічний склад,
● князiвськi усобицi,
● вiдсутнiсть сталого порядку столонаслiдування,
● напади степових кочовикiв,
● занепад торговельного шляху «з варяг у греки».
розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми