Даний електронний матеріал рекомендується для використання вчителями під час вивчення теми «Київська Русь Ярослава Мудрого». Матеріали презентації сприятимуть розвитку предметних умінь та історичних компетентностей учнів: хронологічної, просторової та інших.
Цифровий ресурс полегшить учням вміння локалізувати історичні події у часі та просторі, працювати з історичною картою, розвивати вміння отримувати інформацію з різних джерел.
По вертикалі: Віра, яку прийняв Володимир, а за його наказом і вся Русь. Віра в багатьох богів. Церква, побудована Володимиром на честь Пресвятої Богородиці. Золота монета Володимира. По горизонталі: Син Володимира, в майбутньому великий київський князь. Донька візантійського імператора, з якою одружився Володимир. Річка, в яку Володимир наказав укинути Перуна. Розгадуємо кросворд
Ярослав Мудрий Роки життя (близько 983 —1054). Був другим сином хрестителя Русі князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів. В хрещенні мав ім'я Георгій. Був людиною високою на зріст (близько 175 см), із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями..
Внутрішня політика Ярослава Сприяв відновленню сильної князівської влади; Поширив кордони держави аж до Чудського озера, заснувавши там місто Юр’їв (Тарту); Сприяв посиленню єдності та централізації Русі; Опікувався будівництвом нових міст і розвитком тих, що вже існували; Піклувався про розвиток освіти і культури; Склав перший рукописний звід законів “Руську правду”.
Зовнішня політика Боротьба Ярослава з Польщею за червенські міста. У 1031 році разом з Чернігівським князем відвоював червенські міста. В 1030 році відвоював у поляків Белз. У 1036 році біля Києва розгромив печенігів і на 30 років захистив південний кордон від нападів. Але Ярослав Мудрий намагався й іншим шляхом зміцнювати престиж своє держави та забезпечити їй мирний розвиток. Цьому допомагала так звана “шлюбна дипломатія”.
З якою метою укладалися ці династичні шлюби? “Шлюбна дипломатія” Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігердою. Сестра Доброніга вийшла заміж за польського короля Казимира. Син Всеволод одружився з донькою візантійського імператора Анастасією. Син Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира Гертрудою. Син Святослав – з онукою германського цісаря Генріха ІІ. Дочка Анастасія одружилася з угорським королем Андрієм І. Дочка Єлизавета – з норвезьким королем Гаральдом Суворим. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І.
Ярослав був освіченою людиною. За свідченням Нестора: “Засіяв книжними словами серця віруючих людей”. “До книг він мав нахил, читаючи часто вдень і вночі”. За це його прозвали “Мудрим” При дворі Ярослава навчалися майбутні правителі європейських держав, зокрема король Норвегії Гарольд Сміливий та угорський король Андрій. Нестор Літописець Пам’ятник Ярославу Мудрому
Бібліотека Ярослава За часів Ярослава з'явилася перекладна література. Побачили світ руські переклади античних творів Есхіла, Софокла, Сократа, Платона та ін. Книги створювали писці та переписувачі. Давні книжки мали оправи прикрашені золотом і коштовним камінням а також фрагменти із зображенням птахів, звірів та людей.
Заповіт Ярослава Мудрого У близькому до Києва Вишгороді 20 лютого 1054 р. на руках любого Всеволода помирав Великий князь Ярослав. В останні хвилини свого життя він звернувся до дітей зі словами: «Вас я, діти, покидаю, Йду у ліпшу сторону Але, діти, пам’ятайте Мою заповідь одну: Не сваріться, живіть в згоді! Тільки мир збере усе, А незгода, наче вітер, Все по полі рознесе!»
Смерть Ярослава Ярослав Мудрий помер у віці 76 років. Літописець,вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава,писав: “ Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки”.
http://uk.wikipedia.org/wiki http://900.igr.net http://commons.wikimedia.org/wiki http://studentus.net http://i100rik.com.ua Грушевський М.С. Ілюстрована Історія України. — К., 1990. Журавльов Д.В. Хто є хто в українській історії. – Харків, 2011. ДорошенкоД.І. Історія України в 2-х томах. Том 1 (до середини XVII століття). — К.: Глобус, 1991. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — К., 1992. — Т. Субтельний О. Україна: Історія. — К.: Либідь, 1992. Земерова Т.Ю., Скирда І.М. Практичний довідник. Історія України. – Харків, 2009.