Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Учні називають кількість населення світу, найбільших за його кількістю країн, України;розуміють поняття «природний рух населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція»;визначають показники народжуваності, смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у структурі населення країни (регіону);показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення, природним приростом, країни з найбільш численною українською діаспорою; Знаходять в різних джерелах інформацію, що характеризує населення світу й окремих країн, України та її областей;пояснюють демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України;аналізують статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір);характеризують демографічні показники населення країни за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів, механічний рух населення в Україні;Оцінюють важливість знань про демографічні процеси в Україні і країнах світу
Соціальна географія – вивчає населення. Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, країні, континенту чи всієї земної кулі). Наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення - демографією.
Науки, що вивчають населення. Демографія. Етнографія. Соціологія. Демографія — наука, що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку. Етнографія суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Соціоло́гія — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками
Кількість населення. Максимум в Україні 1993р. 52,2 млн осіб. Причини зниження кількості населення: Природній рух. Механічний рух. Прогнози демографів ООН, щодо зростання чисельності населення світу:2024р. – 8 млрд осіб;2030р. – 8,5 млрд осіб;2050р. – 9,7 млрд осіб;2100р. – 11,2 млрд осіб
Топ-10 країн світу за кількістю населення (2019 р.) Україна-5 місце по кількості населення у Європі32 місце у світі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№Країна. Кількість населення вмлн. осіб. Відсоток від населення Землі, %Регіон1. Китай1 394,418,16 Азія2.Індія1 356,417,66 Азія3. США333,34,34 Америка4.Індонезія269,53,51 Азія5. Пакистан213,32,78 Азія6. Бразилія209,42,73 Америка7. Нігерія200,12,53 Африка8. Бангладеш168,02,19 Азія9. Росія146,91,91Євразія10. Мексика133,11,73 Америка38. Україна42,00,55Європа
Густота насе́лення — рівень заселеності певної території; кількість постійного населення, що проживає на одиниці площі (як правило, в розрахунку на один квадратний кілометр). ГН = ЧН : S; де ГН – густота населення, ЧН – чисельність населення, S – площа території.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Перепис населення — єдиний процес збору, узагальнення, аналізу та публікації демографічних, економічних та соціальних даних про населення, що належать проживає на відповідний проміжок у країні чи на виразно відмежованій територіїПроводиться через кожні 10 років. В Україні останній перепис проводився 2001р., наступний – 2020р.
Біологічні чинники найдільш впливали на відтворення населення з давніх-давен до ХVІІІ ст., рівні народжуваності та смертності були дуже високими, а природний приріст – низьким. Соціальні причини - визначали матеріальні умови життя: норми праці й побуту, національні та релігійні традиції, рівень добробуту, ступінь залучення жінки до суспільного життя, зростання частки міського населення тощо. Усі ці причини спочатку вплинули на зниження рівня смертності, що зумовило «демографічний вибух», а з ХХ ст. суттєво знизили й рівень народжуваності у розвинутих країнах, що викликало там демографічну кризу. Історичні причини: війни, голодомори, революції, екологічні негаразди. З ними пов’язані не лише прямі втрати населення, а й побічні, тобто ненародження дітей через загибель чи тяжкі хвороби дорослих людей. Упродовж ХХ–ХХІ ст. вплив цих чинників безперервно зростає.
Першому (звуженому) типу відтворення населення притаманні низькі та дуже низькі показники народжуваності (10–16 осіб/тис.) і невисокої смертності (9–12 осіб/тис.), тому й низький природний приріст (1–7 осіб/тис.). Низький рівень народжуваності тут пов’язують зі зростанням ролі жінки у суспільному житті, відсутністю ранніх шлюбів, підвищенням рівня культури суспільства, поширенням міського способу життя, «подорожчанням дитини», тобто збільшенням витрат на її утримання й освіту. На природний приріст населення тут також вплинули екологічні чинники, що призводять до зростання спадкових хвороб і дитячої смертності. Перший тип відтворення також характерний для більшості європейських країн із перехідною економікою, зокрема й для України. Головним чинником цього є економічна криза і, як наслідок, доволі низький рівень матеріального забезпечення родин.
З І типом відтворення населення пов’язано багато проблем. Одна з них – «старіння нації». Тривалість життя у цих країнах є високою - Японія (84 роки), Австралія (83 роки), Швейцарія (83 роки), Італія (83 роки), Канада (82 роки), Франція (82 роки), Велика Британія (81 рік), Німеччина (81 рік), США (79 років). Утім учені вважають, що середня видова тривалість людського життя може сягати 110–140 років. В Україні середня тривалість життя становить 69 років: для чоловіків –63,8 року, для жінок – 74,9 року. «Старіння нації» викликає зменшення частки працездатного населення, посилює тиск на медичні й соціальні установи, важким тягарем податків лягає на плечі працівників, а також спричинюється до подальшого зниження природного приросту населення.
У деяких країнах Європи спостерігається явище депопуляції, коли рівеньсмертності є вищим за народжуваність. При цьому від’ємний природний приріст поступово призводить до вимирання населення. Цим явищем охоплені 24 європейські країни, зокрема деякі високорозвинені країни, наприклад, Німеччина (–2,8 ‰), Австрія (–1,6 ‰), Італія (–1,2 ‰), Фінляндія (–0,2 ‰). Тут явище депопуляції пояснюють високою часткою літніх людей, великою зайнятістю чоловіків і жінок у виробництві, значним відсотком розлучень, наслідками Другої світової війни. З 90-х років ХХ ст. депопуляція почала поширюватися у країнах із перехідною економікою: Болгарії (–5,3 ‰), Сербії (–4,6 ‰), Латвії (–3,8 ‰), Угорщині (–3,5 ‰), Естонії (–3,4 ‰). Депопуляція наявна і в одній країні Азії – Японії (–1,3 ‰).
Зміна показників природного руху населення у 1965–2015 рр. В УКРАЇНІ : а) як змінювалися показники народжуваності та смертності в країні протягом останніх 50 років; б) у який час ці графіки перетнулися й чому; в) у які роки та з яких причин найбільше змінилися показники природного приросту населення України.
Україна. Народжуваність 11,0 Смертність 1 4,5 Прир.приріст -3,5 АРК11,914,0-2,1 Вінницька10,915,5-4,6 Волинська14,113,30,8 Дніпропетровська10,915,7-4,8 Донецька9,516,1-6,6 Житомирська11,916,0-4,1 Закарпатська14,811,73,1 Запорізька10,115,0-4,9Івано–Франківська12,012,1-0,1 Київська11,715,6-3,9 Кіровоградська10,516,6-6,1 Луганська9,316,3-7,0 Львівська11,412,3-0,9 Миколаївська11,014,8-3,8 Одеська12,214,1-1,9 Полтавська9,516,4-6,9 Рівненська15,312,33,0 Сумська9,116,3-7,2 Тернопільська11,113,7-2,6 Харківська9,614,6-5,0 Херсонська11,114,6-3,5 Хмельницька11,015,2-4,2 Черкаська9,816,3-6,5 Чернівецька12,512,40,1 Чернігівська9,318,5-9,2м. Київ11,49,61,8 Севастополь (міськрада)11,114,1-3,0
Другий ІІ (розширеному) типі відтворення населення. Високим показникам приросту сприяють традиційно великі родини (у середньому з 6 осіб), ранні шлюби, залежне становище жінки у родині, переважання сільського способу життя, релігійні забобони тощо. За останні 50 років унаслідок зниження рівня смертності в цих країнах зросла й середня тривалісті життя: в Африці – з 38 до 53 років, в Азії – із 41 до 63 років, у Латинській Америці – з 52 до 67 років. Країни мають багато проблем, пов’язаних із неконтрольовано високим приростом населення: нестача продуктів харчування, безробіття, брак коштів на розвиток соціальної сфери.
Природній рух. Демографічний вибух — різке зростання кількості населення. Сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70 % населення світу. За демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2 %. Це явище є тимчасовим. Депопуля́ція —систематичне зменшення абсолютної чисельності населення будь-якої країни або території як наслідок звуженого відтворення населення, коли наступні покоління чисельно менші за попередніх (смертність перевищує народжуваність, висока еміграція, існують обставини, що викликають великі втрати людей, наприклад, війна), тобто під час депопуляції спостерігається спад населення.
Природній приріст. Смертність. Народжуваність=̶Задача 1. Загальна кількість населеня в країні Н (станом на 2011 рік) становить 100 млн. осіб. Визначити природний приріст населення в країні Н, якщо: коефіцієнт народжуваності 14 осіб на 1000 мешканців, коефіцієнт смертності 7 осіб на 1000 мешканців у 2011 році. Розв'язання Визначити загальну кількість новонароджених в країні за 2011 рік1000000х14/1000=14000 осіб2. Визначити загальну кількість померлих за 2011 рік1000000х7/1000=7000 осіб3. Визначити природний приріст населення за 2011 рік14000-7000=7000 осіб
Задача 2. Загальна кількість населеня в країні К (станом на 2008 рік) становить 50 млн. осіб. Визначити природний приріст населення в країні К, якщо: коефіцієнт народжуваності 11 осіб на 1000 мешканців, коефіцієнт смертності 9 осіб на 1000 мешканців у 2008 році. Задача 3. Загальна кількість населеня в країні Е (станом на 2002 рік) становить 79 млн. осіб. Визначити природний приріст населення в країні Е, якщо: коефіцієнт народжуваності 5 осіб на 1000 мешканців, а коефіцієнт смертності 11 осіб на 1000 мешканців у 2002 році. Спробуйте розв'язати задачі
Демографічна політика. У розвинених країнах із І типом відтворення демографічна політикаспрямована на стимулювання народжуваності. Перші такі спроби зробила Франція ще у ХІХ ст. Тепер цьому приділяють увагу багато країн. До основних заходів належать :відпустки для догляду за дитиною, виплати при народженні немовляти, щомісячні виплати на дитину, суттєве зростання виплат на другу, третю й усіх наступних дітей, першочергове право на одержання квартири родинам із дітьми тощо.
У країнах Європи демографічна політика здійснюється за напрямами: По-перше, це фінансова допомога сім’ям: гранти на освіту, субсидії на житло, спеціальні цільові позики певним категоріям сімей, податкові пільги сім’ям з дітьми. По-друге, запроваджено політику допомоги жінці одночасно як матері і як працівнику. Вона передбачає відпустки матерям (батькам) у зв’язку з народженням і вихованням дітей. Жінки мають спеціальні пільги у сфері зайнятості (робота вдома, неповний робочий день, гнучкий графік роботи). По-третє, передбачено допомогу самотнім батькам, особливі пільги в забезпеченні дитячими дошкільними установами. По-четверте, проводиться робота з підвищення стабільності сімей. Для цього регулюється мінімальний вік вступу до шлюбу, процедура розлучень, а також здійснюється програма планування сім’ї: забезпечення населення засобами контрацепції, політика щодо абортів.
Країни із ІІ типом відтворення населення вживають заходів,спрямованих на скорочення народжуваності. Основними напрямами в Китаї та Індії були правовий, економічний і морально-психологічний тиск на населення. Закони, зокрема, збільшили шлюбний вік. Наприклад,в Індії для жінок – з 12 до 18 років, для чоловіків – з 14 до 21 року. У Китаї заборонено одружуватися молоді, яка здобуває вищу освіту до закінчення навчання. Законом обмежено кількість дітеймати: у Китаї –1-2 дитини, в Індії та В’єтнамі – 2. Раніше у Китаї держава сплачувала кошти на утримання однієї дитини, водночас стягуючи великі штрафи за другу. В Індії проводять пропаганду здорової, щасливої, забезпеченої родини з 2 дітьми. Найважче здійснювати демографічну політику в арабських країнах через релігійні та національні традиції, другорядне становище жінки у суспільстві. Осторонь політики планування родини стоїть і більша частина африканського континенту.
Демографічна політика Китаю«Політика однієї дитини» або «одна сім'я — одна дитина» дала змогу скоротити на роджуваність країни на 400 млн. осіб за період з 1970 по 2000 роки. Але вона ж посилили дисбаланс населення за віком, тому з 2016 була введена пова програма «Одна сім'я — дві дитини» .
Однією з характеристик демографічної «старості» є середній(медіанний) вік населення. Найстаріші у світі – європейські країни: країна-карлик Монако – 49,4 року,Італія – 45,1 року, Німеччина – 41,6 року. З країн Азії найстаріша Японія – 46,9 року. А наймолодші – африканські країни Уганда – 15,1 року, Малі – 16,3 року. Процес демографічного старіння викликає серйозні демографічні, економічні, суспільні, соціопсихологічні, культурні та медичні наслідки.
Статевий склад – це співвідношення (у відсотках) кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн. Демографічні закономірності: на кожних 105 хлопчиків народжується 100дівчатоку світі існує рівновага між чоловічим і жіночим населенням з незначним переважанням чоловіків. Жінки. Переважають в більшості країн світу, особливо в Європі та Америці. Чоловіки становлять більшість у країнах Азії, Африки й Океанії, найбільше їх – у Китаї та Індії.
Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами. Для графічного зображення одночасного розподілу населення за віком і статтю застосовують статево-вікову піраміду населення. Вона являє собою двобічну гістограму розподілу одночасно чоловіків (ліворуч) та жінок (праворуч) за їхнім віком на одній ординаті. На вертикальній осі позначають вікові інтервали (одно- або п’ятирічні), а на горизонтальній осі – абсолютну кількість осіб або частку у відсотках окремих вікових груп населення.Існує три основних типи статево-вікових пірамід. Зростаючий тип таких пірамід характеризує ІІ тип відтворення населення. Цей тип має форму правильної піраміди. Для неї характерний високий показник народжуваності,висока частка дітей, мала частка літніх людей, коротка тривалість життя,загальне зростання кількості населення.
Скорочувальний тип піраміди характеризує І тип відтворення населення. Для неї характерний низький показник народжуваності,мала частка дітей, велика частка літніх людей, висока очікувана тривалість життя, старіння населення,відбувається стабілізація або загальне скорочення кількості населення. Омолоджувальний тип піраміди характерний для деяких типів розвинутих країн, де спостерігається збільшення рівня народжуваності.
На сьогодні склалось два типи відтворення населення (процеси зміни поколінь). Для першого типу відтворення характерні низькі показники народжуваності та смертності, значна тривалість життя, у кожній сім’ї зазвичай одна-дві дитини. Він характерний для розвинутих країн. Другий тип відтворення характерний для країн, що розвиваються. Типовими для нього є високі показники народжуваності (25-40 ‰), смертності (7-14 ‰), невелика тривалість життя.
Кількість населення Землі в цілому зростає внаслідок розширеноговідтворення: 19,26 ‰ Н – 7,77 ‰ С = 11,49 ‰ ПП (2017 р.). Проте регіони та країни світу мають різну демографічну ситуацію. Відтворення на різних територіях може бути звуженим (І тип відтворення: 10 ‰ Н – 8 ‰ С = 2 ‰ ПП) або простим (Н = С, ПП = 0 ‰) розширеним (ІІ тип відтворення: 20 ‰ Н – 6 ‰ С = 14 ‰ ПП)
Демографічна політика — це діяльність органів державного управління і соціальних інститутів, спрямована на створення сталих кількісних та якісних параметрів відтворення населення з метою подолання негативних демографічних тенденцій. Найбільш поширений і близький за вживанням термін — політика народонаселення. Демографічний вибух — різке зростання кількості населення. Сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70 % населення світу. За демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2 %. Це явище є тимчасовим.