Презентація "Клас Птахи"

Тіло птаха складається з голови, шиї, тулуба, передніх і задніх кінцівок і хвоста. На голові розташовані ротова порожнина і органи чуття. Щелепи закінчуються роговими покривами, створюючи дзьоб.

Птахи відрізняються своєрідною будовою дихальної системи. Бронхи, невеликі легені, сполучені з десятком повітряних мішків. При вдиху повітря поступає в легені і в мішки, при виході в легені проходить насичене киснем повітря з повітряних мішків. Таким чином збільшується інтенсивність газообміну. Крім того, повітряні мішки дозволяють змінювати щільність тіла при пірнанні, а також оберігають внутрішні органи від перегріву, видаляючи надлишок тепла.

Шия відрізняється великою рухливістю. Тіло є опорою для міцного кріплення крил. Хвіст у птахів сильно укорочений і виконує рульову функцію.

Усі птахи мають крила, птах витрачає багато енергії, значно більше, ніж інші тварини під час бігу по суходолі або плавання у воді. Птахи – теплокровні тварини. У них постійно підтримується температура 40˚

Перо складається з очина, стрижня і опахала (у пухового пір'я стрижня немає). Опахало складається з тих, що розходяться від стрижня в дві сторони борідок, від яких, у свою чергу, відходять інші борідки. Гачки на борідках скріпляють їх один з одним, завдяки чому утворюється поверхня пера. Пір'я у птахів росте на окремих ділянках шкіри, розділених голими ділянками. Забарвлення пір'я залежить від пігментів і від мікростуктури пера; у багатьох птахів вона міняється протягом року. Оперення і рогові покриви птахів раз на рік повністю або частково оновлюються.

У основи хвоста є єдина зовнішня залоза – куприкова. Її виділеннями птах змащує своє пір'я, яке за рахунок цього не намокає і стає пружними і еластичними. Пір'я підтримує тіло птаха в повітрі і сприяють підтримці постійної температури тіла.

Птахи – екологічно успішна група тварин, що «захопила» повітряну стихію від Арктики до Антарктиди, від рівня моря до високогір'я.

Останнім часом чисельність багатьох видів птахів скорочується. Це пов'язано із зміною навколишнього середовища (забруднення атмосфери, масова вирубка лісів, поява в житлах птахів завезених людиною хижаків) і полюванням. За чотири останні століття вимерло близько 90 видів птахів, багато інших було занесено в Червону книгу. Для підвищення чисельності птахів і залучення їх в міста створюються сприятливі умови для їх проживання: розвішуються шпаківні, проводиться зимова підгодівля. В період розмноження охота на багато диких птахів заборонена.

Термін “хижі птахи” зазвичай застосовують до представників Falconiformes, який нараховує майже три сотні різних видів, а саме: орли, соколи, яструби й канюки. І якщо всі вони, поза сумнівом, належать до хижаків, то чимало інших птахів, які здобувають їжу мисливством, такими не є. Наприклад : поморники, сорокопуди, сови.

Чимало хижих птахів не живуть цілорічно на одному місці. Дехто звик мігрувати, рятуючись від суворої зими, інші, залежно від пори року, перекочовують з одних мисливських угідь до інших. Наприклад, звичайний осоїд і боривітер, раціон яких містить багато комах, улітку перелітають на північ, де більше корму.

Усі хижі птахи мають довгі широкі крила з потужною підіймальною силою. Один з найдивовижніших крилатих хижаків – орел-скоморох. Розмах крил дорослого птаха сягає майже 2 метрів. Скоморох здатний розвивати швидкість до 80 км/год.

Дрібну здобич хижаки зазвичай заковтують цілою. Їхній напрочуд сильний шлунковий сік розчиняє навіть кістки жертви. Гострота зору боривітра приблизно у 8 разів перевищує людську. Серед крилатих хижаків найбільшим є андський кондор, розмах крил якого перевищує 3 м, найменшим – карликовий сокіл, завбільшки 16 см.

Цікаві анатомічні особливості має скопа, у якої не тільки гострі, ніби голки, пазурі, а й подушечки на лапах мають шорстку голчасту поверхню, що допомагає їй утримувати вихоплену з води рибу. А ще в неї один з пальців здатний крутитися навколо своєї осі таким чином, що два пальці будуть загнуті вперед, а два назад, - так набагато легше утримувати слизьку рибу.

А В К Е Л Ш Д Ь Е Л О С О В Ь У І Л Р О В О Н А Р Л Б Е Г О Й Р О Ж У І К А У Л А Ж Т Я Д Е Б О Б Н А К Е Л Ь Ц О Р С А П Ш У Р К Н Г А П Т Л Г К С В І Л С К У У Х Р Т Г Н І К Р Е Р А А У С І П О С Б

Рекордсменом серед птахів-довгожителів нашої фауни є сокіл – 162 роки, шуліка – 118, гриф – 117 років. Орел-беркут доживає до 80 років, крук – 68, журавель сірий – 43, сип білоголовий – 38. Щодо свійських птахів, то гуси доживають до 40, кури – до 20, голуби – до 30 років.

Що ви про нас знаєте?

Яка роль даних птахів у господарській діяльності людини?