Презентація "Кліматичні умови та ресурсний потенціал атмосфери"

Кліматичні умови та ресурсний потенціал атмосфери. Вчитель географії: Кільчевська Ольга Вікторівна

Ви вже знаєте, що атмосфера тісно пов’язана з усіма зовнішніми оболонками Землі в межах географічної оболонки.

Вплив атмосфери на літосферу

Фізичне вивітрювання полягає лише в механічному руйнуванні гірських порід.

Хімічне вивітрювання. Під дією повітря та води відбувається зміна хімічного складу приповерхневих шарів літосфери.

Величезною є роль атмосфери в рельєфоутворенні.

Кліматичні умови як чинник розселення, розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів.

Ресурсний потенціал атмосфери Агрокліматичні ресурси: Сума активних температур;Тривалість періоду з активними температурами;Коефіцієнт зволоження. Енергетичні ресурси: Сонячна енергія. Вітрова енергія. Природно-рекреаційні ресурси: Оцінювання комфорту кліматичних умов для туризму

Природно-рекреаційні ресурси. Клімат також багато в чому визначає природно-рекреаційні ресурси територій, які забезпечують відпочинок та оздоровлення населення. Добрими для туризму вважаються території, де сприятливі кліматичні умови тривають протягом 7 – 9 місяців на рік, задовільними – від 3 до 6,5 місяців, поганими – менш ніж 3 місяці, а найгіршими – лише протягом 1 – 2 місяців.

Вже почалося використання дійсно невичерпних та екологічно чистих енергетичних ресурсів атмосфери для розвитку відновлюваної енергетики. До них належать сонячна та вітрова енергія.

Поширення сільськогосподарських рослин визначають агрокліматичніресурси як співвідношення необхідних для догляду за ними тепла, вологи тасонячного світла. Клімат певною мірою також впливає на поширення сільськогосподарських тварин. Рівнинна частина території України є придатною для вирощування більшості культур помірного поясу.

Стихійні атмосферні явища, їхнє прогнозування та засоби протидії. Стихійні явища – надзвичайні природні процеси, що мають значну руйнівну силу,завдають матеріальної шкоди або навіть призводять до людських жертв. Стихійні явища, як правило, трапляються зненацька, тому їм важко своєчасно запобігти.

Між 10° і 30° широти обох півкуль над теплою морською поверхнею частоформуються тропічні циклони . За своєю природою вони є відносно компактними: їхній діаметр не перевищує 320 км. Через значну різницю тиску між центром і периферією сила вітру в тропічному циклоні досягає сили шторму (9 балів) або урагану (12 балів), а швидкість – 400 км/год.

Небезпеку становлять сильні зливи – дощі з кількістю опадів понад 50 ммна рівнинах та 30 мм у горах, тривалістю менш ніж 12 год.

Під час сильних гроз влітку опади можуть випадати у формі граду. Під час грози трапляються шквали – різкі короткочасні посилення швидкості вітру (до 15 – 40 м/с) на тлі штилю або слабкого вітру. Вони можуть завдати шкоди електромережам, окремим будівлям, деревам.

Найменш дослідженим, але найбільш руйнівним явищем є смерч – сильний вихор з дуже низьким тиском у центрі, який опускається до землі у формі хобота. Смерч супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань. У Північній Америці смерчі називають «торнадо».

Навесні та восени частими бувають заморозки – зниження температури повітря нижче від 0 °С ввечері та вночі за позитивних температур вдень. Особливонебезпечні весняні заморозки в період вегетації рослин. Для зменшення тепловіддачі з поверхні землі влаштовують задимлення, поливання ґрунту та йогоукриття. Суттєву загрозу для роботи транспорту (особливо авіаційного та автомобільного) становить туман, за якого зменшується горизонтальна видимість до 1 км й менше. Тумани частіше бувають у населених пунктах, ніж поза ними.

У разі змішування туману з отруйними газами утворюється вологий смог. Накопичення шкідливих для здоров’я людини газів у повітрі з низькою вологістю спричиняє сухий смог. Найчастіше він є наслідком диму від лісових, торф’яних або степових пожеж, викидів промислових підприємств.

У зимовий період трапляються сильні снігопади, які найчастіше призводятьдо заметів на дорогах, обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов, сходження лавин у горах.

Надходження холодного повітря спричиняє морози. Вони вважаються сильними при температурі –10 °С…–15 °С, а дуже сильними – нижче від –15 °С. У разі намерзання краплин дощу або туману при температурі поверхні від 0 °С до –3 °С на поверхні землі та предметах (гілках дерев, електромережах) утворюється шар щільного льоду – ожеледь. Вона спричиняє обламування гілок дерев, обривання електричних мереж. Кригу, що утворилася на земній поверхні після відлиги, називають ожеледицею. Вона перешкоджає нормальній роботі транспорту

Кліматичні зміни на планеті.

Зміни гідрологічногоциклухмари. Повітря –біомаса. Біомаса. Зміни на поверхні ЗемліЗемля –біомаса. Зміни в атмосферіАерозолі Впливлюдини. Ріки озера. Земна радіація. Випар. -Опади. Зміни інсоляціїПовітря – крига. Тиск. Теплообмін Крига Земля Океан Зміни в океаніКрига -океан

Через негативний вплив на навколишнє середовище господарської діяльності людини газовий склад атмосферного повітря почав змінюватися. Спостереження показали, що протягом ХХ – початку ХХІ ст. температура повітря по всій планеті зросла на 2 °С, а до 2050 р. збільшиться ще на 3 – 4 °С. Явище глобального потепління називають парниковим ефектом. На думку більшості фахівців, його викликає зростання частки вуглекислого газу вповітрі. Основними джерелами його надходження в атмосферу є автомобільнийтранспорт і теплові електростанції. Вуглекислий газ виконує в атмосфері ту самуроль, що скло в парнику або теплиці: пропускає сонячні промені, які нагріваютьземну поверхню, але затримують тепло, що відходить від Землі. Наслідки глобального потепління можуть бути катастрофічними. Вже теперспостерігаються відступ льодовиків у горах і посилене танення криги в Антарктиді й Арктиці. Це, в свою чергу, стане причиною підняття рівня Світового океану й затоплення великих прибережних територій. Висновки