Презентація Клод Дебюссі

Клод Дебюссі

Клод Дебюссі народився 22 серпня 1862 року на північно-західній околиці Парижа і був п’ятою дитиною в сім’ї. Дебюссі є великим французьким композитором, критиком, диригентом, піаністом і засновником музичного імпресіонізму.

Будучи талановитим учнем, він вступив в Паризьку консерваторію, де 11 років навчався техніки гри на клавішних інструментах, вивчав композицію, сольфеджіо, теорію та історію музики.

Один з найвпливовіших композиторів кінця 19-го - початку 20-го століття, Клод Дебюссі (1862-1918) безумовно мав своїх кумирів серед великих класиків музики та колег, до творчості яких він ставився з повагою. Дебюссі цінував Моцарта, і з тремтінням звеличував Баха, називаючи його «прекрасним Богом музики». Він з ентузіазмом сприймав творчість Ріхарда Штрауса та Ігоря Стравінського. Але музичне коло було не єдиним джерелом натхнення композитора.

Клод Дебюссі захоплювався живописом протягом усього життя. Він особливо цінував творчість видатних пейзажистів Вільяма Тернера (1775-1851) та Джеймса Віслера (1834-1903), колекціонував кольорові репродукції їхніх творів. Композитор признавався друзям, що проводив години в лондонській галереї Тейт перед полотнами Тернера, вражений переходами світа і тіні, формами розчиненими у кольорі.

Клода Дебюссі часто називають першим імпресіоністом в музиці, хоча сам композитор заперечував таке порівняння. Проте, Дебюссі приймав активну участь у формуванні авангардного мистецького середовища, писав багато критичних статей під псевдонімом «Месьє Крош» у виданні, що об’єднувало таких видатних персон, як художники П’єр Боннар і Анрі Тулуз-Лотрек, письменник Марсель Пруст, та поети Стефан Маларме і Поль Верлєн. Дебюссі приваблювала імпровізаційна, анті-класична манера імпресіонізму з її особливим фокусом на загальні враження від комбінацій кольору та світла. Саме над такими експериментами у пошуках нового в музиці працював Клод Дебюссі.

Елементи імпресіонізму у творчості Дебюссі включають статичну гармонію, акцент на інструментальні тембри, що створюють мерехтливу взаємодію «кольорів»-мелодій без будь якого прямого розвитку, відхід від традиційних музичних форм, використання неоднозначних тональностей та нових комбінацій акордів.

Останні роки життя Дебюссі присвятив реалізації своїх творчих планів: часті концерти і виступи. За весь час творчості ім створено три опери, три балети, п’ять творів для оркестру, твори для фортепіано, камерного ансамблю, романси і пісні. Самими кращими визнані опера «Пеллеас і Мелізанда», симфонічна фантазія «Полуденний відпочинок фавна», прелюдії, серед яких виділяються «Кроки на снігу», «Затонулий собор» і «Дівчина з волоссям кольору льону», ноктюрни «Море», «Бергамаська сюїта »і« Дитячий куточок »для фортепіано.

Пішов з життя Дебюссі у віці 54 років.