Презентація "До річниці Т. Г. Шевченка. Кобзарю! Знов до тебе приходжу, бо ти для мене - совість і закон"

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене - совість і закон. Прости, що я дрібницями тривожу твій вічний і глибокий сон. А, може, це і не дрібниця. Ти ж бачиш сам, які складні часи: Великі струси. Перелом традицій. Переосмислення краси.І вічний рух -у всесвіті, у світі. Лише могили з місця - ані руш...0, скільки стало в нашому столітті скалічених і безнадійних душ!Ліна Костенко

Між цими людьми століття, а думка про роль книги не змінилася…Учітесь, читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь. Якби я знав, де знаходиться фініш, думаєте, я вже не досяг би його багато років тому?

Як умру, то поховайте. Мене на могиліСеред степу широкого. На Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий. Як понесе з України. У синєє море. Кров ворожу... отойді яІ лани і гори —Все покину, і полину. До самого Бога. Молитися... а до того. Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров’ю. Волю окропіте.І мене в сім'ї великій,В сім'ї вольній, новій,Не забудьте пом’янути. Незлим тихим словом.

9 березня 2024 року Україна вшановує 210 річницю від дня народження славетного, величного, геніального поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. Тарас Шевченко, видатний майстер слова, талановитий художник, і вчора, і сьогодні, і завтра, і завжди для своїх нащадків - приклад любові, нескореності, мужності, сумління, служіння народу!!Його життя і твори вчать нас, і малих, і дорослих, жити по совісті, любити по-справжньому і матір, і Батьківщину, шанувати свою історію, героїв, мріяти і вірити!!!

Внесок Тараса Шевченка в українську культуру, безперечно, неоціненний. А якою він був людиною? Як реагував на підступи долі? Які пісні любив співати? Сучасні дослідники все більше і більше заглиблюються в історію, щоб з’ясувати нові маловідомі факти про життя й особистість Кобзаря. Про зовнішність та характер Тараса Шевченка…Кобзар мав міцну статуру, був невисокого зросту (164 см), широкоплечим, мав проникливий погляд. Замолоду борода й вуса були виголеними, бакенбарди каймою обводили обличчя. Волосся було підстриженим по-козацькому, але зачесаним назад. В зрілому віці носив пишні вуса. Його характер був запальним, але справедливим. Був азартним, душею компанії, любив жартувати, міг розвеселити незнайому людину. Як вважав батько Тараса, його син не був здатний до ведення господарства. Священик із рідного села поета Григорій Кошиця називав хлопця ледащом.

Звички та уподобання Великого Кобзаря. Улюбленою стравою національного героя був український борщ із річковими карасями та травами. Віддавав перевагу каві по-віденському. Але як згадує історик Микола Костомаров, улюбленим напоєм Кобзаря був чай з ромом. Гарно співав і грав на гітарі. Тембр його голосу був рідкісним і приємним – тенор чи баритон. Улюбленими піснями Тараса Шевченка були українські народні пісні. Зокрема, «Та йшов козак з Дону». Полюбляв оригінально одягнутися, чим привертав до себе загальну увагу: будучи сільським підлітком, пошив для себе шапку-конфедератку, яку не одягали кріпаки, в його гардеробі також був червоний вовняний шарф.

Конфедера́тка, також баторі́вка[джерело?] (пол. rogatywka, також krakuska, ułanka, konfederatka) — давній головний убір популярний у народів Речі Посполитої з чотирикутним верхом. Внаслідок активного політичного використання, нині найвідоміший як польський національний головний убір. Як і інші види сарматського національного вбрання була запозиченням зі Сходу. Схожі головні убори зустрічаються і в інших народів: монголів, калмиків, саамів, народів Південно-Східної Європи.

Не лише письменник та живописець…Багатогранний талант Шевченка. Перебуваючи у засланні, Тарас Шевченко долучився до описової експедиції на Аральське море. Він виконував роботу картографа, топографа і гідрографа. Він мав робити замальовки та описувати узбережжя та острови, вимірювати глибини. На основі зібраних Шевченком матеріалів були створені карти, які використовували до 70-х років 20 століття. Наприкінці життя Тарас Григорович дуже захопився ліпленням та гравіюванням. В 1860 році він отримав звання Академіка з гравіювання Імператорської академії мистецтв. Високу нагороду отримав за гравюру за полотном Рембрандта «Притча про працівників виноградника». Незвичайною людиною був Тарас Шевченко!

Справа внизу авторський підпис і дата: Т. Шевченко 1858. Малюнок є копією з олійної картини Рембрандта 1637 р. «Притча про робітників на винограднику». Сюжетом для цієї картини Рембрандту послужила євангельська притча про невдоволення робітників тим, що господар виноградника сплатив однаково всім робітникам за нерівну працю.

Ці дати варто пам’ятати1814 р. (народився Т. Шевченко)1838 р. (викуп з кріпацтва)1840 р. (перше видання «Кобзаря»)1845 р. (написав «Заповіт»)1861 р. (помер поет)Тарас Шевченко. Фото ймовірно А. Деньєр. 1859 р.

Тарас Шевченко. Фото І. Гудовського. Київ, 1859 Під час перебування у Києві 1859 року поет тричі фотографувався у І. Гудовського. На першому знімку він сидить на стільці у білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку. На другому – сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках.

На фото поет у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 виконав офортний автопортрет. Фото 30 березня 1858 у А. Деньєра. На знімку поет в шапці, кожусі та з бородою. З цього фото 1860 він виконав автопортрет.

Цитати Шевченка…Їх чув і знає кожен українець. Сила духу, несхитна віра, вічна мрія, любов до свого народу, мови, Батьківщини. Ці цитати, як і сама поезія, не втрачають своєї актуальності й донині. Вічні цитати з творів великого Кобзаря…Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Нема на світі України, Немає другого Дніпра.

І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик…Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле. Ми серцем голі догола!Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать. Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким. Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі…

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙРеве та стогне Дніпр широкий. Сердитий вітер завива,Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма.І блідий місяць на ту поруІз хмари де-де виглядав, −Неначе човен в синім морю,То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали,Ніхто ніде не гомонів,Сичі в гаю перекликались,Та ясен раз у раз скрипів.

І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮМеж вербами та над водою. Біленька хаточка. Сидить. Неначе й досі сивий дід. Коло хатиночки і бавить. Хорошеє та кучеряве. Своє маленькеє внуча.І досі сниться, вийшла з хати. Веселая, сміючись, мати,Цілує діда і дитя. Аж тричі весело цілує,Прийма на руки, і годує,І спать несе. А дід сидитьІ усміхається, і стиха. Промовить нишком: — Де ж те лихо?Печалі тії, вороги?І нищечком старий читає,Перехрестившись, Отче наш. Крізь верби сонечко сіяєІ тихо гасне. День погасІ все почило. Сивий в хату. Й собі пішов опочивати.

Минають дні, минають ночі,Минає літо, шелестить. Пожовкле листя, гаснуть очі,Заснули думи, серце спить,І все заснуло, і не знаю,Чи я живу, чи доживаю,Чи так по світу волочусь,Бо вже не плачу й не сміюсь... Доле, де ти! Доле, де ти?Нема ніякої,Коли доброї жаль, Боже,То дай злої, злої!Не дай спати ходячому,Серцем замирати…А дай жити, серцем житиІ людей любити…

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло,Чи так мені чого було –Мені так любо, любо стало,Неначе в Бога…Уже прокликали до паю,А я собі у бур’яніМолюся Богу, і не знаю,Чого маленькому меніТоді так приязно молилось,Чого так весело було. Господнє небо і село,Ягня, здається, веселилось,І сонце гріло – не пекло. Та недовго сонце гріло,Недовго молилось;Запекло, почервонілоІ рай запалило. Мов прокинувся, – дивлюся: Село почорніло…

Село почорніло,Боже небо голубеє –І те помарніло. Поглянув я на ягнята –Не мої ягнята;Обернувся я на хати –Нема в мене хати. Не дав мені Бог нічого!І хлинули сльози…Тяжкі сльози… А дівчина,При самій дорозі,Недалеко коло мене. Плоскінь вибирала,Та й почула, що я плачу: Прийшла, привітала,Утирала мої сльози,І поцілувала…Неначе сонце засіяло,Неначе все на світі стало. Моє: лани, гаї, сади…І ми, жартуючи, погнали. Чужі ягнята до води.

Мені тринадцятийминало…

САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИСадок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть. Сім'я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати. Маленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата. Та соловейко не затих.

Зоре моя вечірняя,Зійди над горою,Поговорим тихесенько. В неволі з тобою. Розкажи, як за горою. Сонечко сідає,Як у Дніпра веселочка. Воду позичає. Як широка сокорина. Віти розпустила... А над самою водою. Верба похилилась;Аж по воді розіслала. Зеленії віти,А на вітах гойдаються. Нехрещені діти. Зоре моя вечірняя

По діброві вітер виє,Гуляє по полю,Край дороги гне тополю. До самого долу. Стан високий, лист широкий —Нащо зеленіє?Кругом поле, як те море. Широке, синіє. Чумак іде, подивиться. Та й голову схилить;Чабан вранці з сопілкою. Сяде на могилі,Подивиться — серце ниє: Кругом ні билини!Одна, одна, як сирота. На чужині, гине!Хто ж викохав тонку, гнучку. В степу погибати?Постривайте, все розкажу,Слухайте ж, дівчата. Полюбила чорнобрива. Козака дівчина. Полюбила — не спинила,Пішов та й загинув... Якби знала, що покине, —Була б не любила;Якби знала, що загине, —Була б не пустила;Якби знала, не ходила б. Пізно за водою,Не стояла б до півночіЗ милим під вербою;Якби знала!..

Образи Катерини та Ганни мають багато спільного та відмінного…???“Наймичка”“Катерина”

Доля жінки-матері у Т. Шевченка зображена по-різному: це й Катерина — матір, яка не витримала важких випробувань долі, це й Ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. Сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини. Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих вершин, він схиляється перед її образом, як народ прихиляється в поклоні перед образом Матері Божої. Для Тараса Шевченка жінка-матір – це уособлення Пречистої Діви Марії, матері-України, усіх матерів.

Вікторина. Необхідно швидко і влучно відповісти на запитання . Дата народження Т. Г. Шевченка? (9 березня 1814 року.)Де народився Т. Шевченко? (У селі Моринці на Звенигородщині, зараз Черкащина.)В якому селі провів своє дитинство Тарас? ( У селі Кирилівка. )Ким були батьки Тараса? (Кріпаками.)Як звали батьки Тараса? (Малим приблудою, бо не тримався хати.)Як звали тата і маму Тараса? (Батько Григорій, мати Катерина.)Як звали сестер?( Катря, Марія, Ярина.)Скільки років було Тарасу, коли померла його мати? (9 років.)У якому віці він залишився круглим сиротою? (В 11 років.)Найвідоміша збірка поета. («Кобзар».)Скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва? (24 роки.)Як називається гора, де похований Т. Шевченко? (Чернеча гора, місто Канів.)

12. Де відбулася зустріч Шевченка та Івана Сошенка? (У Літньому саду.)13. Кріпосним якого пана був Т. Шевченко ? (Енгельгардта.)14. Як звали подругу дитячих літ Тараса? (Оксана.)15. Чий портрет був намальований, щоб викупити Шевченка з кріпацтва? (Василя Жуковського.)16. Згідно зі словами Шевченка, «той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві». Про кого з рідні міг так писати поет? (Про мачуху.)17. За висловом Карла Брюллова , це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи. (Енгельгардт.)18. До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»? (До жінки, яка могла би бути його дружиною.)19. Він першим переклав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномовний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином на весіллі. Про кого йде мова? (Про Пантелеймона Куліша.)

ЗАВДАННЯ: дібрати слова на кожну букву імені та прізвища митця, які, на вашу думку, характеризують Т. Шевченка. Наприклад: Т- талановитий,…А- актуальні вірші,…Р- розумний,…А- амбіційний,…С- сильний духом,…Ш - шанований,…Е - енергійний,…В – волелюбний,…Ч – чесний,…Е – ерудований,…Н - нескорений,…К - кріпак,…О - обдарований,…

По горизонталі: 2. Які нагороди одержав Т. Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв? 6. Як звали Тарасового діда? 7. У якому закладі навчався Шевченко після викупу? 8. Майстер-живописець, у якого навчався і працював молодий Тарас? 9. Над якою річкою мріяв оселитися Т. Шевченко? 10. У якого дяка почав навчатися грамоти малий Тарас?По вертикалі:1. У якому місті мріяв оселитися Т. Шевченко в Україні? 3. Яким було дівоче прізвище матері Тараса? 4. Який композитор написав близько ста мелодій на слова Шевченка? 5. Ім’я сестри, яка була для Тараса другою матір’ю.

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Т. ШЕВЧЕНКА

ПО ГОРИЗОНТАЛІ2. Місце поховання Т. Г. Шевченка.3. Місце народження Т. Г. Шевченка.4. Художник, який намалювавпортрет Жуковського для збору грошей на викуп Тараса Шевченка. 6. Захід, проведений для збору коштів на викуп Шевченка. 9. Баллада Шевченка, перші 9 строф з якої стали піснею. 10. Прізвище людини, яка фінансувала перше видання "Кобзаря". 11. Назва твору. що починається словами "На панщині пшеницю жала". 12. Жанр поеми "Великий льох"ПО ВЕРТИКАЛІ1. Поема Шевченка, яка носить ім'я козацького ватажка. 5. Назва першої збірки віршів Т. Г. Шевченко. 7. Фортеця, де відбував заслання Т. Г. Шевченко. 8. Друга назва вірша "Як умру, то поховайте".