Презентація "Колядки. Щедрівки"

КОЛЯДКИПРОСЛАВЛЯЮТЬ НАРОДЖЕННЯ ХРИСТАВИКОНУЮТЬ НА РIЗДВО24 -25 ГРУДНЯ БАЖАЮТЬ ДОБРОБУТУ СIМ’ЇВИКОНУЮТЬ НА ЩЕДРИЙ ВЕЧIР (МАЛАНКА) 31 ГРУДНЯПОВ’ЯЗАНИЙ З ДНЕМ ЗИМОВОГО СОНЦЕСТОЯННЯ25 ГРУДНЯ (СВЯТО Коляди)ЩЕДРIВКИОБРЯДОВIПIСНIНЕОДМIННИЙ ПРИСПIВЛЮБОВМИЛОСЕРДЯПОШАНА

Коляда — давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога.  Один із найбільших та найшановніших персонажів міфології українців. Ім’я походить від слова Коло — давньої назви Сонця . За легендою, Коляда щороку в найдовшу ніч зими народжує Божича — нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога. Тим часом богиня Мара ганяється за Колядою, намагаючись цьому завадити та встановити вічну зиму та ніч. Щоб заховатися Коляда перетворюється на козу, – звідси й походить традиція переодягання у цю тварину під час вертепу. Колядою називали й богиню, і саме свято. Крім того, Колядою називали Дідуха – символічний сніп із житніх колосків, якого ставити на кут стола, або будинку. Він служив головним символом свята до того, як стало звичним прикрашати ялинку. Колядою називали й святковий хліб чи калачу на столі. 

До XV Новий Рік на Русі святкували в, березні, і щедрівки виконували функції веснянок тобто розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про  ластівок, зозуль («прилетіла ластівочка», «ой, сивая зозуленька»). Горобцеподібна пташка  «щедрик»також прилітає на терени України лише в кінці березня.