Презентація "Кооперативне навчання на уроці історії"

Кооперативне навчання на уроках історії

Співпраця (кооперація) — це спільна діяльність з метою досягнення загальних цілей. У межах спільної діяльності люди намагаються досягти результатів, вигідних для них самих і для решти членів групи.

Кооперативна (групова) навчальна діяльність—це форма (модель) організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

«Твій успіх іде на користь мені, а мій — на користь тобі» Кооперативне навчання — це такий варіант його організації, за якого учні працюють у невеликих групах, одержавши інструкції від учителя. Потім вони виконують отримане завдання до того часу, поки всі члени групи не виконають його успішно.

Компоненти співробітництва

Методи кооперативного навчання. Робота в парах. Робота в групах. Коло ідей. Ротаційні трійки. Акваріум

Робота в парах. Учитель об’єднує учнів у пари і дає завдання обговорити свої ідеї один з одним. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.  Учитель пропонує учням завдання, ставлячи запитання для невеликої дискусії чи аналізу ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, дає їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Робота в групах. Учитель об'єднує учнів у групи (по 3-5 чоловік). Пропонує усім сісти по групах. Учні мають сидіти по колу – „пліч-о-пліч, один напроти іншого” і повинні добре бачити один одного. Кожна група отримує конкретне завдання і чітку інструкцію щодо організації групової роботи. Під час виконання завдань „стихійно” виділяється лідер, який бере на себе інтелектуальне керівництво групою. 

«Коло ідей»Мета – вирішення суперечливих питань, створення переліку ідей та залучення усіх учнів до обговорення проблеми. За алгоритмом проведення учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах. Усі групи після обговорення даного питання, по черзі представляють лише один аспект обговорюваної проблеми. Учні з кожної із груп висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді. Під час обговорення теми на дошці складають перелік зазначених ідей. Коли всі ідеї щодо розв’язання проблеми буде висловлено, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

Ротаційні трійки. Об'єднати учнів у трійки. Розмістити трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворити коло. Дати кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі. Після короткого обговорення попросити учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка. Рухати трійками можна стільки разів, скільки є питань.

«Акваріум»Учитель об’єднує учнів у дві-чотири групи та пропонує їм завдання. Одній з груп пропонується розміститися у центрі класу, утворивши своє маленьке коло, розпочати обговорювати запропоновану вчителем проблему. Завдання зачитується вголос і обговорюється до 5 хв. у групі, використовуючи метод дискусії. Решта груп уважно слухають дискутування, а після самі обговорюють, чия думка була більш аргументованою.

Кооперативне навчання сприяє підвищенню успішності учнів, вирішує багато виховних і розвивальних завдань. Зокрема, це успішне, швидке занурення дитини у навчальну діяльність, формування самооцінки та саморегуляції, уміння пристосовуватися до темпу роботи групи, формування в школярів позитивного ставлення до навчання, підготовка учнів до спілкування.  Кооперативне навчання має багато позитивних сторін, але його не можна фетишизувати. Однобічне переоцінювання може призвести до стереотипності й монотонності навчання з погляду його організації.