Презентація КОРОТКИЙ ЛІТОПИС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ. Частина 2: ПОЗИЦІЙНА ВІЙНА

КОРОТКИЙ ЛІТОПИСРОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИЧастина 2: ПОЗИЦІЙНА ВІЙНА(2015 – початок 2022 рр).

Загострення на Сході України, завдяки українським дипломатам, не залишилося непоміченим європейськими лідерами. Так, 5 лютого, Президент Франції Ф. Оланд і Канцлер Німеччини А. Меркель зустрілися з Президентом України П. Порошенком з метою виробити єдиний підхід в питанні примусу в. путіна до переговорів і подальшої деескалації конфлікту. А вже 6 лютого в Москві відбулася тристороння зустріч лідерів Німеччини і Франції з путіним.

В результаті переговорів було досягнуто домовленостей про те, що 9 лютого, в Мінську, почне роботу робоча група в «Нормандському форматі» на рівні заступників міністрів закордонних справ, метою якої буде вироблення основних положень майбутніх домовленостей. А вже 11 числа повинні будуть зустрітися лідери країн «Нормандської четвірки» для узгодження остаточних позицій і підписання «Мінських угод».

У січні 2015 року противник почав наступальні дії одночасно на Луганському, Донецькому, Дебальцівському та Маріупольському напрямках для розширення контрольованих територій. Найважливішими операціями сил АТО на сході України у цей час стали: деблокування підрозділів ЗСУ в Донецькому аеропорту та виведення угруповання військ з-під ударів противника в районі Дебальцевого.

19 та 20 січня 2015 року.росіяни здійснили потужні підриви нового терміналу. Головні елементи його конструкції завалилися, поховавши під собою понад 50 українських героїв.

22–23 січня 2015 року. Остання група українських бійців покинула руїни. Звитяжна оборона ДАПу тривала 242 дні та стала зразком незламності воїнів-кіборгів.

25 - 30 січня 2015 року.російські окупанти кинули всі сили на розширення територій своїх квазідержавних утворень. Наступ планували одночасно трьома напрямками: Щастя — Трьохізбенка на Луганщині, на Дебальцеве та на Маріуполь у Донецькій області. Головним став саме так званий Дебальцівський виступ.

25 - 28 січня 2015 року. Окупанти почали активно штурмувати околиці Дебальцевого. Штурм відбувався за участі кадрових військових РФ.

1 - 6 лютого 2015 року. У районі Дебальцівського виступу зосередилися 4,7 тисячі українських військових та 500 бійців МВС, Нацгвардії та СБУ. Їм протистояло близько 19 тисяч окупантів. Противник мав перевагу за всіма зразками важкого озброєння.

7 лютого 2015 року. Після важких боїв наші частини залишили село Рідкодуб. У Логвиновому сепаратисти повідомили про повне оточення угрупування сил АТО в Дебальцевому.

12 лютого 2015 року. В столиці білорусі підписали так званий «Мінськ-2». Окупанти перекинули під Дебальцеве додаткові сили з інших напрямків. За таких умов було вирішено до 18 лютого вивести з району всі українські підрозділи. Повний вихід з Дебальцевого тривав кілька діб у бойових умовах. За весь час операції загинуло 136 українських військових і поранено 331. Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по Світлодарській дузі.

15 лютого 2015 року. Було прийнято спільну декларацію Президентів України, Французької Республіки, Російської Федерації і Канцлера Федеративної Республіки Німеччини на підтримку Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей. Мав набути чинності режим припинення вогню, а з 24 лютого — відведення важкого озброєння від лінії зіткнення. Однак ці домовленості, як і попередні, агресор підступно порушив.

З вересня 2016 року російсько-українське протистояння на сході України зазнало істотних змін, пов’язаних із підписанням у Мінську 21 вересня 2016 року рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів воюючих сторін. Документ передбачав, відведення ворогуючих сторін із займаних позицій в обидва боки для утворення двокілометрових ділянок у ширину і в глибину — «сірої» зони. Російські окупаційні війська продовжували порушувати домовленості.

Бої на Світлодарській дузі2016 – 2017 роки

Упродовж 2016–2019 років по всьому периметру району збройного конфлікту противник зосереджував зусилля на просуванні своїх підрозділів вглиб «сірої» зони, активному обстрілі позицій українських військ та веденні війни на виснаження. Системного характеру набуло використання снайперів, диверсійно-розвідувальних груп, артилерійсько-мінометних обстрілів позицій українських захисників на Луганському, Донецькому, Маріупольському напрямках.

15 грудня 2016 року. ЗМІ сепаратистів повідомили, що їхнім силам на Світлодарській дузі вдалося взяти у полон трьох українських військовослужбовців. Пізніше кілька українських волонтерів і блогерів розповіли, що сепаратисти почали розсилати відео й фото з зображенням закатованих полонених бійців АТО. Ці ж матеріали нібито надсилали і кільком українським ЗМІ. Автентичність цих фото і відео не підтверджена.

17–18 грудня 2016 року.рашисти після потужного артилерійського удару спробували прорвати лінію оборони і захопити наші позиції. Українські захисники відтіснили противника із зайнятих ним позицій на південь від селища Луганського.

9 – 19 січня 2017 року. Сили АТО в районі Світлодарської дуги розвинули успіх і зайняли низку важливих об’єктів.

19 січня 2017 року. Сили АТО підійшли майже впритул до Вуглегірська і Дебальцевого, контроль над якими (за «Мінськом-1») мав належати українській стороні.

Лютий 2017 року. На карті АТО тим часом з’явились нові гарячі місця: авдіївська промзона – комплекс промислових ангарів та приватних будинків де протягом усього часу аж до грудня 2023 року триватиме протистояння.

31 січня 2017 року. Збройні формування російської федерації з напрямку тимчасово окупованого селища Лозове відкрили вогонь зі стрілецької зброї у бік Світлодарська. Інтенсивність боїв залишалась високою.

23-24 січня 2017 року. Відбулося бойове зіткнення північніше Калинівки, терористи використовували вогневе прикриття з 82-мм мінометів, двома малими піхотними групами спробували наблизитися до передових позицій українських сил, відступили з втратами. 24 січня в боях вояки утримали позиції та дещо просунулися вперед.

Березень-квітень 2017 року. Поступово наростає інтенсивність боїв. Зростає кількість жертв.

Травень 2017 року. При збереженій високій інтенсивності боїв посилюється динаміка: деякі території по кілька разів переходять з рук в руки.

Літо-осінь 2017 року. Бої поступово втратили інтенсивність і перейшли в затяжну фазу, але епіцентром артилерійських обстрілів залишаються Світлодарськ і Зайцеве. 24 травня 2022 року після початку прямої агресії рф проти України гарнізон змушений був покинути місто Світлодарськ, щоб не потрапити в оточення.

30 квітня 2018 року. Завершено антитерористичну операцію та розпочато Операцію Об’єднаних сил (згідно із наказом Верховного Головнокомандувача Збройних сил України «Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей»).

Бої під Світлодарськом, що стали важливою частиною конфлікту на сході України та показали потенціал ЗСУ. Обстріли, інциденти та героїчні дії українських воїнів підтримували загальну картину тривалої боротьби за територіальну цілісність та суверенітет держави. Українські військові виявили надзвичайну мужність, відбиваючи атаки та проводячи успішні контратаки. 

Блокада Азовських портів2018 – 2022 роки

Росіяни не змогли здолати українське військо на суходолі, тому беруться за море. Мета агресора – заблокувати українські порти на Азові, причому блокада використовується не класична, а гібридна. Радник голови Держприкордонслужби Олег Слободян говорить, що росіяни затримують і по кілька днів перевіряють торговельні судна, які прямують на завантаження в українські порти.

Серпень 2017 року. Перші суттєві перепони для експорту Азовським морем росіяни створили коли встановили обмеження для проходу суден через Керченську протоку. Довжина судна мала бути не більшою 160 метрів, ширина – 31 метра, осадка – восьми метрів, надводний габарит – 33 метрів. Відтоді до Маріуполя та Бердянська не можуть заходити судна тоннажем більше 20 тисяч тон.

25 березня 2018 року. Корабель морської охорони українських прикордонників затримав риболовецьке судно-порушник «Норд» під прапором Російської Федерації в українській частині Азовського моря. В екіпажу були російські паспорти.

Квітень 2018 року.росія стала масово затримувати українські судна в Азовському морі. До затриманих українських матросів та рибалок не пускають адвокатів, на них здійснюють психологічний тиск.

3 травня 2018 року.росія почала регулярно затримувати для огляду українські та іноземні судна, затримуючи судна, що прямували до українських портів в Азовському морі. що йдуть в напрямку азовських портів України.

25 листопада 2018 року.росія встановила пряму морську блокаду. Того ж дня відбулася перша збройна сутичка з захопленням трьох українських суден, коли ті переходили з одеського порту до порту Маріуполь. російський корабель протаранив український буксир, було поранено шістьох моряків. росія та Україна звинувачують одна одну в провокації.

26 листопада 2018 року. Верховна Рада України прийняла Закон «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким запроваджено воєнний стан на 30 діб у 10 областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

російська федерація нарощувала військові витрати, що зрештою у 2021 році сягнули 4,1% ВВП; провела спільні військові навчання на території білорусі: «Запад–2021» у вересні і «Союзная рєшимость–2022» 10–20 лютого, під приводом проведення яких росія фактично перекрила Україні Чорне та Азовське моря. У цей самий час відбувалося й ідеологічне накачування населення рф, дегуманізація українців на російському телебаченні. Та найбільш промовистими рішеннями з боку РФ цього етапу було підписання Путіним 22 лютого 2022-го указу про визнання незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей із наказом ввести туди російські війська.