Презентація "Козаки в боротьбі за відновлення прав православної церкви. Ідентичність та політична культура козаків."

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА XVI – перша половина XVII ст. Козаки в боротьбі за відновлення прав православної церкви. Ідентичність та політична культура козаків. Ліцей № 3 Охтирської міської ради Сумської областіучитель - Іван СОБОЛЄВУрок № 5

Опорні терміни та поняття

Опорні дати

Знати та Вміти

План уроку

Бересте́йська у́нія — вчинений у Римі 25 грудня 1595 року та проголошений у 1596 році на церковному соборі у м. Бересті акт з'єднання частини ієрархів та вірян Київської православної митрополії Вселенського патріархату з римо-католицькою церквою . Берестейська унія не внесла спокою і не поєднала Церкви. Крім двох - православної і католицької - з'явилася третя, уніатська. На боці уніатської були: митрополит, п'ять єпископів, визнання польським урядом, а головне - могутня рука папи. На боці православних: два єпископи, багато чорного та білого духовенства і – народ. Їх зверхник, Царгородський патріарх, не був у стані боронити православних. Спроби православних звернутися до короля за посередництвом сеймиків та сеймів нічого не дали. Уніатська Церква залишалася в очах уряду єдиною Українською Церквою. Бересте́йська у́нія 

Становище православної церкви на початку XVII ст. Київ, що все густіше заселявся й багатшав, підносився як центр українського православ'я. Львівське братство також почало занепадати, оскільки українські міщани більше не в змозі були підтримати його1608 р. помер князь Костянтин Острозький, цей «стовп православ'я», його онука, новонавернена й фанатична католичка Анна Ходакевич, передала Острозьку академію єзуїтам. Центр церковної та культурної діяльності на Україні на початку XVII ст. переміщується на схід

Києво-Печерська лавра - новий центр православ’я. У 1610-х роках її архімандрит Єлисей Плетенецький,, згрупував навколо себе освічених священнослужителів^ Іова Борецького, Тарасія Земку, Захарію Копистенського, Памву Беринду та Лаврентія Зизанія.  Рушійною силою православного відродження на ново освоюваних землях України була стародавня Києво-Печерська лавра. В 1615 р., отримавши гроші, заповідані багатою православною шляхтичкою Єлизаветою Гулевич, знать, міщани та духовенство Києва, натхнені цим прикладом, заснували при Богоявленській церкві братство.

Києво-Печерська лавра - новий центр православ’я. Це братство підтримувало тісні взаємини із запорожцями. Початок цим контактам, ймовірно, поклав Йосип Курцевич, настоятель монастиря у Терехтемирові 

Козаки в боротьбі за відновлення прав православної церкви. Вирішальним моментом у процесі реального зближення і політичного поєднання православної еліти та провідників козацтва стали події 1620 – 1621 рр., коли військова потуга козаків переросла в потугу політичну, що дало йому змогу взяти під свій захист відновлену православну ієрархію. У жовтні 1620 р. за участю двох східних ієрархів - митрополита Софійського Неофіта і єпископа Страгонського Аврамія – патріарх Феофан висвятив ігумена Михайлівського Золотоверхого монастиря Й. Борецького на митрополита Київського та Галицького й шістьох ієрархів у сан єпископів. Нову ієрархію висвятили без згоди влади, і польський король її так і не визнав, видавши навіть накази заарештувати нових єпископів

Козаки відстоюють православну віру 1620 р. розпочався черговий сейм, на якому гетьман П. Сагайдачний разом із представником нововисвяченої ієрархії єпископом Йосифом Курцевичем поставили питання про королівське визнання проведених патріархом Феофаном хіротоній1621 р. з’явився "Меморандум", у якому козаки висловлювали свою рішучу підтримку православ’ю. документ було доручено повезти до Варшави посольству, очолюваному Марком Жмайлом, із наказом твердо відстоювати свою позицію в переговорах із королем

Kозацькa радa в урочищі Суха Діброва. Для участі у війні з Туреччиною козаків король Сигізмунд ІІІ вирішив вдатися до посередництва Єрусалимського патріарха Феофана. Феофан надіслав козакам листа, закликаючи їх спільно з поляками дати відсіч війську Османа II. На козацьку раду прибули також представники православного духовенства – митрополит Й. Борецький, єпископ Й. Курцевич, майже 300 священиків, 50 ченців. З польського боку на раду прибули королівські посланці, які від імені уряду пообіцяли козакам платню за участь у поході, а також поступки в релігійному питанніПо завершенні Хотинської війни козацтво, яке тоді очолював гетьман П. Сагайдачний, не відступилося від своїх конфесійних вимог. Уже з-під Хотина до Варшави відправилося посольство запорожців. Один із пунктів їх петиції стосувався "заспокоєння віри нашої старовинної грецької". Король у відповідь прислав комісарів, які підтвердили право для козацтва відбувати православні обряди.

Ідентичність козаків. Вони витворили заснований на становій демократії зразок суспільного устрою з реальною свободою і рівними можливостями для самореалізації індивіда. Важливою була їх здатність сприймати новаціїОпанували суднобудування і мореплавство, неабияк розширивши для себе цивілізаційні горизонти. Побачили світ, який незмірно розширив їхній світогляд. Вони усвідомлювали себе органічною частиною руського — українського народу

Ідентичність козаків. Здійснювали самостійний політичний курс на міжнародній арені у військово-політичній сферіРегулярно відбивали вторгнення в Україну турків і татар, а самі нападали на Османську імперію Козаки нерідко допомагали польському урядові реалізовувати зовнішню політику воєнними методами

ЛицаріКозаки вважали себе лицарями тобто особисто вільними людьми, спосіб життя яких визначали професійні заняття військовою справою, особливі станові права, свободи, а також громадянські цінності. Лицарська орієнтація політичної свідомості запорожців охоплювала такі найважливіші моральні чесноти, як відвага і бойова звитяга, вояцька честь, гідність, добра слава, дотримання публічно даного слова, жертовність і самовідданість, вірність, патріотизм, спільне благо, захист Вітчизни та її цілісності, боротьба з «ворогами Святого Хреста», оборона православної віри і церкви, визволення з «бусурманської» неволі християнських бранців

Висновки. Які причини переміщення центру церковної та культурної діяльності на Україні на початку XVII ст. на схід?Яка роль Києво-Печерської лаври і Київського братства у збереженні православ’я?Яка роль козацтва збереженні православ’я?Чому козаків можна назвати «новими людьми» нового століття?

Політична культура козаків

Висновки

http://eprints.zu.edu.ua/4807/1/Demo4ko_1.pdf. Використана література. Вікіпедія. Щупак І. Я. Всесвітня історія: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти/І. М. Щупак, Б. В. Черкас, О. В. Бурлака, Н. С. Власова та інші – Київ: УОВЦ «Оріон». 2021