Першим розмічальним інструментом була, напевне, обвуглена паличка, якою малювали зображення на стінах печери. Ранні греки та римляни користувалися шматками грифелю. Потім, приблизно у 1564 році, шахтарі знайшли біля Борровдейла (північно-західна частина Англії), м'яку сяючу речовину, якою можна було робити значно темніші позначки, ніж грифелем. 3
4 В епоху Відродження вишуканій публіці і людям мистецтва з великим успіхом служив срібний брат свинцевого штифта. Його темно-сіра лінія ставала коричневою при окисленні, і стерти її м’якушкою або пемзою було неможливо. Тому малювати такими олівцями могли собі дозволити тільки великі майстри малюнку, котрі не наносили на папір жодної зайвої або неточної лінії.
6 Сучасний олівець винайшов у 1794 році талановитий французький вчений і винахідник Ніколя Жак Конте (Conte). Наприкінці XVІІІ століття англійський парламент увів найсуворішу заборону на вивіз дорогоцінного графіту з Камберленду. Порушення цієї заборони каралося дуже суворо, аж до страти. Але, не дивлячись на це, графіт продовжував потрапляти в континентальну Європу контрабандним шляхом, що призвело до різкого збільшення його ціни. За завданням французького конвенту Конте розробив рецептуру змішування графіту з глиною і виробництва з цих матеріалів високоякісних стрижнів. За допомогою обробки високими температурами була досягнута висока міцність, однак ще більш важливим був той факт, що зміна пропорції суміші давала можливість робити стрижні різної твердості.