Презентація «Крим у Другій світовій війні: оборона Севастополя 1941-1942 рр. та його звільнення 1944 р.»

Битва за Севастополь «…Так убей же хоть одного! Так убей же его скорей! Сколько раз увидишь его, Столько раз его и убей..!» Константин Симонов. 1942 рік, «Красная звезда», СРСР .

тема Другої світової війни та історичної долі України у цілому, а також Криму, як невід’ємної складової нашої держави, була і є актуальною, що потребує поглибленого вивчення АКТУАЛЬНІСТЬ:

комплексний аналіз історичних подій на території Криму в період Другої світової війни, зокрема, аналіз битви за Севастополь 1941-1942 рр. та його визволення в ході Кримської стратегічної операції 1944 р. МЕТА:

- визначити стратегічне значення Кримського півострова для Німеччини та СРСР напередодні війни; - висвітлити бойові дії під час оборони Севастополя 1941-1942 рр; - проаналізувати історичні події та наслідки Кримської стратегічної операції 1944 р.; - визначити наслідки визволення Кримського півострова від німецько-фашистських загарбників у історії Другої світової війни.

НАУКОВА НОВИЗНА: -здійснено спробу визначити роль Кримського півострова як стратегічного об’єкту в період Другої світової війни; -здійснено спробу окреслити плани Німеччини щодо Криму; -здійснено спробу надати об’єктивну історичну оцінку значенню оборони Криму та Севастополя від німецько-фашистських загарбників та наступальних операцій Радянської Армії у справі визволення України та перемоги над Німеччиною.

«Найбільш важливими завданнями до зими є захоплення Криму і промислових і вугільних районів на Дону…», а також, що «захоплення Кримського півострова має колосальне значення для захисту поставок нафти з Румунії» Гітлер. Директива №21 (план «Барбаросса», серпень, 1940 р.)

 командувач 11-ї німецької армії генерал Еріх фон Манштейн командувач 51-шої Окремої армії генерал-полковник Федір Кузнєцов 18 890 осіб. 116 літаків, 47 танків, 455 гармат армійської артилерії, 151 гармати берегової артилерії 1770 мінометів 12 реактивних мінометів БМ-8 203 800 осіб 1060 літаків, 150 танків, 670 польових і облогових гармат, 655 протитанкових гармат, 720 мінометів

25 жовтня німецькі війська увійшли до Криму. Тривалість оборони: 250 днів. Німці зробили три спроби захоплення міста. Результат: падіння Севастополя. Втрати: загальні: 300 тис осіб, безповоротні: 60 тис осіб, німецькі дані відсутні. А.А. Дейнека, «Оборона Севастополя»,1942 р.

КАРТА ОБОРОНИ СЕВАСТОПОЛЯ 1941 -1924 РР.: ПЕРШІ ШТУРМИ

КАРТА ОБОРОНИ СЕВАСТОПОЛЯ 1942 Р.: ТРЕТІЙ ШТУРМ

Радянські автоматчики ведуть бій на Графскій пристані, Севастополь, 1942 р. Група моряків веде бій, Севастополь, 1942 р.

Людмила Павличенко  ‒ українка, радянська снайперка часів Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Особисто застрелила щонайменше 309 військовослужбовців противника, є найуспішнішою жінкою-снайпером в історії.

«Коли я пішла воювати, я спочатку відчувала одну тільки злість за те, що німці порушили наше мирне життя. Але все, що я побачила потім, породило в мені почуття такої незгасимої ненависті, що її важко висловити чимось іншим, окрім як кулею в серці гітлерівця» Людмила Павличенко, 1943 рік, СРСР

В ознаменування подвигу медаль «За оборону Севастополя» нагороджено понад 45 тис. осіб Меморіал героїчної оборони Севастополя 1941 - 1942 рр.

СРСР Німеччина

Мета: звільнення Криму від військ нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Період: з 8 квітня по 12 травня 1944 року. Сили сторін: війська 4-го Українського фронту і Окремої Приморської армії у взаємодії з Чорноморським флотом і Азовської військової флотилії

командувач армії Чорноморського флоту адмірал Ф.С. Октябрьський командувач 17-ї армії вермахту генерала Карл Альмендінгер командувач 4-гоУкраїнського фронту генерала Ф. І. Толбухін командувач Окремої Приморської армії генерал А. І. Єременко командувач Азовської військової флотилії контр-адмірала С. Г. Горшков ВІЙСЬКОВОКОМАНДУВАЧІ ПІД ЧАС КРИМСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ 1944 Р.

КАРТА КРИМСЬКОЇ НАСТУПАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ 1944 Р.

Тривалість підготовки: 2,5 години; Розвиток воєнних дій: прорив оборони одночасно на Перекопському і Сиваському напрямках, з головним ударом в напрямку Сімферополя. Окрема Приморська армія наступала з району Керчі на Севастополь.  Генеральний штурм Севастополя: 5 травня. Звільнено: - 8 квітня ‒ Армянск; - 13 квітня ‒ Феодосію, Сімферополь; - 14 квітня – Судак, Бахчисарай; - 15 квітня – Алушту; - 18 квітня ‒ Балаклава; - 9 травня ‒ Севастополь. ХІД ОПЕРАЦІЇ:

- повний розгром 17-ї армії вермахту; - загинуло понад 120 тисяч осіб; - знята загроза південному крилу радянського-німецького фронту; - повернута головна військово-морська база Чорноморського флоту – Севастополь; - Радянський Союз відновив контроль над Чорним морем, що похитнуло позиції Німеччини в Румунії, Туреччині, Болгарії.

Оборона міста в 1941 р. призвела до суттєвих втрат серед німецьких військ, що дозволило зупинити їх просування на деякий час та організувати оборону Севастополя 1944 р. Одне з численніших німецьких кладовищ в околицях Севастополя

Бій в Севастополі 9 травня 1944 р. Солдати Червоної армії переходять затоку Сиваш

Стрілкова зброя німців, яку захватили радянські війська в ході Кримської операції. Травень 1944 р. Атака радянського фронту під час Кримської операції 1944 р.

Полонений військовий солдат, Севастополь, 1944 р. Радянська артилерія по ворожих укріпленнях в Криму. 4-й Український фронт, 1944 р.

- визначено стратегічне значення Кримського півострова для Німеччини та СРСР напередодні війни; - висвітлено бойові дії під час оборони Севастополя 1941-1942 рр.; - проаналізовано історичні події та наслідки Кримської стратегічної операції 1944 р.; - визначено наслідки визволення Кримського півострова від німецько-фашистських загарбників у історії Другої світової війни. - доведено, що під час оборони Севастополя Радянський Союз зазнав поразки через невелику кількість армії та зброї; - окреслено процес відновлення контролю Радянського Союзу над Чорним морем в результаті Кримської наступальної операції, що призвело до прискоренння розгрому сил вермахту та повного визволення України від фашистських окупантів.