Урок на тему "Роздробленість Київської держави"

     Етап уроку

                 Діяльність вчителя

    Діяльність учнів

Організаційний момент

(3 хв.)

Вітаюсь з учнями, оголошую, що на парті повинен бути підручник, робочий зошит та атлас з історії України для 7 класу. Записую тему уроку на дошці та оголошую її.

Вітаються з вчителем, записують тему уроку в зошити.

Перевірка           домашнього                 завдання (5 хв.)

Фронтальне опитування:

1) Чому Володимир Всеволодович отримав прізвище Мономах?

2) Із чим пов’язаний переяславський період у діяльності Володимира Мономаха?

3) У чому полягає історичне значення «Уставу» Володимира Мономаха?

4) Що ви знаєте про правління та діяльність Мстислава Володимировича?

5) Чому період правління Володимира Мономаха і Мстислава Володимировича вважають останнім розквітом Київської Русі?

Учні відповідають на запитання.

Актуалізація  навчальної діяльності

( 4 хв.)

Організовую вступну бесіду за запитаннями: 1) Які великі міста-центри ви знаєте на території Київської Русі?

2) Хто після смерті Ярослава Мудрого і яким чином правив у цих центрах?

3) Коли і з якою метою було проведено Любецький з’їзд? Які цілі ставилися і яким був результат цього з’їзду?

4) Пригадайте   під час вивчення яких тем із всесвітньої історії ви стикалися із терміном «феодальна роздробленість».

5) Що означає поняття «міжкнязівські уособиці» і під час вивчення якої теми ви з ним стикалися?

Учні приймають участь в бесіді та відповідають на поставлені запитання.

Пояснення нового матеріалу

(20 хв.)

1. Процес і причини роздробленості Київської держави.

Відкриваємо атлас (робота з картою). Що показано на цій карті і про що це говорить?

Кінець ХІ – середина ХІІІ ст. увійшли в історію Русі як період політичної та феодальної роздробленості.

Феодальна роздробленість – поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. Якими ж були основні причини роздробленості?  Використовуючи метод «Мікрофон», пропоную дітям висловити свої думки з цього приводу, спираючись на досвід вивченого раніше. Далі під керівництвом вчителя діти заповнюють таблицю «Основні причини роздробленості Київської держави».

В результаті всіх цих причин Київ втрачає значення центру Русі, кожен князь має свою землю (свою вотчину), своє військо, збирає податки зі свого населення. Таке князівство отримує назву «удільне».

Удільне князівство – феодальне володіння членів правлячих князівських династій на Русі у ХІІ – ХVI ст. , що утворилося внаслідок дроблення великих князівств, загарбань земель, дарувань і передачі в спадщину. Вже на початку ХІІ ст. на території Київської Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Галицьке, Волинське, Муромське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Тмутараканське, Турово-Пінське та Новгородська і Псковська землі. Загалом  було утворено 12 князівств, а вже на початку ХІІІ ст. їх кількість зросла до 50. 

Робота в парах : визначити за картою кордони колишньої Київської держави та князівств, що утворилися після її розпаду, відшукати на карті назви цих князівств, з’ясувати основні їх центри і записати в зошити найбільші з них.

2.Наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

Метод «Займи позицію».

Феодальна роздробленість держави – це позитивне чи негативне явище?

Серед істориків не існує єдиної думки щодо оцінки процесу феодальної роздробленості, оскільки він мав як позитивні, так і негативні наслідки.

Позитивні : - розвиток господарського життя; - розвиток міст; - розвиток культури; - збереження єдиної мови культури, спільності.

Негативні : - міжкнязівські уособиці; - конфлікти між боярами і князями; - поділ князівств між спадкоємцями; - послаблення обороноздатності і політичної єдності країни. Київська Русь не припинила свого існування, а просто змінила форму державного устрою – відносно єдину централізовану монархію заступила монархія федеративна.

3.Особливості розвитку Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського,  князівств у ХІІ - першій третині ХІІІ ст.

Робота в групах: опрацювати матеріал у підручнику та скласти порівняльну таблицю щодо особливостей розвитку князівств.

Потім кожна група коротко розповідає про своє князівство.

Робота із уривком з Київського літопису про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.), який є у підручнику: «І грабували вони два дні увесь город – Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали… і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський… І був у Києві серед усіх людей стогін і туга, і скорбота невтишна, і сльози безперестанні». З якою метою це було зроблено? Чому саме Київ був постійним об’єктом набігів?

Розповідаючи про Переяславське князівство, необхідно звернути увагу дітей на 1187 р. – дату першої згадки терміну «Україна» в Іпатіївському літописі.

Підбиваючи підсумки,  потрібно зазначити, що цей напад мав політичний характер, оскільки його метою було утвердження і посилення за рахунок Києва Володимиро-Суздальського князівства.

4.Розвиток Галицького і Волинського князівств.

Метод «Сторітеллінг» .

У 40-х рр. ХІІ ст. Галицька земля була об’єднана під владою князя Володимира Володаревича (Володимирка) і перетворена ним на значущу політичну одиницю тодішньої Європи зі столицею в місті Галич (1141 р.) У 1145 році Володимирку довелося відвойовувати місто від зазіхань свого небожа Івана Ростиславича, якого після його втечі до міста Берладь, що на Дунаї стали називати Берладником. Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Володимиркового сина, Ярослава (1153-1187 рр.), який згадується в «Слові про Ігорів похід» під іменем Ярослава Осмомисла (той, що має вісім мислей), що означало «мудрий, розумний». На початку свого правління він був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича й свого племінника Івана Ростиславича Берладника. Прагнучи зміцнення князівської влади, Ярослав Осмомисл боровся й проти боярської опозиції, яка настільки зміцніла, що не хотіла коритися князеві, стала втручатися в його взаємини з правителями інших країн і навіть в особисте життя. Свавільні галицькі бояри були найбагатшими та наймогутнішими серед бояр усіх руських земель. Під їхнім впливом Ярослав був змушений повернути до Галичини дружину Ольгу (дочку Юрія Долгорукого) та сина Володимира, яких він відправив у Суздаль одразу по смерті свого батька Володимирка. За правління Ярослава Осмомисла галицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами, Дністром і пониззям Дунаю.

Пропоную подивитися на портрет Ярослава Осмомисла та спробувати описати його риси характеру.

Після цього самостійно розкриваю особистість князя.

Пропоную учням відповісти на запитання: Які діяння Ярослава Осмомисла підтверджують визначені риси характеру?

 На відміну від Галичини, до середини ХІІ ст. Волинь не мала власної династії князів; вона або безпосередньо управлялася з Києва, або ж волинський престол займали київські ставленики. Чому ж так склалося? А тому, що у складі Русі Волинська земля мала традиційні міцні зв’язки з Києвом. Із часів Ярославичів київські князі вважали її своєю вотчиною і не бажали віддавати в спадкове володіння будь-якій князівській лінії. Окремим князівством вона стала в 1135 р. за часів правління правнука Володимира Мономаха – Мстислава Ізяславича, який разом зі своїм батьком хоч і започаткував місцеву династію, проте не полишав думки захопити владу в Києві. Після смерті Мстислава в 1170 р. володарем Волинського князівства став його син Роман, який до цього князював у Новгороді. Протягом тридцяти років володарювання Роману вдалося створити власну модель державного управління, він послідовно й рішуче обмежував свавілля бояр, придушував опозицію. Як наслідок – боярська знать, яка не мала значного впливу в князівстві, повністю залежала від щедрот князя й усіляко підтримувала його.

Працюють із картою, заповнюють таблиці, записують терміни та слухають вчителя.

Закріплення та повторення вивченого

(8 хв.)

1. Формат інтерв’ю (підходжу до будь-якого учня та ставлю йому запитання):

1) Якими були причини роздробленості Київської держави?

2) Назвіть імена наймогутніших князів другої половини ХІІ – першої половини ХІІІ ст.

3) Яка подія відбулася 1169 р.?

4) Протягом 1146-1246 рр. київський престол 46 разів переходив від одного князя до іншого. У межах яких століть відбувався цей процес?

5) Чому київські князі були прихильниками єдності Русі?

6) Чи можна було, на вашу думку, запобігти роздробленості Київської держави?

2. Перегляд короткого відео на тему «Феодальна роздробленість Русі» під авторством групи Уроки історії пітона Каа.

Відповідають на запитання і дивляться відео.

Підбиття підсумків уроку

(3 хв.)

У другій половині ХІІ ст. – на початку ХІІІ ст. відбувся остаточний розпад Русі на окремі князівства, які у свою чергу, поділилися на уділи. На південноруських землях постали Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке князівства. Із часом Київ втратив роль політичного центру держави, що призвело до його занепаду. У другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст. змінилися регіональні центри, у кожному утвердилася власна княжа династія, але всі походили від Рюрика, тобто були родичами. Це була одна з особливостей роздробленості Русі порівняно з іншими європейськими країнами, що породжувала примарну ідею про майбутню єдність колишньої Русі. Політична роздробленість Київської держави – новий закономірний етап розвитку феодального суспільства в Україні.

Слухають вчителя.

Домашнє завдання

(2 хв.)

1. Опрацювати текст параграфа.

2. Скласти історичний портрет Романа Мстиславича.

3. Творче завдання: « Уявіть себе князем одного з удільних князівств; напишіть листа до своїх «братів» із закликом до об’єднання, аргументуючи його.

Записують домашнє завдання.