Презентація: "КУЛЬТУРА СТАРОДАВНІХ ЄГИПТЯН: писемність, наука, мистецтво"

Культура стародавніх єгиптян. Писемність, наука, мистецтво

«Оригінальність та неповторність Стародавнього Єгипту — причина його особливої привабливості та разом із тим певної чужості нам, з якою ми часто не можемо примиритися ні розумом, ні серцем». Войтех Замаровський

Давній Єгипет – одна з найдавніших та найвеличніших цивілізацій в історії людства. Протягом понад трьох тисячоліть єгиптяни створювали складну систему знань, вірувань і культурних традицій, які стали основою для розвитку не лише Близького Сходу, а й усього світу. Їхні досягнення в архітектурі, мистецтві, науці, медицині, освіті та літературі й досі викликають подив і захоплення.

Єгиптяни володіли високим і розвиненим мистецтвом вже у той час, коли інші народи знаходилися ще на стадії доісторичного розвитку. Усе, що створювали єгиптяни – від гімну до піраміди – було спробою наблизитися до вічності. Завдяки писемності вони змогли зберегти свої знання для нащадків, а завдяки вірі – надати кожному аспекту життя сакрального значення.

Писемність:мова символів та богів

Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система писемності, якою можна було передавати багато відтінків думок, складні порухи людської душі. Єгипетська мова - одна з найдавніших писемних мов світу — найраніші зі стародавніх текстів, що дійшли до нас, припадають на злам 4-го і 3-го тисячоліть до н. е.

Вже перші пам'ятки єгипетської писемності говорять про те, що їх письмо являло собою завершену систему, що явилася продуктом довгого розвитку. Єгиптяни використовували ієрогліфи – спеціальні знаки-малюнки, кожен з яких міг означати звук, слово або цілу ідею. Загалом у письмі використовувалося понад 750 символів, що вимагало тривалого навчання та практики.

Єгипетське письмо мало як знаки, які «зображували» слова, так і знаки, що позначали сполучення приголосних, та літерні знаки для окремих приголосних і узагальнені позначки, чиє зображення натякало, до якої галузі понять слово за змістом належить.

Ієрогліфи наносили на стіни храмів, гробниць, кам’яні плити, а також на папірус – тонкий, гнучкий матеріал, виготовлений зі стебел високої тростини, яка росла в дельті Нілу. Папірус був настільки зручним, що став прообразом сучасного паперу та експортувався в інші країни.

Писемність єгиптян поділялась на декілька видів: ієрогліфіка — з численних зображень (ієрогліфів), ієратика — зі скорочених їх накреслень і демотика — зі ще більш спрощених, іноді й злитих знаків. Стародавні єгиптяни найчастіше писали горизонтальними рядками, справа наліво, рідше — зліва направо. Іноді писали вертикальними стовпцями, які завжди читалися зверху вниз.

Давньоєгипетська мова є мертвою мовою, тому на зорі єгиптології існувала проблема її розшифрування, з якою успішно впорався французький учений Жан-Франсуа Шампольйон в 1822 році, за допомогою двомовних греко-єгипетських написів.

ОСВІТА:школа для обраних

Освіта у Давньому Єгипті була привілеєм заможних верств населення. В основному навчання проходило при храмах, які були не лише релігійними, а й культурно-освітніми центрами. Вчителями були жерці, що передавали учням як знання, так і духовні настанови. До шкіл приймали лише хлопчиків із родин чиновників, жерців або заможних ремісників – дівчат навчали вдома або не навчали взагалі.

Учні вивчали не тільки письмо, а й низку важливих наук і прикладних дисциплін. Основні предмети в єгипетських школах:історія та географія;релігія та культ богів;астрономія;математика;будівельна справа;медицина.

Після завершення навчання учень складав іспит. Лише ті, хто витримував випробування, могли стати писарями або поглиблено вивчати улюблені дисципліни. Освіта відкривала двері до служби при храмі, державної кар’єри чи фахової діяльності.

Наукові знання:розум, спрямований до зірок

В процесі спостережень за природою, господарської діяльності накопичувався досвід. Давні єгиптяни досягли значного розвитку в науці, і багато їхніх відкриттів вражають навіть сучасних учених. Головними зберігачами та носіями знань були жерці, які вивчали природу, рух небесних тіл, властивості рослин, анатомію та географію.

Єгипетськими жерцями було зроблено чимало відкриттів, якими користуємося і ми. Так, спостерігаючи за зірками, вони помітили, що розливи Нілу починаються тоді, коли під ранок в небі з’являється яскрава зірка Сіріус. Жерці підрахували, що від одного її сходу до іншого проходить 365 днів. Таким чином єгиптяни зуміли визначити тривалість року. Рік ділився на 12 місяців, по 30 днів у кожному, а невраховані 5 днів вважалися святковими.

Єгипетські жерці не тільки вирахували тривалість року, а й могли передбачити сонячні і місячні затемнення, поява комет і багато іншого. З подібних спостережень за небесними тілами зародилася одна з найдавніших наук – астрономія.

Щоб робити складні і точні обчислення, жерцям доводилося займатися вивченням математики. Їм вдалося відкрити багато її закони. Це дозволяло давньоєгипетськими будівельникам і архітекторам зводити піраміди і храми.

Медицина була однією з найрозвиненіших наук: єгипетські лікарі вміли визначати хвороби за пульсом, проводити операції зі знеболенням і використовували понад 700 природних препаратів з рослин і мінералів. Єгипетські лікарі мали глибокі знання про анатомію – вони проводили операції, обробляли рани та виготовляли мазі. Так званий «папірус Еберса» включає в себе цілих 877 рецептів ліків, а також перший документований опис пухлин.

У Єгипті зародилася і наука про вивчення Землі – географія. Але відомості древніх єгиптян про Землю були ще дуже неточними. Вони, наприклад, представляли її собі у вигляді прямокутника з піднятими краями – горами, який був оточений нескінченним океаном.

Література:голос тисячолітньої мудрості

Літературна спадщина Давнього Єгипту охоплює міфи, повчальні тексти, гімни, казки й історичні хроніки. Більшість творів збереглася у вигляді рукописів на папірусі, але деякі викарбувані на стінах храмів або гробниць. Авторство у більшості випадків не вказувалося, адже головним було не ім’я, а передане знання.

Першим зразком заупокійних текстів були так звані " Тексти пірамід ". Єгиптяни вірили, що написи, написані на стінах піраміди, забезпечать добробут і щасливе життя фараона в потойбічному світі. Перші записи були зроблені за велінням фараона V династії Уніса в XXII столітті до н. е. на стінах його піраміди, що поклало початок традиції.

Тексти Давнього царства використовувалися головним чином для підтримки божественного культу, для збереження душі в загробному житті і для особистого бухгалтерського обліку. Тільки в Середньому царстві тексти були написані з цілями розваги та задоволення інтелектуальної цікавості.

У Єгипті з'явилися і перші казки, причому притчі, викладені в Євангеліях, за змістом перегукуються зі "Казками про верховних жерців Мемфіса", де розповідається про надзвичайні пригоди старшого сина Рамсеса II Сатні-Хемуасе, верховного жерця бога Птаха, і про його сина Са-Осіріса.

Найвидатнішою пам’яткою вважається "Книга мертвих" – збірка текстів, присвячених підготовці душі до потойбічного життя. Література передавала світогляд єгиптян, їхнє уявлення про добро і зло, долю, смерть та вічність. Її вивчення сьогодні допомагає глибше зрозуміти культуру Стародавнього Єгипту.

Інші відомі твори давньоєгипетської літератури:"Оповідання єгиптянина Сінухета" – драма про вигнання і повернення;"Казка про постраждалого в морській катастрофі" – ранній зразок пригодницької прози;"Зачарований царевич" – магічно-філософський текст;"Казка про правду і кривду" – алегорія на справедливість і мораль.

Архітектура:кам’яна мова вічності

Архітектура Давнього Єгипту вражає грандіозністю, символізмом і точністю. Найвідоміші споруди – піраміди, які служили гробницями для фараонів і були частиною складних поховальних комплексів. Усі вони розташовані на захід від Мемфіса, що символізувало напрям до заходу сонця – потойбічного світу.

У Стародавньому Єгипті піраміди виконували роль величезних гробниць. Вони будувалися для фараонів, щоб прославити їх і забезпечити їх щасливе загробне життя. На сьогоднішній день відомо 118 пірамід, побудованих в Єгипті.

Піраміда Джосера це найдавніша піраміда. Вона побудована 2800 років тому до н.е. і знаходиться в Саккре. Це найдавніше на землі кам’яна будівля. Найбільша з пірамід – піраміда Хеопса, збудована близько 2600 р. до н.е., яка досі залишається архітектурним шедевром і єдиним з семи чудес світу, що збереглось до наших днів.

Пам’ятки різних епох – храми, палаци, гробниці фараонів та придворної знаті, а також гігантські монументи, чудові розписи, барельєфи та давні письмена… Декілька місцевих визначних пам’яток – Карнакський і Луксорський храми, а також фіванські некрополі – в 1979 році включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Окрім пірамід, єгиптяни зводили:монументальні храми – у Луксорі, Карнаку, Абу-Сімбелі;обеліски з написами про фараонів;алеї сфінксів – символічних охоронців;житлові комплекси для жерців, ремісників, селян;священні зали з колонами, барельєфами й високими стелями.

Мистецтво:земний прояв божественного порядку

Мистецтво Давнього Єгипту – це поєднання краси, релігії й закону. Воно суворо дотримувалося канонів, але водночас демонструвало високу майстерність. У настінних розписах і рельєфах домінували сюжети з життя фараонів, богів і простих людей: полювання, війни, свята, праця на полі. Людей зображували у характерній позі – голова в профіль, тіло у фас, що підкреслювало ясність і впорядкованість образу.

Головна відмінна риса мистецтва Стародавнього Єгипту – це монументальність, дотримання певних канонів, символічність, відсутність індивідуальності творця. Єгиптяни були чудовими художниками. Про це свідчать численні настінні розписи і рельєфи, що прикрашали храми, палаци і гробниці.

Живопис в Єгипті  досягнув небувалих висот, при цьому також дотримувалися певні канони. Місцем розписів були стіни храму, де зображувалися як батальні, так і побутові сцени. Важливу роль грали кольори. Так червоний був символом зла, зелений уособлював молодість, жовтий позначав вічність.

Типові риси єгипетського мистецтва:богів зображували вищими за фараонів, а фараонів – вищими за простих людей;фігури розміщувалися в ієрархічному масштабі – залежно від значущості;настінні розписи виконувалися в яскравих фарбах, які збереглися донині;скульптури створювалися як "двійники" людини – таке собі «житло» для душі;образи відображали не миттєвий стан, а вічну сутність особи.

Стародавній Єгипет займає особливе місце. Його історія сягає тисячоліть, а залишки храмів, пірамід і гробниць досі вражають уяву археологів та туристів. Культура, релігія, писемність і наука єгиптян залишили слід, що не зникає навіть через тисячі років. Ця цивілізація була багатогранною, розумною і витонченою.

Дякую за увагу!Світлана ІЛЬЧЕНКО