Презентація "Культура України 1941-1953 рр."

Культура України 1941-1953 рр. Архітектура та образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво. Вагомий внесок в історію радянського мистецтва 1941 – 1945 рр. внесли українські художники. Вже на другий день війни розширений пленум ЦК союзу працівників мистецтва поводився із закликом розвернути активну художню роботу в армії, на фронті, в тилу. У багатьох містах України були створені штаби, які налагодили роботу по випуску плакатів.

У роки війни активно розвивається графічний живопис. Трагічні події війни знайшли віддзеркалення в малюнках І. Кружкова «Дівчинка на дорозі» 1943, В. Глівенка «Ведуть заручників» 1941, А. Гнілова «В «санчастині» концтабору Шталаг 326» 1945.

Не дивлячись на важкі умови, українськими художниками було створено немало картин, етюдів Н. Сирота «Полонені німці», 1942; С. Кравченко «Розгром німців під Ростовом» 1942; Ю. Балановський «На дніпровських переправах» 1944; Ф. Самусев «Під Корсунь – Шевченківському» 1944.

У військовий час в українському радянському живописі розвивається і історичний жанр «Московскі посли вручають грамоти Богдану Хмельницькому» І. Шульга, створена в 1943 р. для центрального історичного музею; серія картин М. Дергуса «Хмельниччина»; «Після Корсуньської перемоги» і др.

Популярними були історичні теми: "Богдан Хмельницький залишає в заставу кримському ханові свого сина Тимоша" В. Задорожного, горельєф "Переяславська Рада" І. Гончара, скульптурна група "Перед боєм. Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун" А. Білостоцького та О. Супруна.

З кінця 1948 р. в Україні розвернулася компанія боротьби проти «підлабузництва» перед Заходом, а з часом і «космополітизму» єврейських письменників, художників, зокрема, О. Борщаковського, І. Стебуна, Е. Адельгейма, А. Кацнельсона.

Архітектура

Після захоплення України німецькими та румунськими військами будівництво цивільних об'єктів практично не здійснювалось, проте зводились інженерні споруди. Також були відновлені деякі важливі споруди. На Одещині за часів Трансністрії було споруджено аеропорт у Татрці у фахверковому стилі. У Одесі була зведена будівля у трамвайному депо № 1, а також були відновлені деякі підірвані більшовиками промислові споруди та інші, зокрема будівля міської ради.

Повоєнні роки позначились якісним зростанням образотворчого мистецтва. Важливою подією стали з'їзди архітекторів і художників, де розглядалися питання відбудови та нового бачення образу міст і сіл. Відбудовчі роботи почались одразу після визволення території України від фашистів. Відбудовувалися та реконструювалися міста. За генеральним планом відбудовувався Київ. Було проведено конкурс на кращий проект забудови Хрещатика.

Конкурс на проектування нового Хрещатика було оголошено 22 червня 1944, в річницю порушення Німеччиною Пакту Молотова-Рібентропа і нападу на СРСР. Фактично він складався з двох конкурсів – відкритого і закритого. У відкритому могли взяти участь всі бажаючі, до закритого були залучені провідні архітектори Києва, Москви та Ленінграда.

Міська рада, проект 1944р. Іван Соболєв

Хрещатик та Пантеон. Перспектива. Проект О. Тація та М. Іванченка. 1944. Збірка НЗ “Софія Київська”

Форми і методи відбудови українських міст зруйнованих під час Другої світової війни визначалися двома головними чинниками: масштабами руйнувань та реальними можливостями радянської системи управління. Період 1946—1949 рр. характеризувався хаотичною відбудовою житла методами «народної будови» і тільки у 1949—1953 рр. можна казати про активну забудову центральних магістралей міст і в той же час наростання кризових явищ, дисонансом у діях великої кількості відомчих забудовників. У процесі відбудови центральних районів міст відбувалася зміна їх екстер'єру, втрата самобутнього, історичного вигляду.

У центрах міст панував «сталінський ампір» чи «сталінське бароко». Сталінській ампір — провідний напрям в архітектурі, монументальному та декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х. Прийшов на зміну раціоналізму та конструктивізму. Набув поширення в роки, коли країною керував Йосип Сталін, особливо — у післявоєнний час, коли він був поширений також і в країнах Східної Європи.

Значним досягненням українського містобудівництва стала Нова Каховка (1951—1954). Чітко розплановано вулиці, вперше використано серії типових житлових будинків. Зведено Будинок культури за типовим проектом І. Рожина, який прикрашено мотивами українських народних орнаментів, що надає архітектурному образу урочистого звучання.

Серед громадських споруд, зведених українськими архітекторами в першій половині 50-х років, високим художнім рівнем вирізняються матроський клуб у Севастополі (архітектори Богданов, Киреєв).

У скульпторів так само провідними стали події й образи воєнного часу. Створюються меморіальні ансамблі, встановлюються пам'ятники героям війни і праці. Помітною подією в монументальній скульптурі став пам'ятник молодогвардійцям. Його автори В. Агібалов, В. Мухін, В. Федченко та архітектор О. Сидоренко створили монумент, сповнений героїко-романтичного звучання.

Житловий будинок на ділянці Хрещатик №9. Архітектори Л. Каток, В. Гопкало, А. Лобода. 1952. Зараз будинок по вул. Заньковецької, 8. Збірка НЗ “Софія Київська”Дякую за увагу!