Урок "Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого"

Тема: Київська Русь за часів князювання Ярослава Мудрого

Мета:

 ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській Русі за часів правління Ярослава Мудрого,

розглянути його внутрішню та зовнішню політику,

з`ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави; виховувати інтерес до вивчення минулого

Нові терміни,поняття,дати: міжусобна боротьба, «Руська правда», правові норми, Лавра, 1019 – 1054рр.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть визначати обставини,за яких Ярослав Мудрий став князем київським, його внутрішню та зовнішню політику,давати оцінку йому як історичному діячеві

Обладнання для уроку: історичні атласи,контурні карти,зображення Ярослава Мудрого,картки із завданнями та дидактичною грою, мультимедійна дошка

Тип уроку: комбінований

                                                 Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Метод «Незакінчене речення»

1.Роки правління князя Володимира Великого………

2. Князь провів реформи у державі, серед них такі,як………

3. У  988 році відбулась подія, яка відома в історії Русі,як………

4.  Передувало хрещенню Русі хрещення самого Володимира Великого, яке відбулось ………….

5. Грошова реформа князя полягала в тому,що……….

6. Територія держави за правління Володимира Великого простяглась від……..до………….

7. Ходив на ляхів та приєднав до Русі міста………

8. Заклав місто і назвав своїм іменем. Це сучасне місто……..

9.  Породичався з візантійським імператором завдяки………

10. У 989році була зведена церква, яка дістала назву……….

Вивчення нового матеріалу                                                                       Демонстрування учням теми та мети уроку на мультимедійній дошці                             ( Слайд 1) . Нові терміни та поняття, з якими познайомимось ( Слайд 2). 

Проблемне запитання: Чому Ярослава назвали Мудрим?( Слайд 3).                                                   

План уроку ( Слайд 4.)

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого та утвердження Ярослава у Києві

2. Внутрішня політика Ярослава Мудрого

3. Зовнішня політика князя

Розповідь учителя. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна боротьба за великокнязівську владу.

Робота з поняттями:

Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі .( Слайд 2.)

У міжусобній боротьбі нащадків Володимира загинули Борис, Гліб і Святослав. Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка. Проти вбивці своїх зведених братів, який захопив владу в Києві, виступив Ярослав, що княжив тоді в Новгороді. Ярослава підтримували новгородці й варяги, а Святополка — печеніги.

Робота з історичним джерелом

Документ для опрацювання № 1

В літо 1019 р. зібрав Ярослав багато воїнів і рушив на Святополка. І прийшов на річку Альту. Святополк же утік до печенігів і скоро з’явився у силі грізній. І от вони стали один проти одного. Тоді вийшов Ярослав на те місце, де було убито Бориса, і, здійнявши руки до неба, сказав:

- Кров мого брата кличе до помсти, - а тоді промовив з молитвою:

- Браття мої! Хоч ви й відійшли тілом звідси, допоможіть мені проти ворога нашого убивці і клятвовідступника.

І коли він так сказав, рушили полки один проти одного, і покрилося поле альтинське тьмою воїнів. Була тоді п’ятниця, і сходило сонце. І зійшлися на битву обидва війська. Почалася січа зла, якої не було на Русі. Хапаючись за руки, рубалися, сходилися тричі, так що кров текла по низинах. Надвечір переміг Ярослав, а Святополк одступив і побіг. І, коли він тікав, напав на нього страх, а йому здавалося, що біс женеться за ним; ослабло все тіло у нього, не міг він сидіти на коні, і везли його на носилках, прив’язаних до коней. Він же говорив:

- Тікайте зі мною, женуться за нами.

Отроки його посилали сторожу в усі боки подивитися: чи хто женеться за нами?

Та не було нікого, хто гнався б за ними, і вони тікали з ним далі. Він же лежав у немощах і, підхоплюючись, говорив:

- Ой женуться! Ой, женуться вже за нами, тікайте!

Не міг він витерпіти на одному місці і пробіг через усю польську землю, гнаний страхом і привидом смерті, і прибіг у пустельне місце між польщею і чехією, і там закінчив своє зле життя. Кара справедлива настигла його - не минули його муки окаянного. Є могила його в тому пустельному місці і до сьогоднішнього дня. Несе від неї тяжким смородом. Все це явлено для науки руським князям, щоб знали вони, яку покару наготовлено їм, якщо вони ще раз содіють таке зле вбивство. Ярослав же сів у Києві, витер піт із чола з дружиною своєю, показавши перемогу і труд великий».

«Мозковий штурм» За яких обставин Ярослав став князем київським?

 Через два роки боротьба розгорнулась між Мстиславом Тмуторокан­ським та Ярославом. Досвідчений воїн та полководець Мстислав вщент розгромив Ярославове військо, а самому київському князю довелося тікати до Новгорода. Проте на Ярослава чекала несподіванка: прибули посланці від брата Мстислава і передали послання князя: «Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем Лівобережжя».

У 1026 р. між братами було укладено мирну угоду, за якою вони поділили між собою Русь на окремі володіння по Дніпру: Ярослав став княжити у Києві, а Мстислав - на Лівобережжі, з центром у Чернігові. Як повідомляє літописець, стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша на землі Руській».

У 1036 р. Мстислав помер, і Ярослав Володимирович став, за виразом Нестора-літописця, «самовладцем Руської землі».

Повідомлення учня

МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (Хоробрий; р. н. невід. - 1036) - князь Тмутороканський і Чернігівський. Син київського кн. Володимира Святославича та полоцької княжни Рогніди. У 988 р. Мстислав, отримавши від батька в уділ Тмуторокань (на місці сучасної Тамані, Росія), став засновником самостійного Тмутороканського князівства. У 1016 р. вів боротьбу з хозарами, а у 1022 р. підкорив касогів (черкесів). У 1023 р. за допомогою хозар і касогів зайняв Чернігово-Сіверську землю. Розбив війська свого брата кн. Ярослава в Листвинській битві 1024 р. Після перемоги сам запропонував укласти мирну угоду 1026 р., за умовами якої став князем Чернігівської землі. У 1031 р. здійснив разом з Ярославом похід у Польщу, допомагаючи йому відвоювати Червенські міста. Після смерті Мстислава його земельні володіння знову увійшли до складу Київської держави. В Тмуторокані побудував церкву, в Чернігові заклав Спаський собор, в якому й був похований.

Документ для опрацювання  № 2.

В літо 1037р. заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слав’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну ­науку. Велика-бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі. В книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене - люблю, а хто дошукується мене - знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з богом і наймудрішими мужами.

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину. І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими.

Літопис «Повість минулих літ»

«Мозковий штурм»:

1) Яка сторона діяльності Ярослава висвітлена в тексті? Оцініть її зна­чення.

2) Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?

Розгляньте сучасний вигляд Софіївського собору та Золотих воріт 

(Слайд 8, 9)

Робота з контурною картою. Позначити території, які поділили між собою Ярослав та Мстислав за мирним договором 1026р.(Слайд 6).

Дидактична гра « Хто це?» За поданою характеристикою  на картці учні відгадують імена київських князів.

« Руська Правда» ( Слайд 7).

Учитель. Збірник норм давньоруського права «Руська правда» був укладений в ХІ ст. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. Питання про її похо­дження, а також час складання найдавнішої частини є спірним. Деякі ­автори відносять його навіть до VІІ ст. Однак більшість дослідників пов’язують «Найдавнішу правду» з ім’ям Ярослава Мудрого. Дискусійним залишається питання про місце видання цієї частини «Руської правди». У літописі вказується Новгород, але багато дослідників називають Київ. Початковий текст «Руської правди» до нас не дійшов.

Аналіз тексту «Руської правди».

Ст. 1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері.

Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.

Ст. 12. За міцна оприщанина - 80 гривень.

Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.

Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.

Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень.

Ст. 86. А збору за (замість - авт.) випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні.

«Мозковий штурм»:

1) Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені статті?

2) Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів? 

Робота з літературним текстом №3.

Тішило Ярослава, що всі шлюби укладені в достойний спосіб. Ці шлюби посилювали дружбу і мир, а тиша і мирне життя сприяли сільським роботам і переписуванню книг. Коли війна, орачу не до плуга, а книжнику не до тростини для писання.

Робота в парах з картками

Династичні зв’язки Ярослава

«Мікрофон»:

1) З якою метою укладалися ці династичні шлюби?

2) Яка сторона діяльності Ярослава висвітлена в тексті? Оцініть її значення.

3) Чому сучасники називали князя «тестем Європи»?

Закріплення вивченого матеріалу

Повертаємось до нашого проблемного запитання ( Слайд 3). Чи можемо тепер дати відповідь на нього? Метод « Мікрофон»  - учні висловлюють свої думки.

Виступ учнів – експертів, які зачитують думки відомих істориків про діяльність Ярослава Мудрого.

Виставлення оцінок учням за роботу на уроці.

Домашнє завдання: опрацювати параграф 7.