Презентація «Культура українських земель у ІІ половині ХІV-XV ст.»

Культура український земель у ІІ половині ХІV-XV ст. Учитель історії Опорного закладу ЗОШ І-ІІІ ст. смт Новий Яричів Кремінь Катерина Дмитрівна

Юрій Дрогобич. Прізвище його було Котермак, одначе, дотримуючись то­дішнього звичаю, учений іменував себе за назвою рідного міста – Дрогобич. Він відомий як ректор Болонського університету в Італії, перший з українців, хто опу­блікував свою працю в Європі за часів, коли друкарство тільки зароджу­валося. Він був доктором медицини та філософії, астрономії.

Архітектура. У другій половині 14 ст. з поширенням в Україні (насамперед на за­хідних землях) магдебурзького права в міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування. На основі чіткої геометричної сітки роз­ташовували основні елементи нових укріплених центрів поселень – рин­кової площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міст, з якої починалося будівництво, була площа з ратушею посередині – площа Ри­нок. Ця площа мала форму прямокутника або квадрата. Упродовж 14 – початку 16 ст. не втрачало значення будівництво обо­ ронних споруд. Башти споруджували в найвразливіших місцях оборони, з’єднуючи їх дерев’яними або мурованими стінами. Такі фортифікації називають баштовою системою укріплень.

Першою і водночас найпотужнішою мурованою фортецею на Волині був Верхній замок у Луцьку (замок Любарта)

Кам‘янець-Подільська фортеця. Хотинська фортеця

Мукачівський замок Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця

Покровська церква в Сутківцях. Найвідоміший оборонний храм України, найдосконаліший приклад укріпленого храму – Покровська церква в Сутківцях на Поділлі (село Яр­молинецького р-ну Хмельницької обл.).

Церква Різдва Богородиці в РогатиніНа західноукраїнських землях, які ввійшли до складу католицьких Польщі та Угорщини, помітний вплив готичної церковної архітектури західноєвропейського зразка. Найдавнішою спорудою, у якій використано елементи готики, є церква Різдва Богородиці в Рогатині.

Найвідомішою готичною пам’яткою Львова є Латинський (римо-католицький) кафедральний собор Успіння Божої матері

Фрески в каплиці Святої Трійці в ЛюблініДо середини 16 ст. розвивалося монументальне малярство – фреска. Упродовж 15 – 16 ст. активно розвивався провідний жанр тогочасного малярства – іконопис

Ікона Богородиці з пророками с. ПідгородціІкона Юрія Змієборця із Станилі

Іконостас – стіна, перегородка, що відокремлює вівтар – головне місце у храмі – від центральної частини приміщення, де перебувають віруючі. складався з одного­-двох рядів ікон. Із часом кількість ярусів іконостаса збільшилася до чотирьох. у 17–18 ст. кількість ярусів українського іконостаса могла сягати семи­восьми. У 15 ст.формується український багатоярусний іконостас

Протягом 14 – на початку 16 ст. розви­валася книжкова мініатюра. Серед руко­писних книжок, створених у 14–15 ст., наймайстернішими мініатюрами оздоблено Київський псалтир.