Презентація "Л.Глібов. Історія байки. "Щука", "Муха й Бджола", "Жаба й Віл"

Леонід Глібов (1827-1893)

Народився Леонід Глібов 5 березня 1827 р. у селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім`ю.

* *

Початкову освіту Леонід здобув вдома, а вчителькою його була мати Орина Гаврилівна, культурна та освічена жінка. Вона була із здрібнілих дворян, близька родичка М. Гоголя.

Змалечку Леонід любив усілякі рослини, доглядав за квітами. До нього навіть прилипло жартівливе привітання: «Здоров будь, Льолику, квітчастий королику!» * *

1840 року, у 13 років Леонід Глібов вступив до Полтавської гімназії. Тут юнак захопився книгами. Він жадібно читав О.Пушкіна, М. Лермонтова, М. Кольцова, які відкрили йому новий світ поезії і краси. Зачарований і натхненний Леонід і сам починає писати вірші російською мовою. Може б не наважився соромязливий юнак подати кудись оті свої спроби, та хазяїн, у якого він квартирував, порадив показати їх місцевим видавцям. Вірші сподобалися їм. І ось 1847 року в Полтаві побачила світ книжечка “Стихотворения Леонида Глебова”.

Завершити навчання в гімназії юнакові так і не вдалося: він тяжко хворів і змушений був повернутися до батьків. До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости».

У липні 1861 року починає виходити тижневик “Черниговський листок”, в якому подаються матеріали російською та українською мовами. Глібов сам був його і редактором, і автором, і коректором. 1863 року спеціальним наказом Валуєва “Черниговський листок” було закрито. Л. Глібову заборонено працювати вчителем і проживати в Чернігові. Поет-байкар переїздить до батьків дружини в Ніжин. Біда за бідою підкрадається: спочатку Леонід Іванович втратив улюблену дочку Ліду, потім померла його дружина. Після цих бід Глібов надовго замовк. Аж під кінець 1863 року Л. Глібов повертається до Чернігова. Тут він дістає посаду управителя Чернігівської земської друкарні.

Справжнє творче горіння повернулося до Глібова наприкінці життя. Він починає друкуватися в Галицьких журналах “Дзвінок” і “Зоря”. За останні чотири роки письменник створює творів українською мовою більше, ніж за попередній час. Популярність його зростає. *

Протягом 1890-1893 років байкар написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів для дітей. Ці твори друкувалися під псевдонімом Дідусь Кенир. Твори Л. Глібова для дітей відрізняються дотепністю, щирістю, досконалістю художньої форми. * *

* *

Байки Леоніда Глібова Твори: Ведмідь-пасічник Вовк та ягня Журба Жаба й Віл Зозуля і півень Квіти Лисиця-жалібниця Мальований стовп Мірошник Муха й бджола Охрімова свита Пісня Синиця Солом'яний дід Цуцик Шелестуни Щука

Леонід Глібов на ювілейній монеті Акровірші і загадки Декому на догад Кому привіт? Хто баба? Хто бреше? Хто вона? Хто вони? Хто розмовляє? Хто сестра і брат Хто хвастає? Що за птиця? Що зашкварчить? Хто доня? Марка України присвячена байкареві

* * Акровірш — вірш, в якому перші літери рядків утворюють слово або речення

* *

10 листопада (29 жовтня) 1893 р. Глібова не стало. Чернігів урочисто поховав свого великого громадянина. На пам'ятнику поетові, спорудженому на кошти громадськості, було викарбовано слова В. Самійленка, написані в день смерті Глібова: ...І от замовк твій голос, погас огонь ясний, Що в темному світі окопі; Але не вмре поет у пам'яті людській. Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій І в кращий час нової долі. Нині цей пам'ятник встановлено на подвір'ї садиби М. М. Коцюбинського. Пам'ятник, який сьогодні знаходиться на могилі визначного українського байкаря, встановлено у 1938 році. Могила Леоніда Глібова

* *

ІСТОРІЯ БАЙКИ * *

ПРО БАЙКУ Здається, байка просто бреше, А справді — правду ясну чеше... Леонід Глібов Байка належить до найдавніших жанрів словесного мистецтва. В основі цього твору лежить дуже стисла розповідь про певну особу чи подію, з якої випливає повчальний висновок. Авторів байок називають байкарями. * *

Історично байка виникла за фольклорних джерел – казок, прислів’їв, тощо. Первісно це була байка у прозі, яка носила здебільшого повчальний характер. Іншим джерелом сюжетів байок була збірка індійських казок, притч, байок 3-4 ст. н.е. «Панчатантра» («П’ятикнижжя»), яка була поширена в обробках і переказах на Сході і в Європі, а на території Київської Русі з 13 ст. Саме тоді й зародилися характерні ознаки жанру. * *

«Панчатантра» * *

У багатьох народів світу є свої байки і свої байкарі. Але першим творцем цього жанру був Езоп, кульгавий раб із Фрігії. Отже, засновником байки вважають легендарного давньогрецького байкаря Езопа, який жив у VI ст. до н. е. на острові Самосі. Все життя Езоп провів у рабстві. * *

Про мудрість Езопа складали легенди. Він був набагато розумнішим за своїх сучасників. Щоб вони могли скористатися його розумом, Езоп повчав їх байками.У байках Езопа діють і люди, і звірі, і птахи, і комахи, а іноді зустрічаються навіть боги. За допомогою розуму і слова Езоп створив цілий світ, на який люди могли подивитися збоку і побачити свої вади: заздрість, жадібність, хитрість, дурість, користолюбство. * *

Збереглася легенда про випадок із життя Езопа. Хазяїн послав його у справах, а дорогою мудреця зустрів суддя. - Куди ти йдеш? - суворо запитав суддя. - Не знаю, - відповів Езоп. Ця відповідь здалася підозрілою, і суддя наказав відвести Езопа до в’язниці. - Я ж сказав щиру правду, - запевняв Езоп. - Звідки мені було знати, що я потраплю до в’язниці. Суддя змушений був відпустити мудреця. * *

росіянин І. Крилов. Українське байкарство представлене іменами Г. Сковороди та Л. Глібова. Сюжети Езопа у І ст. н. е. використав римський поет Федр і зробив їх віршовими, пізніше цей жанр розробляли француз Ж. Лафонтен, Ж. Лафонтен * *

В Україні жанр байки також має давню й багату традицію. Ще у 17-18 ст. у шкільних підручниках зустрічаємо чимала байок, що мають навчальне призначення. Плідно виступав у цьому жанрі і видатний філософ Г.Сковорода. * *

У 19 ст. нове слово для розвитку байки внесли П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, особливо Л.Глібов, із творчістю якого пов’язують розквіт байки. До байки зверталися у своїй творчості І.Франко, Б.Грінченко, а в 20 ст. – В.Блакитний, С.Пилипенко, П.Глазовий та інші. * Є. Гребінка П. Гулак-Артемовський

ГУМОР І САТИРА * *

Інколи у житті трапляється так, що людина чинить певні недобрі справи, але не здогадується про те, що комусь завдає шкоди. У таких випадках на допомогу приходить сміх, який покликаний «лікувати» вади окремої людини або суспільства. Письменник змальовує у творі комічні ситуації, через які висміює різноманітні пороки * *

РОБОТА В ЗОШИТІ Різновидами комічного є гумор і сатира. ГУМОР – відображення смішного в характерах людей або в іхньому житті. У гумористичному творі автор загалом доброзичливо ставиться до людини, але вказує на певні її недоліки, щоб їх усунути. Натомість САТИРА – нищівне висміювання вад окремої людини або всього суспільства. Автор повністю заперечує недолік, який викриває, і сатирою ніби знищує його. * *

РОБОТА В ЗОШИТІ БАЙКА — це невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту. У байках автор ніколи не висловлює ідеї прямолінійно, він вдається до алегорії. АЛЕГОРІЯ – зображення рис характеру людини за допомогою образів тварин, рослин, вищ природи тощо. Наприклад: лисиця – хитрість, підступність; осел – обмеженість, впертість; щука, вовк – хижість; бджола – працьовитість. * *

БУДОВА БАЙКИ * * ОПОВІДЬ, у якій розповідається певна подія МОРАЛЬ – повчання, стислий виклад головної думки, яку автор хоче донести до читача

Основні ознаки байки Алегоричність Сюжетність Повчальний характер Малий обсяг * *

Леонід Глібов «ЩУКА» * *

* *

ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. * *

То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (Хто ворогів не мав!),- А все-таки катюзі, Як кажуть, буде по заслузі. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа,- Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця... А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка, * *

Зійшлися судді, стали розбирать: Коли, і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать... Не довго думали — рішили — І Щуку на вербі повісити звеліли. — Дозвольте і мені, панове, річ держать,- Тут обізвалася Лисиця.- * *

Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! — Розумна річ! — всі зачали гукать. Послухали Лисичку І Щуку кинули — у річку. 1858 * *

Словникова робота Бомага – скарга. Шаплик – невелика дерев’яна посудина для перенесення рідини. Стряпчий – особа в суді, яка захищає звинуваченого (суч. адвокат) * *

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ За які провини на Щуку подали до суду? …у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. 2. Розкажи, що ти дізнався про стосунки Щуки і Лисиці? Виразно прочитай у творі відповідний епізод. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле — то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких...

3. Якщо Лисиця брала подарунки від Щуки, чи могла вона в суді її захищати? 4. Як автор описує суддів? Які якості людей вони уособлюють? На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа,- Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. * *

5. Чи можна сподіватись, що суд у такому складі буде справедлимим? 6. Розкажи, до яких хитрощів удалася Лисиця, щоб визволити Щуку? 7. Чи здогадалися судді, що їх безсоромно обмануто? 8. Яка мораль цієї байки? Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство. 9. На вашу думку, цей твір має гумористичне чи сатиричне спрямування? 10. Доведи, що «Щука» – це байка. 11. Проаналізуй будову байки. Чи всі компоненти в ній наявні? * *

РОБОТА В ЗОШИТІ Тема «Щука»: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку. Ідея «Щука»: засудження дій судочинства, їхня легковажніст , безглуздість , а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва. Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …». * *

Мораль «Щука»: Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство. Герої байки «Щука»: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор. * *

Леонід Глібов МУХА І БДЖОЛА

* *

* * МУХА І БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку... Побачила Бджола близенько: — Добридень! — каже їй. —

Оддиш хоч трохи, моя ненько, Сідай отут мерщій. — Та ніколи мені сидіти, — Одвітує Бджола, — Вже час до пасіки летіти: Далеко від села. — Яка погана, — Муха каже, — На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже... Мені б отак — змарніла б я, За тиждень би головоньку схилила. * * Моє життя, голубко мила, — Талан як слід: Чи де бенкет, чи де обід Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі, — Не те що клопоти у полі І праця бідная твоя! –

Нехай ся байка мухам буде, Щоб не сказали часом люде, Що надокучив їм. На річ таку Бджола сказала: — Нехай воно і так; Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк, Що де ти не поткнешся Або до страви доторкнешся, — Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь. — Стару новинку, — каже Муха, — Десь довелось тобі почуть!.. Запевне, дурень дурня слуха... Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку – І зась усім! * *

Словникова робота Спесиво – зарозуміло, гордовито. Одвітує – відповідає. Оддиш – відпочинь. Красоля – рослина із запашними квітами, перважно жовтогарячого кольору. Ряст – весняна рослина * *

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ Поясни, які дві протилежні життєві позиції уособлюють персонажі байки? Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола: Муха – це носій соціального зла, паразит, зухвалий нероба, який вбачає сенс свого існування в безперервному гультяйстві. Л. Глібов наділяє її такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість, безсовісність. Бджолі властиві якості, характерні для "маленької людини". Вона – скромна, працьовита, чесна. Їй навіть ніколи перепочити: з ранку до вечора вона у праці, у "клопотах у полі". * *

3. Поясни, які вади викриває байка – суспільні чи особисті. 4. Зроби висновок, кого або що засуджує автор цією байкою? 5. Доведи, що «Муха і Бджола» – байка. * *

РОБОТА В ЗОШИТІ Тема «Муха й Бджола»: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу. Ідея «Муха й Бджола»: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби. Основна думка «Муха й Бджола»: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості. Мораль байки «Муха й Бджола»: засудження нероб та ледарів. * *

Леонід Глібов Жаба й Віл * *

* *

ЖАБА Й ВІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): — Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! * *

— І де вже, сестро, нам рівняться... — Казать їй друга почала; А та не слуха... дметься... дметься... — Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я? — Та ні, голубонько моя! — Ну, а теперечки? Дивися! — Та годі, сестро, схаменися! – Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш. * *

Та й що, дурна, собі зробила? З натуги луснула — та й одубіла! Такі і в світі жаби є, Прощайте, ніде правди діти; А по мені — найлучче жити, Як милосердний Бог дає. * *

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ Як ви думаєте, чому Жаба хотіла роздутися до розмірів Вола? Розкажи, до яких наслідків призвела нерозумна поведінка Жаби. З натуги луснула — та й одубіла! 3. Яку ваду людей висміює автор в образі Жаби? 4. Яка мораль цієї байки? 5. * *

РОБОТА В ЗОШИТІ Тема «Жаба й Віл»: зображення жаби, яка намагалася позмагатися з волом стосов­но розміру, в результаті «з натуги луснула — та й одубіла». Ідея«Жаба й Віл»: засудження на прикладі жаби негативних людських вад, а саме жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості Основна думка «Жаба й Віл»: «...найлучче жити, Як милосердний бог дає». Мораль «Жаба й Віл»: автор звертає увагу на застосовування тих реальних власних можливостей, які «милосердний бог дає». Риси характеру Жаби у байці "Жаба і Віл": заздрісність, вигадливість, самовпевненість, глупість. * *

Тестування 1. Л. Глібову належить псевдонім: а) Марко Вовчок; б) Дідусь Кенир; в) Панас Мирний. 2. За які провини Щуку було притягнено до суду: а) за лицемірство; б) за образу суддів; в) за те, що у ставу ніхто життя не мав. * *

3. Скільки суддів розглядало справу Щуки: а) семеро; б) п’ятеро; в) троє. 4. Яка думка про правду висловлюється у творі: а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»; б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»; в) «Добрі вісті не лежать на місці». * *

5. Для чого Муха «майнула у садок»? Щоб: а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку; б) зібрати мед з духмяних квітів; в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі. 6. В яких заходах Муха «не брала участі»: а) у хрестинах; б) у весіллі; в) у бенкеті. * *

7. Як Л. Глібов називає Муху: а) дармоїдкою; б) ледащицею; в) легковажною. 8. Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона: а) ледача і безтурботна; б) сідає на страви, через що її ганяють; в) не має привабливого вигляду. * *

9. Чим була здивована Жаба, побачивши Вола: а) страшними міцними рогами; б) кольором шкіри; в) великим розміром тіла. 10. Для чого Жаба вилізла на берег: а) щоб погрітися на сонечку; б) хотіла зустрітися з подругами; в) виявила бажання поїсти комах, бо зголодніла. * *

11. Скільки разів зверталася Жаба до своїх подруг-сестер під час змагань з Волом: а) двічі; б) тричі; в) один раз. 12. Художній прийом іносказання, зображення людських рис і характерів за допомо-гою образів тварин, явищ, предметів називається: а) уособленням; б) персоніфікацією; в) алегорією. * *

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ Б В Б Б В В * * 7.Б 8.Б 9.В 10.А 11.Б 12.В

Дякую за увагу! Підготувала вчитель української мови та літератури Одеської ЗОШ № 14 Щукіна Л.П. * *