Презентація "Леся Українка"

1871 - 1913

Ольга Петрівна Драгоманова, мати Лесі Українки. Петро Антонович Косач, батько Лесі Українки.

Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. Леся Українка

В дітей мені хотілося перелити свою душу й думки – із певністю можу сказать, що мені се удалося. Олена Пчілка

Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що “натура утяла мені кепський жарт”… Леся Українка

Коли я смуток свій на струни клала, З’являлась ціла зграя, красних мрій, Веселкою моя надія грала, Далеко линув думок легкий рій. Леся Українка

Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини. І.Я. Франко

Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої… Леся Українка

Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думки сумні!

Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела жалі та голосіння,- то ж була буря весняна, а не сльота осіння. Леся Українка

Фото арешт

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю, як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся Українка

Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі. Леся Українка.

Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй Леся Українка. З не такої вже далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. О. Гончар

Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…

1871 - 1913