Лікарські рослини
- це...
— рослини, органи або частини яких є сировиною для отримання засобів, що використовуються в народній, медичній або ветеринарній практиці з лікувальною або профілактичною метою. Вони є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Понад 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини. Рослини використовують для отримання алкалоїдів, серцевих глікозидів, вітамінів та ін. Найбільше лікарські рослини застосовуються в народній медицині.
дикорослі лікарські рослини(горицвіт весняний, конвалія звичайна, мучниця, брусниця, бобівник, глечики жовті, кмин піщаний, деревій звичайний, звіробій продірявлений, чебрець повзучий тощо);
лікарські рослини, що наявні у природі в недостатній кількості, культивуються для задоволення потреб фармації (валеріана лікарська, оман високий, беладона звичайна, вовчуг польовий, женьшень, обліпиха крушиноподібна, алтея лікарська тощо);
лікарські рослини іноземного походження, акліматизовані та інтродуковані в Україні (шавлія лікарська, чебрець звичайний, наперстянка пурпурова тощо), Л.р., що відомі лише в культурі (м’ята перцева, ортосифон тичинковий, мак снодійний
(сорт олійний);
сільськогосподарські лікарські рослини (льон, гарбуз, мигдаль, гірчиця та ін.); культивовані лікарські рослини, які поділяються на польові (змієголовник молдавський, меліса лікарська, левзея сафлороподібна, лофант анісовий тощо), теплично-польові (катарантус рожевий, ерва шерстиста тощо), тепличні (алое деревоподібне, каланхое перисте), а також сортові селекційні, штамові мікроклоновані.
Лікарські препарати з конвалії у вигляді настоянок трави, настоїв, корглікону, крапель Зеленіна рекомендуються при серцевій недостатності, кардіосклерозі, пороках та неврозах серця. Конвафлавін марелін — при захворюваннях печінки, сечового та жовчного міхурів.
Росте в мішаних і листяних лісах.
Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні.
Препарати деревію звичайного (переважно з трави) виявляють ефективну кровоспинну дію при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах
Росте у мішаних лісах на галявинах, в чагарниках, на лісокультурних площах,
лісосіках, уздовж доріг. Надає перевагу сухим, недостатньо розвинутим типам ґрунтів.
Коріння і кореневища рослини мають седативний ефект — заспокоюють центральну нервову систему і пригнічують її збудливість. Препарати, отримані з валеріани, сприяють зниженню артеріального тиску і покращують діяльність серцево-судинної системи. Їх вживання надає слабкий жовчогінний ефект і стимулює роботу залоз шлунково-кишкового тракту. Валеріана — природний спазмолітик, тому використовується для зниження скорочень гладком'язових органів.
Трапляється у вільшняках, на сирих і заболочених луках, у сирих листяних і мішаних лісах.
Беладона характеризується протиспазматичною та знеболюючою дією, має здатність знижувати секрецію шлункових, слинних і потових залоз, паралізує акомодацію, розширює зіниці очей, зумовлює розширення бронхів при спазмах, прискорює роботу серця і послаблює перистальтику кишок.
Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях.
Підтримує роботу імунної та ендокринної систем, знімає стрес, а також діє як природний афродизіак, зменшує фізичну і розумову втому та підвищує фізичну активність, володіє сильними протизапальними властивостями.
Женьшень росте поодиноко, зрідка невеликими групами у тінистих лісах, переважно на Далекому Сході
Листя та верхівки лікарської рослини проявляють протизапальну, антимікробну, в`яжучу, жовчогінну, регенеруючу, антиоксидантну, легку спазмолітичну та заспокійливу дію. Здатність шавлії допомогти в лікуванні різних хвороб, покращити стан шкіри та волосся здавна використовується в народних рецептах.
Шавлія лікарська родом з
Середземномор'я, в природі росте на сухих кам'янистих добре дренованих ґрунтах.
Алое деревоподібне
В медицині використовують розвинені листки і сік із них як послаблюючий та жовчогінний засіб, при послабленні зору, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, гострому риніті, закапуючи в ніс для підвищення стійкості організму проти інфекційних захворювань, із метою лікування опіків, гнійних ран, лишаїв, трофічних виразок, туберкульозу. Рослина має бактерицидні й бактеріостатичні властивості. Сабур — випарений, згущений і затверділий сік, який застосовують внутрішньо при різних видах запорів, для поліпшення травлення, збудження апетиту тощо.
Широко поширена в Південній і тропічній Африці