Презентація "Ліна КОСТЕНКО - пророк"

Ліна Костенко - пророк Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки народитися. Поет — це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не відомі двері. Таким поетом з Божої ласки є Ліна Костенко.. Ми не маємо права на поразку Поетеса готова стояти за гідність і долю народу. Вона особистість сильна й мужня, її лірична героїня ні за яких обставин і ніколи не відступає від своїх переконань, все віддає "для людства, для епохи".

Пророчі вірші Ліни Костенко як ніколи надихають сьогодні. «Ми не маємо права на поразку», —пише поетеса.

Ми воїни. Не ледарі. Не лежніІ наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.І жах, і кров, і смерть, і відчай,І клекіт хижої орди,Маленький сірий чоловічок. Накоїв чорної біди. Це звір огидної породи,Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?!Сьогодні ми, а завтра – ви. ООН задокументу- вала вбивство 1276 цивільних осіб у період з 24 лютого до 31 березня. Ці дані не є повними щодо кількості загиблих

Розп’ято нас між заходом і сходом. Що не орел — печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом,щоб він не дався знівечить себе!

Мій перший вірш написаний в окопі,на тій сипкій од вибухів стіні,коли згубило зорі в гороскопімоє дитинство, вбите на війні. Лилась пожежі вулканічна лава. Горіла хата. Ніч здавалась днем.І захлиналась наша переправачерез Дніпро — водою і вогнем. Гула земля. Сусідський плакав хлопчик. О перший біль тих не дитячих вражень,який він слід на серці залиша!Як невимовне віршами не скажеш,чи не німою зробиться душа?!Це вже було ні зайчиком, ні вовком —кривавий світ, обвуглена зоря! —а я писала мало не осколкомвеликі букви, щойно з букваря, —той перший віршик, притулившись скраю,щоб присвітила поночі війна. Який він був, я вже не пам’ятаю. Снаряд упав — осипалась стіна. Хрестилась баба, і кінчався хліб. Двигтів отой вузесенький окопчик,де дві сім’ї тулились кілька діб. Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров'ю на своїй землі

Це ж треба мати сатанинський намір,чаїть в собі невиліковний сказ,щоб тяжко так знущатися над нами,та ще й у всьому звинувачувати нас!

Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.

У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна. Світ шокований злочинами на звільнених від росіян територіях.

Лінію оборони тримають живі

Коли в людини є народ, тоді вона вже людина

Усе моє, все зветься Україна. Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори Ліна Костенко

А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.