“1980: після заборони видання збірки “Неповторність” мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф із першої після 16 років мовчання публікації у 1976 р. Наш тато каже: “Ліно, у тебе ж діти!” Мама відповідає: “Діти мене простять”. (із спогадів дочки Оксани Пахльовської)
Ліна Василівна Костенко. Українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994). Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилась від звання Героя України.