Презентація "Ліна Костенко"

Ліна Костенко. Вона вибрала долю собі сама…

Біографія поетеси. Народилася 19 березня 1930р. в м. Ржищеві під Києвом в учительській родині. У 1936р. родина перебралася до Києва. Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». У 1946р. були опубліковані її перші вірші. У 1952р. стає студенткою Московського літературного інституту. Отримала Державну премію України ім. Шевченка, премію фундації Антоновичів, премія Франчески Петрарки та медаль Святого Володимира. Стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги, професором Києво-Могилянська академії. У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського

Творчість поетеси збірка «Проміння землі» (1957р.)  збірка «Вітрила» (1958р.)  збірка «Мандрівка серця» (1961р.)  збірка «Зоряний інтеграл»  збірка «Княжа гора»  збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977р.) роман «Маруся Чурай»  збірка «Неповторність» (1980р.)  збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987р.) збірка «Вибране» (1989р.)  роман «Записка українського самашедшого» (2011р.)

Думки про творчість Ліни Костенко«Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття на­роду...» (М. Слабошпицький).   «Ліна Костенко довела, що традиційна форма послідовного розгортання подій таїть у собі невичерпні можливості художньої типізації і філософської глибини» (М. Ільницький).  

Думки про творчість Ліни Костенко«Мамина поезія з самого початку, від перших віршів, була бунтом. Бунтом особистості. Повстання духу. І слава, що до неї приходила, була не популярністю, не модою. Вона була вистражданою надією людей на свої відродження, на можливість повернутися до себе, на можливість відродження вже нібито виродженої і остаточно приборканої нації» (О. Пахльовська).   «Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське» (В. Базилевський).18.04.2022

Вірші видатної української поетеси. Про Україну. Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори. Про мову. Страшні слова, коли вони мовчать,коли вони зненацька причаїлись,коли не знаєш, з чого їх почать,бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів,із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів,а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія – це завжди неповторність,якийсь безсмертний дотик до душі.

Фотоальбом поетеси

Цитати Ліни Костенко, які влучають в саме серце. А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися. Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм віднімає мову. У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми — живі, нам треба поспішати. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що. Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. Мудрість мужчини — промовчати, коли говорять стихії.

Дякуємо за увагу!Нам треба жити кожним днем,Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем,Бо “потім” може й не настати.