Презентація "Літератори-краяни.Миколаївщина"

Літератори-краяни. Миколаївщина. Виконала: Здражевська Тетяна Вікторівна,вчитель української мови і літератури. Юріївської філії Снігурівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Аркас Микола Миколайович (1853 – 1909) Народився 7 січня 1853 року в Миколаєві. Микола Аркас – історик, письменник, фольклорист, композитор, громадсько-політичний діяч, педагог, автор першої популярної історії України, виданої українською мовою, першої опери за сюжетом Тараса Шевченка, засновник миколаївського товариства «Просвіта». Усе його життя тісно пов’язане з Миколаєвом. Помер Микола Аркас раптово, 26 березня 1909 р., у розквіті сил, сповнений творчих задумів. Його поховано на міському кладовищі в Миколаєві.

Ге Григорій Миколайович (1830-1911)(псевдонім Григір Лядава) Народився 6 лютого 1830 року (25 січня за ст. ст.) у Воронежі у поміщицькій сім’ї. Григорій Ге – прозаїк, публіцист, драматург, історик-краєзнавець, культурний і громадський діяч, брат художника-передвижника Миколи Ге. Як людина творча, проявив себе в різних жанрах мистецтва. Працював і як художник, написав багато акварелей. Писав українською і російською мовами. Починаючи з вересня 1879 року і до останніх днів, його діяльність була пов’язана з нашим містом. Проживав Григорій Миколайович з великою сім'єю (син і четверо дочок) на вулиці Наваринській № 19 (по сучасній нумерації № 25).

Черкасенко Спиридон Феодосійович(1876 – 1940)Народився 24 грудня 1876 року в м. Новий Буг Катеринославського повіту Херсонської губернії (тепер Миколаївська область) у селянській родині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію. Спиридон Черкасенко – поет, прозаїк, драматург та педагог. Його ім'я в радянські часи було викреслено з літературного процесу й заборонено на території України. Відтоді його літературна спадщина не видавалася, ім’я письменника було вилучено з літературного процесу на довгі десятиріччя, аж до 1990 року, і тільки після проголошення незалежності України дозволили вивчати його творчість. Помер Спиридон Черкасенко 8 лютого 1940 року за робочим столом із пером у руці, над останнім твором. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Бойченко Валерій Петрович(1941 – 2011)Народився 3 травня 1941року у м. Снігурівці на Миколаївщині. Валерій Бойченко – талановитий поет, перекладач, публіцист, краєзнавець, громадський діяч, засновник відродженої миколаївської «Просвіти». Не поминув він і жанру дитячої поезії, видавши збірочки для дітей. Лауреат обласної премії імені М. Аркаса 1997 року в номінації «Просвітницька діяльність» та літературної премії імені Павла Тичини. 2008 року йому присуджено Всеукраїнську літературну премію ім. Олександра Олеся за поетичну збірку «Книга Леля». Валерій Бойченко помер на світанку 25 березня 2011 року, не доживши до 70-ліття менше двох місяців. Похований у Миколаєві.

Вінграновський Микола Степанович (1936 – 2004)Народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині. Микола Вінграновський – поет, прозаїк, сценарист, кінорежисер, актор, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України. На Київській кіностудії ім. О. Довженка працював як кіносценарист, кінорежисер, кіноактор. Микола Вінграновський з великою радістю писав для дітей і про дітей. За збірки творів для дітей поет удостоєний Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1984), літературної премії «Благовіст» та Фундації Антоновичів (США). Його твори перекладено російською, естонською, литовською, чеською, англійською та іншими мовами. Член Національної Спілки письменників України (1962 ). Помер 26 травня 2004 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Глазовий Павло Прокопович (1922 - 2004)Народився 30 серпня 1922 року у селищі Новоскелеватка Казанківського району Миколаївської області. Павло Глазовий – поет-гуморист, сатирик. Переважно працював у жанрах співомовки, віршованої гуморески, байки. Багато писав для дітей, в основному, казки. Заслужений діяч мистецтв України (1993), нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1997), лауреат Літературних премій ім. Остапа Вишні (1988), ім. Наталі Забіли, перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного (1996). Член Національної спілки письменників (1968). Помер Павло Глазовий 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Дніпрова Чайка (1861-1927)Людмила Василевська-Березіна, відома як Дніпрова Чайка, народилася 1 листопада 1861 року у родині священика у селі Карлівка Херсонської губернії (нині село Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області). Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах. Добре відомі її вірші, п'єси, казки, оповідання, нариси. Основні течії її творчості – тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 року. Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібретто дитячих опер. Довгі роки творчі зв'язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури М. В. Лисенком. Саме на лібретто Дніпрової Чайки композитор створив свої три дитячі опери («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»).

Лисянський Марк Самійлович(1913 – 1993)Народився 13 січня 1913 року в м. Одесі. Через півроку сім’я переїздить до Миколаєва. Марк Лисянський – поет, нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями. Почесний громадянин Миколаєва. Член спілки письменників Російської Федерації. Помер 30 серпня 1993 року.

Сизоненко Олександр Олександрович прозаїк(1923-2018) Народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району в селянській родині. Твором, що приніс громадсько – літературне визнання, став роман “Корабели”, в якому показано життя великого суднобудівного заводу. Павло Загребельний сказав: “Проза Сизоненка має особливу тональність, Сизоненко не любить багато вигадувати, любить писати з натури. Усі його герої – це майже не вигадані люди. Залюбленість у рідні місця, рідних людей створює особливий стиль, сповідницький характер його розповідей. Сизоненко стоїть на шляху до великого таємничого процесу, коли художній твір зливається з дійсністю”. Сторінки більш як 40 книжок свідчать про справедливість цих слів. У них і мелодії степового безмежжя рідної Новоалександрівки, і героїзм фронтовиків, і самовіддана праця корабелів – чорноморців – не випадкові сюжети, а епізоди з життя письменника О. Сизоненка. За епічну трилогію “Степ”, “Була осінь”, “Мета” О. Сизоненко у 1984 року був удостоєний Державної премії Української РСР ім. Т. Шевченка. За цикл новел “А земля перебува вовіки…” став лауреатом ім. Ю.І. Яновського. Член Національної Спілки письменників України (1952).

Харланович Анатолій Васильович (1936 – 2008) Народився 12 липня 1936 року у с. Кременівці Веселинівського району Миколаївської області у родині військовослужбовця. Друкуватися почав у 1950 році в газеті «Зоря» Веселинівського району. Згодом в обласній і республіканській пресі, в журналі «Вітчизна», «Кур`єр Кривбасу» та ін. Перша збірка «Осенний подснежник» російською мовою побачила світ 1990 року. Потім – книги: «Слепая любовь», «Аритмія», «Таврійський полин», «Золоте відлуння», «Сонце опівночі», «Рапсодія степу», присвячені рідному Північному Причорномор`ю, його невтомним трудівникам-хліборобам. Член Національної спілки письменників України з 1995 року. 2000 року А. В. Харланович став лауреатом обласної премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».

Мозолевський Борис Миколайович (1936 – 1993)4 лютого 1936 року в селі Миколаївка Веселинівського району на Миколаївщині в селянській родині. Борис Мозолевський – український археолог і поет, дослідник скіфської старовини. З іменем Бориса Мозолевського в українській археології пов’язано багато чудових відкриттів. Він керівник експедиції, що, серед іншого, дослідила відомий скіфський курган Товста Могила та відкрила славнозвісну пектораль. Борис Мозолевський чудово поєднав у собі якості досвідченого дослідника археологічних пам’яток, умілого організатора експедицій, а також проникливого лірика, поета тонкої душі.

Январьов Еміль Ізраїльович(1931 – 2005)Народився 30 січня 1931 року в Еміль Январьов – поет, журналіст, культурний і громадський діяч. Писав російською мовою. Протягом багатьох років вів популярну телевізійну передачу «Поле зору», виступав з публіцистичними есе на сторінках газет і журналів. Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М. Ушакова (1999) та обласної комсомольської премії ім. О. Гмирьова, Почесний городянин м. Миколаєва (1999), удостоєний звання «Городянин року» (1997). Член Національної Спілки письменників України (1969). Помер Еміль Ізраїльович Январьов після тяжкої тривалої хвороби 5 жовтня 2005 року. Похований на Миколаївському міському цвинтаріМиколаєві.

Бердник. Олесь Павлович (1926-2003)1926 р., 27 листопада - Народився Олесь (Олександр) Бердник в с. Вавилово Херсонської (нині - Миколаївська) області. Батько - потомствений коваль, мати - вишивальниця. Письменник, художник, композитор. Наукова фантастика Олеся Бердника – це яскравий приклад нового мислення, що відкриває шлях до самопізнання, усвідомлення себе частиною великої духовної нації.

Чижова Людмила Яківна (Народилася 1939 р.)Друкуватися почала з 1963 року в районних, обласних та республіканських газетах, журналах: “Радянська жінка”, “Хлібороб України”, збірниках: “Сурмач”, “Заспів”, “Поезія-72”. З любов’ю до молодого покоління, з думою про нащадків написані протягом 1994-2003рр. книжки: “Бабусина казка” (1994), “Води живої джерело” (1994), “Барви літа”(1994), “День пророка Наума”(1995), “Окраса життя”(1996), “Ода матері”(1997), “Ємигея”(1999), “Казка на канікулах”, “Степова птаха”(2001), “Новорічна казка”(2002), “Із глибини народної криниці”(2003), «А у нас такі новини» (2004), «Звідки осінь починається» (2004), «Казка дідуся Гната» (2004), «Осіннє диво» (2004), «Русалка Степова» (2006), «Світе, мій світе» (2006), «Світле свято Миколая» (2007), «Гороскопи, зодіаки – року кожного ознаки» (2008), «Скриня казок» (2009). Друкувалася в поетичній антології «Миколаївський оберіг». Лауреат Миколаївської обласної премії ім. Миколи Аркаса. Нагороджена медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу, Почесною грамотою обласної ради (2014) та дипломом лауреата фестивалю "Всеукраїнська народна пісенна премія"Галицький шлягер - 2017" за пісню "Вишиванка"". Член Національної Спілки письменників України(1997).

Пучков Володимир Юрійович поет, перекладач, публіцист(Народився 1950 р.) Як поет почав публікуватися наприкінці 60-х років: у місцевій періодиці, у журналах «Юность», «Радуга», «Дніпро», «Дружба народов», «Огонек», «Сельская молодежь», в альманахах «Письмена», «Истоки», «Вітрила». Автор поетичних книг «Азбука музыки», «Парусный цех» (1988), «Видимо-невидимо»(1989), «Вечерний чай» (1998), «Штрафная роща» (2005), «На стыке моря и лимана» (2008). Поезія Володимира Пучкова відрізняється образністю, метафоричністю, ретельною мовною вивіреністю. У його ліричних мініатюрах, поетичних циклах, поемах багато яскравих прикмет нашого причорноморського краю. Критики відзначають такі характерні риси творчості поета, як новизна римування, асоціативність, точні несподівані епітети. Його добре знають і як перекладача української поезії (віршів Д. Павличка, П. Осадчука, П. Мовчана, М. Луківа, Д. Креміня та ін.). У 2005 році за збірку віршів «Штрафная роща» був удостоєний всеукраїнської премії ім. М. Ушакова, лауреат премії Спілки письменників Росії ім. Е. Володіна (2007), лауреат літературної премії ім. Л. Вишеславського (2009), а також «Король поезії» (2009) - на всеукраїнському фестивалі російської поезії і культури «Пушкінська осінь в Одесі». Член Національної спілки письменників України (1987), Національної Спілки журналістів України (1976), Спілки письменників Росії (2005).

Дмитро Дмитрович Кремінь( 1953 )Поет, есеїст, публіцист, перекладач, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.21 серпня 1953 року - народився у с. Суха Іршавського району Закарпатської областіБатьки – Дмитро Ілліч і Ганна Петрівна1965 рік - у 5 класі надруковано перший вірш, в обласній газеті «Закарпатська правда». 1967 рік - став переможцем міжнародного конкурсу дитячого малюнку в Індії. 2016 рік - Указом Президента України присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України»Визнаний кращим інтернаціональним поетом Міжнародним виконавчим комітетом Міжнародного центру поетичних перекладів і досліджень (IPTRS). Визнаний «Людиною року» в загальноміській програмі «Людина року. Городянин року»

Золотоноша Лілія (Коробко Лілія Анатоліївна) (Народилася 1963 р.) Поетеса, юрист, журналіст, громадський діяч. народилася 24 липня 1963 року в смт. Сланець Миколаївської області. Закінчила юридичний факультет та Інститут журналістики Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Друкується з 1978 року у періодичних виданнях. Автор книжок «Женские сны» (1996), «По закону огненной спирали» (1999), «Соло Свічі» (2001), «Тепер або ніколи» (2004), «Хочу до тебе» (2009). Близько 100 віршів поетеси покладені на музику відомими композиторами – Ігорем Покладом, Геннадієм Татарченком, Віталієм Волкомором, Геннадієм Крупником, Інною Пушкар та іншими. Виконавцями цих пісень є відомі українські та російські співаки, серед яких Наталія Валевська, Оксана Білозір, Таїсія Повалій, Алла Кудлай та багато інших. Член Національної спілки письменників України з 2002 року. Лауреат літературної премії імені Олександра Олеся (2014).

Марущак Віра Іванівна журналіст, прозаїк(Народилася 1949 р.) Народилася 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області. Писати почала ще в шкільні роки. Перші кроки в журналістиці зробила відразу після закінчення школи. Працювала в арбузинській районній газеті «Нове життя», згодом стала редактором Арбузинського районного радіомовлення. Пише про своїх сучасників, глибоко проникає у їх психологію. Цінним є те, що її герої живуть серед нас, вони реалістичні. Оповідання читаються легко, вони навчають добрим почуттям, примушують задуматися, пофілософствувати. Лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2014) та медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу (2014). Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981). З 2018 року - голова Миколаївського вiддiлення спілки письменників України.

Кремінь Тарас Дмитрович (Народився 1978 р.) Український політик, науковець, поет, літературний критик Народився 10 червня 1978 року в смт Казанка Миколаївської області. 1995 року закінчив Миколаївську ЗОШ № 10 м. Миколаєва, а 2000 року – з відзнакою філологічний факультет Миколаївського державного педагогічного університету (нині Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського). Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України. Член Наглядової ради Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного авіаційного університету. Лауреат премії Кабінету Міністрів України «За внесок молоді у розбудову держави» (за творчі досягнення), Відмінник освіти України, син українського поета, лауреата Шевченківської премії Дмитра Кременя.

Агафонова Надія Олександрівна поетеса (Народилася 1978 р.) народилася 1 лютого 1978 року у Миколаєві, де і проживає до цих пір. За освітою – філолог, юрист. Закінчила Миколаївський державний педагогічний університет ім. В. Сухомлинського (факультет української філології) та Міжрегіональну академію управління персоналом (факультет правознавства). Член творчого об'єднання «Сфінксів Легіон», Міжрегіонального союзу письменників України (2006), Конгресу літераторів України (2006), Національної спілки письменників України (2016). Лауреат Поетичного блоку Третього всеукраїнського фестивалю «Звуки поезії-2005» у м. Вінниця (2005); Восьмого всеукраїнського поетичного фестивалю «Летающая крыша» в м. Черкаси (2005); Першого всеукраїнського літературного фестивалю «Еліта» в м. Луганську (2006); Всеукраїнського фестивалю поезії «Ватерлінія» в м. Миколаєві (2011).

Кріхелі Ангеліна В'ячеславівна письменник, журналіст (Народилася 1990 р.) Народилася 1 жовтня 1990 року в смт. Березнегувате Миколаївської області. Писати Ангеліна почала з семи років. Писала вірші та захоплювалася прозою, мріяла стати професійним письменником. Поступово Ангеліна охоплює в статтях та нарисах не лише близький та зрозумілий їй світ культури, мистецтва та освіти, але й медичні, соціальні питання. Деякий час пише рецензії на театральні вистави. Перша книга з авторської серії «Інтерактивні казки» «Найденыш (Щенок, который заблудился)» вийшла друком у видавництві «Іліон» 2016 року. 2016 року стартував авторський благодійний проект Ангеліни Кріхелі «Аудіокнига для дітей з вадами зору». В рамках проекту на студії радіо «Миколаїв-FM» протягом двох років вже записано три аудіокниги. Ангеліна Кріхелі – член Національної спілки журналістів України з 2014 року, автор книг для дорослих і дітей.

Іщенко Світлана Вікторівна - поетеса(Народилася 1969 р.) Була актрисою Миколаївського українського театру драми і музичної комедії, зіграла більше 40 ролей. Перша публікація поетеси відбулася в обласній газеті «Радянське Прибужжя» (1992), пізніше вона друкувалася в альманахах «Бузький Гард», «Освітянські вітрила», поетичних антологіях «Початки» , «Миколаївський оберіг», українських часописах «Дзвін», «Кур’єр Кривбасу», «Вежа», «Дивослово», «Горожанин», «Борвій», «Николаев», «Новый век», «Київ». Авторка збірок поезій «Хорали неба і землі» (1995), «Сі – дієз» (1998), «Переспів Соломона» (Ванкувер, 2002), «Танок Дани дощовий» (2006). Складає й пісні у стилі народної лірики. Творчість Світлани Іщенко вражає багатством інтонацій, якоюсь незбагненною променистістю. Головні риси її: переконлива правда і сила художньої уяви, багатство колористики, експресивність зображення. Вірші допомагають побачити красу Всесвіту, красу душі, красу материнства, велич почуттів. Переможниця літературних конкурсів «Нові імена України» та «Золота арфа». Член Національної спілки письменників України (1997), Асоціації українських письменників (1997).

Свірська Тетяна Дмитрівна Письменниця (Народилася 1966 р.) Народилася 8 березня 1966 року, в селищі Щербанівському Вознесенського району Миколаївскої області. Навчаючись у Щербанівській середній школі, брала участь у творчих колективах місцевого будинку культури. Понад усе любила співати та декламувати вірші. Пробувала писати, втім, робила це швидше для себе. переможець IX обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга»-2014 у номінації «Краще видання для дітей та юнацтва» за книгу «Сонячний зайчик»; переможець XІІ обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга»-2017 у номінації «Краще видання для дітей та юнацтва» за книгу «Подорож у Дивне, або нова Казка»; переможець Першого поетичного конкурсу-фестивалю Якова Бузинного «Жива вода на рани України» (ІІІ місце у номінації «Християнська поезія» 2015 р.). Член Національної Спілки письменників України з 2018 року.

Використані веб-джерела1. Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В. Лягіна. Імена письменників на карті Миколаївщини. Бібліографічний покажчик /Укладач Л. Г. Шевцова(http://laginlib.org.ua/mykolaiv/names/index.php)2. http://www.niklib.com/resource/biblotransformer.ua