Урок на тему " Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси"

Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси

Мета: ознайомити учнів з віршами українських поетів про мову, удосконалювати навички виразного читання, розкриваючи красу і багатство рідного слова; розвивати логічне та творче мислення учнів, зв’язне мовлення, пам'ять; виховувати почуття патріотизму, любов до рідного слова, інтерес до творів про мову.

Обладнання:  запис епіграфів, проектор, електронна презентація, запис пісні С.Воробкевича «Рідна мова», «Дерево очікувань»

Тип уроку: позакласне читання

Форма проведення: подорож

Форми роботи: запис очікуваних результатів, розповідь учителя, розповідь учнів, бесіда, виразне читання поезій

Вид уроку: тематичний

Хід уроку

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить, усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Н.Красоткіна

І. Нервово-психологічний настрій

У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій, хочу щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвісті держави, володарі, раби…На порох розсипаються величні будівлі, вимирають дерева, пересихають ріки. Гори перетворюються на купи каміння. Все стає тліном і прахом, а написане слово залишається.

Слово рідне. Мабуть, не було жодного поета, який би не висловив любові до рідної мови, який не покладав би на неї найбільших надій, бо долю народу в майбутньому бачив невідривно від долі рідної мови.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів

Зверніть увагу на епіграфи, представлені на дошці

 Мова – це цілюще джерело,

і хто не припаде до нього вустами,

той сам всихає від спраги.

В.Сухомлинський

Людина вища за тварину здатністю до мови,

але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.

Сааді

Доки жива мова в устах народу,

до того часу живий і народ.

К.Ушинський

Як ви розумієте дані епіграфи? Яка тема їх об’єднує?

Як ви вважаєте, про що ми говоритимемо на сьогоднішньому уроці?

(про мову)

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з віршами українських поетів про мову, вдосконалимо навички виразного читання, посіємо в своїх серденьках любов до рідної мови та рідного краю. Ми помандруємо з вами ненькою Україною, завітаємо в гості до видатних поетів, котрі оспівували в своїх творах рідну українську мову.

Темою нашого уроку будуть слова Олександра Підсухи «Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси». Запишіть до своїх зошитів сьогоднішню дату і тему уроку.

2. «Дерево сподівань»

Перш ніж вирушити у дорогу, пропоную вам записати на листочках свої очікування від сьогоднішнього уроку і прикріпити їх на дерево сподівань.

Ваші очікування прикріплені до дерева. В кінці уроку ми повернемось до них і перевіримо чи справдились вони. Будьте уважні, тому що в кінці уроку ми також перевіримо як ви засвоїли сьогоднішній матеріал. Сподіваюсь, що ви отримаєте бали лише високого рівня.

IV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя. Вирушаймо у дорогу. Першою нашою зупинкою буде батьківщина Дмитра Павличка Івано-Франківщина, село Стопчатів.  Мальовничий куточок Західної України, який подарував нам з вами і всьому світові видатного поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча Дмитра Васильовича Павличка.

Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості поета. Роздуми про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури є для нього важливою й досить болючою. Оскільки місцевість, де жив майбутній поет, належала тоді Польщі, то й Дмитро Павличко навчався в польській школі, його рідна українська мова була суворо заборонена і « за мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені», - писав Д. Павличко в одному зі своїх віршів.

Одним з віршів, котрий поет присвятив рідній мові має назву «О рідне слово, хто без тебе я?»

Декламування вірша «О рідне слово, хто без тебе я?»

О рідне слово, хто без тебе я? 
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, 
Прах, купа жалюгідного рам'я. 

Моя ти — пісня, сила і відвага, 
Моє вселюдське й мамине ім'я. 
Тобою палахтить душа моя, 
Втишається тобою серця спрага. 

Тебе у спадок віддали мені 
Мої батьки і предки невідомі, 
Що гинули за тебе на вогні. 

Так не засни в запиленому томі, 
В неткнутій коленкоровій труні — 
Дзвени в моїм і правнуковім домі! 

Бесіда за твором

Чому автор починає поезію з риторичного запитання «О рідне слово, хто без тебе я?»?

Як поет говорить  про тих, хто відцурався рідної мови? Зачитайте відповідні рядки.

З яким закликом звертається автор до мови? Зачитайте.

Виразне читання вірша учнями ( 1-2)

Весь твір – це поетичне звертання  до мови, немов до живої істоти. Завершується поезія закликом, риторично спрямованим до слова. Але насправді автор звертається до сучасників і нащадків. Цей вірш є виявом рішучої готовності відстоювати любов до материнської мови своєю працею. Мабуть, не випадково саме Д.Павличко став першим головою товариства української мови імені Т.Шевченка (1988р.)

Слово вчителя. Наступна зупинка – м. Прилуки, Чернігівської області. На території міста є чимало архітектурних та історичних пам’яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам Київський князь Володимир Мономах у своєму знаменитому «Повчанні» дітям. Хто з поетів народився в цьому місті?

Розповідь учня. Любов Василівна Забашта – українська поетеса, драматург, прозаїк, дружина А.Малишка.  Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів покладених композиторами на музику стали популярними піснями. Її творчості властивий гуманізм, віра у самовідданість і доброту людини.

Виразне читання вірша «Рідна мова» учнем

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово, 
У барвінки зодягайся, моє щире слово. 
Колосися житом в полі, піснею в оселі, 
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі. 
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали, 
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

Бесіда

Що означає заклик «розвивайся»?а вислів «щире слово»?

Від чого залежить, щоб діти були «мудрі й веселі»?

Який наказ поетеса дає нам? Прочитайте.

З чого бере початок любов до рідної мови?

Які речення треба прочитати як закличні, спонукальні? Прочитайте їх з правильною інтонацією.

Виразне читання вірша учнем

Фізкультхвилинка

Слово вчителя. Мандруємо далі. І потрапляємо до Чернівців, культурного та науково-освітнього осередку України. Чернівці регулярно посідають чільні місця у різноманітних рейтингах туристичної привабливості, комфортності. У наш час за містом закріпився неофіційний статус - «Пісенна столиця України». І це місто подарувало нам такого письменника, як Сидір Воробкевич.

Розповідь учня. Український буковинський письменник, композитор, православний священик, педагог, художник. Писав українською, німецькою і румунською мовами. Багатьом його творам властивий гумор. Вірш сидора Воробкевича «Рідна мова», покладений на музику автором, став хрестоматійним. За словами І.Франка, С.Воробкевич був одним з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження».

Оскільки вірш Сидора Воробкевича «Рідна мова» покладений на музику, то я пропоную вам його не прочитати, а прослухати вальс «Рідна мова» на слова С. Воробкевича, музика – Михайла Гайвронського.

Слухання пісні на слова С,Воробкевича «Рідна мова»

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,
Нам казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,
Рідну свою мову,
Вчіться складно говорити
Своїм рідним словом.

Бесіда за змістом твору

Як ви вважаєте, про що мріяв поет складаючи ці рядки?

Чому не можна забувати мову свого народу?

Слово вчителя. Остання зупинка – село Погреби, Київщина. В околицях Погребів зафіксовані пам’ятки доби мезоліту та княжої доби. При  розкопках

Археологи знайшли тут печатку Ратибора – воєводи часів князя Володимира Мономаха. Це давнє село подарувало нам Варвару Гринько.

Розповідь учня. Варвара Пилипівна Гринько – поетеса, заслужений учитель України, член спілки письменників з 1987 року,  лауреат Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця. Багато років викладає українську мову та літературу в школі. Відмінник народної освіти України.

Робота над віршем «Рідна мова»

Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка», 
Вдячне «спасибі», 
«Вибач» тремтливе, — 
Слово у серці — 
Як зернятко в ниві. 
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» — 
Щедро даруй ти 
Людям, дитино! 
Мова барвиста, 
Мова багата, 
Рідна і тепла, 
Як батьківська хата.

Як Варвара Гринько говорить про рідну мову?

 До чого закликає поетеса?

V. Підсумки уроку

Відповіді на питання

Наш урок добігає до кінця і зараз ми перевіримо, на скільки ви були уважними і якої оцінки заслуговуєте.

1. Звідки родом Д.Павличко?
2. Чому Д.Павличко вимушений був навчатися в польській школі?
3. Чиєю дружиною була Любов Забашта?
4. Яку неофіційну назву мають Чернівці?
5. Кого з поетів нам подарувало село Погреби?
6. Хто автор слів вальсу «Рідна мова»?

Взаємоперевірка

Конкурс на кращого читця

Гумореска «Гаряча філософія»

Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила десять класів

На нещасні трійки.

Але в мами є знайомий

В університеті.

— Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті.

Та, явившись на екзамен,

Ляпнула дівуля,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

— Я вам радив би вступити

В кулінарну школу.

І закінчила дівуля

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні,

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає каструлю

Зі Сковородою.

Слово вчителя

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі.

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу…

Склади прислів’я

Доб1   Му4   Жи5    Ри11

Хто7   Ре2   Во10   Ти6

Вміє8   Го9   То3   Ти12 (добре тому жити, хто вміє говорити)

Наша мова повинна бути красивою, правильною. Страшно і соромно констатувати, що таких українців, які зреклися рідної мови в Україні – більше п’яти мільйонів. Це – наслідок передусім їхньої низької культури, брак національної свідомості, патріотичної гордості самих українців.

VІ. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати гумореску про рідну мову