Презентація "Література рідного краю. Календарна обрядовість Сумщини"

Література рідного краю. Обрядові пісні Сумщини

Сумщина. У VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. У IX ст. виникла держава Київська Русь, до складу входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв.

Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х рр. XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. На початку 20-х рр. ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. У 50-60-х рр. XIV ст. Сумщина входила до складу Великого князiвства Литовського, потім Речi Посполитої. У роки визвольної вiйни Богдана Хмельницького до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманщини, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана Iвана Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулася знаменита битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. У 1708-1709 рр.

Населення Сумщини опинилося в центрi боротьби гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi – царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, у Глухові проголошено анафему Мазепі. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування у Слобiдськiй Українi на Сумщину був поширений адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком стислого перiоду з 1917 р. до поч. 1919 р., коли знову вiдродилася українська державнiсть, – тоталiтарної радянської держави.

У 20-40-х рр. ХХ ст. тривали репресiї проти "ворогів народу". Серед репресованих – вихiдцi з Сумщини: поети i письменники Б. Антоненко-Давидович, М. Зеров, П. Капельгородський, поет i художник Н. Онацький, iсторики В. Пархоменко, М. Василенко, В. Юркевич, археологи М. Рудинський, М. Макаренко, геолог М. Свiтальський, командарм I. Федько, педагог М. Довгополюк. У роки Другої світової війни Сумщина стала базою масового партизанського руху. Тiльки в пiвнiчних районах областi було створено 35 партизанських загонiв.

НАСПІВИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ

Зимові пісні — колядки та щедрівки —зустрічаються майже скрізь, тому на карту ненанесено конкретні місця їх фіксації. Відзначимо більшу їх популярність у центральнопівденних районах, тоді як на Поліссі й особливо на Путивльщині зимово-новорічніжанри згадуються значно рідше (можливо,через домінування тут масляничної обрядовості та пісень). У межиріччі Сейму та Клевені зафіксовано кілька російських коляд — з приспівом «Віноградьє» у с. Ліново Путивльського району, та «кальодка про зайку»: звичай «зайкать» на Різдво існував у селах Бруски Путивльського та Шалигіне Глухівськогорайону

Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Ходе Ілля на Василя, Несе пугу житяную. Куди махне — жито росте, Жито росте і пшениця. Та ще й всякая пашниця. У поля ядром, в домі добром. Із колоска — ріка зерна, Із зернини — дві хлібини. У полі — добрими стогами,У хаті — хлібом й пирогами.

Нова радість стала, Яка не бувала. Над вертепом звіздар ясна Увесь світ осіяла. Пастухи з ягнятком Перед тим дитятком На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. Ой Ти, Царю, Царю, Небесний Владарю, Даруй літа щасливії Цьому дому, господарю.

Весняно-літні жанри представлені на території області нерівномірно. Найбільша їх концентрація спостерігаєься в північній частині —Подесенні та Путивльському Посейм’ї. Ценасамперед веснянки, жниварські, троїцькіу Ямпільському, Середино-Будському районах. До рідкісних знахідок належить русальна пісня з с. Глазове Шосткинського району

— Весняночка — паняночка, Де ти зимувала?— У садочку на кілочку Пряла на сорочку. Як виведу нитку, Та й пошию свитку. Як зостануться кінці — Горобцеві на штанці. А як будуть торочки — Горобцеві сорочки. Як зав'ю вінки Да на всі святки, На всі празники, На русалочки. Ой луги, луги зелені. Купала на Йвана. У Івана сестра Ганна. Як купався Іван, доведеться і вам. Як купався Денис та й на гільці повис. Як купався Пилип та й до гілки прилип. Як купався Лука, провалилися бока. Як купався Кузьма у гурті з усіма.style.colorfillcolorstroke.colorfill.type

1. Ми кривого танцю йдемо Кінця його не найдемо.2. Ангели співають, славу й честь звіщають, На небі і на землі мир проповідають.3. Прилетіла собі ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати.4. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю.5. Загадаю лиш три загадочки. Як угадаєш — до батька пущу, Не угадаєш — з собою візьму.6. Ой пущу віночок На биструю воду На щастя, на долю, На милого вроду.7. Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливую,другую сонливую, третюю щасливую. Закодований диктант.1 — русальна пісня; 2 — жниварська; 3 — купальська; 4 — щедрівка; 5 — колядка; 6 — колискова; 7 — веснянка.

Ключ-відповідь: 1–7; 2–5; 3–4; 4–2; 5–1; 6–3; 7–6. Перевір себе