Презентація "Література в Західній Україні (до 1939 р.)"

 Література в Західній Україні (до 1939 р.)

ЗМІСТ 1.ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 року) Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. 2.БОГДАН – ІГОР АНТОНИЧ Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність («Автопортрет», «Дороги»). Міфологізм поезій. Поєднання язичницьких мотивів з християнськими у поезіях «Вишні», «Зелена Євангелія», «Різдво». 3.ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у творі «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності.

О ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (До 1939 року) Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в західній Україні до 1939 р.

ЗАВДАННЯ: Ознайомитися з історичними та суспільними умовами розвитку літератури в Західній Україні ( до 1939 р.) Ознайомитися з представниками літератури в Західній Україні до 1939 р., основними стильовими напрямками, літературними угрупуваннями, тематикою і жанровістю творів. Виховувати в собі інтерес до української літератури, пошану до історичного минулого рідної країни.

ПЛАН 1. Історичні умови розвитку літератури в Західній Україні до 1939 р. 2. Письменники. 3. Художньо – стильові напрямки. 4. Літературні угрупування. 5. Жанрово – тематичне розмаїття творів. 6. Літературний диктант.

ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДО 1939 Р. За підтримки Антанти у 1939 р. Польща окупувала Західну Україну. Прагнення поляків асимілювати українців: А) Закриття у 1924 р. українських шкіл і ліквідація українських кафедр у ВУЗах. Б) Обмеження доступу української молоді на державну службу. В) Проголошення на загарбаних землях державною мовою польську мову. 3. Реакція свідомої української інтелігенції на полонізацію українських земель.

ПИСЬМЕННИКИ Західноукраїнська література у 30-х роках ХХ ст. збагатилася багатьма новими іменами. Для літературного процесу характерна політизація. Три групи західноукраїнських письменників: І група – прихильники націоналістичного напрямку: У. Самчук, О. Бабій , Ю. Клен,Є. Маланюк, О. Ольжич, О. Теліга, Л. Мосендз. ІІ група – «Пролетарські письменники» (орієнтація наСРСР): В. Бабинський, О.Гаврилюк, Я. Галан, П. Козланюк, Я. Кондра, К. Пелехатий, С. Тудор. ІІІ група – письменники ліберальної орієнтації: Ю. Шкрумеляк, Б. – І. Антонич, О. Турянський, І. Вільде, Б. Лепкий, Н. Королева, А. Чайковський.

ЛІТЕРАТУРНІ УГРУПУВАННЯ 1 група - «МИТУСА» ( літописний співець, що загинув за вироком князя Данила Галицького, але не зрікся своїх переконань, його слово залишилося жити в народі). ПРЕДСТАВНИКИ Естетичні засади: Орієнтація на естетику українських символістів та європейських модерністів. Захист самодостатності мистецтва слова. У творах переважає героїчна тематика. Р. Купчинський О.Бабій В.Бобинський П.Ковжун Ю.Шкрумеляк

2 група «ЛОГОС» (1927 – 1931 рр.) – об`єднання українських письменників християнського спрямування. ПРЕДСТАВНИКИ Етичні засади: Пропаганда гуманістичного ідеалу любові до людини; Висока духовна енергетика Господнього слова; Впровадження культурницької діяльності серед населення; У творчості перевага національно – патріотичних мотивів. С.Семчук В.Мельник О.Назарук

3 група - об`єднання модерністів «ДАЖБОГ» (Сонце – бог: за найдавніших часів бог сонця, світла і добра) Представники: Б. – І. Антонич, Б. Кравців, Є.Пеленський. 4 група - об`єднання «ГОРНО» Представники: В. Бобинський, С. Тудор, М. Сопілка, Я. Кондра, О.Гавришок. Естетичні засади: 1. Розгляд соціальних проблем, застосовуючи модерністську поезію. 2. Незвичайна образність. 3. Гуманістичний пафос. 4. Міфологічна концепція світу. 5. Поєднання орнаментальної живописності та поетики кубізму, яскравість зорових та звукових образів.

Богемне угрупування «ДВАНАДЦЯТКА» (1930) Представники: Б. Нижанківський, З. Парнавський, А.Курдидика, В.Гірний, І. Чернява, В. Ткачук, В. Ковальчук, Р. Антонович, К. Мулькевич, Б. Цісик. Естетичні засади: Розширення тематичного діапазону літератури. Розвиток урбаністичної тематики. Протест проти знелюднення особи в антигуманному світі.

ЖАНРОВО – ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРІВ І. Лірика Філософська лірика основана на міфологічній концепції світу. Пейзажна (мариністична) лірика. Інтимна лірика. Громадянська лірика. Представники: Б. – І. Антонич, С.Гордянський, В.Бобинський, В. Гаврилюк, Р. Купчинський, Я. Цурковський, Б. Кравців, Ю.Косач. ІІ. Проза Модерністська проза, основана на ідеї духовної місії жіноцтва. (І. Вільде) Історична проза (повісті, О. Назарука, Ю. Опільського,К. Грилевич, А. Чайковського) «Табірні повісті» О. Гаврилюка, А. Зегерса, О. Турянського. ІІІ. Драматургія 1. Символістські і неоромантичні п`єси на християнсько – символістську, історико – релігійну тематику. (В. Пачовський «Гетьман Мазепа», Ю. Липа «Поєдинок», «Вербун», К. Поліщук «Тривожні дні», Г. Лужицький «Самсон», «Ірод Великий»).

Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність («Автопортрет», «Дороги»). Міфологізм поезій. Поєднання язичницьких мотивів з християнськими у поезіях «Вишні», «Зелена Євангелія», «Різдво». БОГДАН – ІГОР АНТОНИЧ

ЕПІГРАФ: «МОЇ ПІСНІ – НАД РІКОЮ ЧАСУ КАЛИНОВИЙ МІСТ, Я – ЗАКОХАНИЙ В ЖИТТЯ ПРОЧАНИН» Б – І. АНТОНИЧ

Б – І. АНТОНИЧ (1909 – 1938 р.) 5 жовтня 1909 р. – поет народився на Лемківщині, у с. Новиці Горлицького повіту в родині сільського священника. Як святиню з батьківської хати він виніс рідну мову, звичаї та обряди. Початкову освіту здобув вдома. 1928 р. – закінчив гімназію у м. Сянюк. 1928 – 1934рр. – навчався у Львівському університеті на філологічному факультеті. 1931р. – виходить перша збірка «Привітання життя». 1934р. – Антонич отримав диплом магістра, але для українця в панській Польщі державної служби не було. На хліб поет заробляв своїми творами. 1934р. – збірка «Три перстені». Нагороджена Літературною премією ім. І. Франка. 1936р. – збірка « Книга Лева». 6 липня 1937р. – раптова смерть поета.

У ЧОМУ АПОЛІТИЧНІСТЬ ТВОРЧОСТІ Б – І. АНТОНИЧА? Антонич, розмірковуючи над суспільною місією митця і мистецтва, закликає митців зосередитися на проблемах власне мистецьких, не підпорядковувати «індивідуальність творця якійсь ідеї, доктрині, програмі, якійсь групі». Мистецький твір як естетична форма існує поряд із реальним світом.

«АВТОПОРТРЕТ» (ЗБ. «ТРИ ПЕРСТЕНІ») Тема: вірш – відображення душі поета, закоханої у красу, справді, «Автопортрет» - відображення його язичницького первісного світосприйняття. Ідея: ліричний герой – як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи. Лейтмотив: мотив захоплення людини красою природи і піднесення її у ранг Бога. Жанр: медитація. Медитація (лат. «розмірковування») мотиви пасивних роздумів у поетичних творах, сповнених сумними, елегійними настроями. Антонич у творі міркує над своїми пракоренями. Образи – символи: СОНЦЕ – символ життя, пробудження в душі снаги до творчості.

«ДОРОГИ» (1933 р.) Тема: зображення романтично– алегоричної картини дороги. Ідея: Дорога простелилася «юним під ноги», вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити її красу й досконалість. Лейтмотив: життєрадісне (вітаїстичне) сприйняття світу. Жанр: філософська лірика. Образи – символи: Дорога – незворотність часу, його плинності, людського пориву до пізнання світу, джерело життєвої енергії НЕБО І ПШЕНИЦЯ – образ Батьківщини, кольорів національного прапора.

«ВИШНІ» (1935 р.) Тема: автор у творі змальовує первісну красу природи України, її естетичний вплив на митця, безпосередній нерозривний зв`язок зі світом природи. Ідея: співець природи, Б – І. Антонич не відділяє себе від неї, із хлоп`ячою бешкетливістю веде свій родовід від хруща, підкреслюючи безсмертя людської душі. А вишні в нього асоціюються з Т. Г. Шевченком, із спадковістю його творчості. Поет також виказує глибоку любов до свого рідного краю, де дорога йому кожна комашка, кожна пелюсточка. Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії і патріотизму. Міфологізм – спосіб реалізації міфу у творах оригінальної літератури.

Асоціативність – певна суміжність, можливо навіть паралельність існуючих у цій суміжності явищ і предметів, здатних утворити зв`язок між собою. Образи – символи: Хрущ – один із символів України, образ безсмертя людської душі, образ – символ шани до творчості Т. Шевченка. ВИШНІ – образ – символ України, творчої спадщини Т. Шевченка, а також безтурботного дитинства, любов дітей лазити по деревах.

«ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ» Тема: вірш – це гімн природі, весні, землі, де все гармонійно поєдналося. Ідея: автор висловлює захоплення від незвичайних образів світосприйняття. Лейтмотив: моделювання свого бачення будови світу, тяжіючи до філософської інтерпритації світу та буття. Жанр: пейзажна лірика з елементами філософії. Образи – символи: Образ землі – символ життя, джерело всіх слов`янських вірувань, дім. Весна – символ оновлення, пробудження життя. Білий колір – образ чистоти, цнотливості, добра, світла, первозданності. ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ – образ християнських уявлень про рай на землі.

«РІЗДВО» Тема: незвичайне відтворення Б – І. Антоничем біблійної легенди про народження Христа. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися на Лемківщині, з її язичницькими повір`ями. Лемки уподібнюються волхвам, які дарують Марії золотий горіх, язичницький знак місяця. Ідея: автор висловлює відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людей і постраждав за них. Жанр: філософська лірика. Образи – символи: Золотий горіх – язичницький місячний знак, а також символ міцності та випробувань. Богородиця може тільки здогадуватися, які випробування чекають на її Сина.

ТЕМА: ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ Коротко про письменника. Історичний матеріал першої світової війни як предмет художнього узагальнення у творі «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності.

ПЛАН ПЛАН 1. Життєвий і творчий шлях О. Турянського. 2. Коротка довідка про Першу світову війну і мотивацію написання поеми в прозі «Поза межами болю» О. Турянського. 3. Тема твору «Поза межами болю». 4. Жанрова своєрідність твору «Поза межами болю». 5. Зміст твору. 6. Персонажі і образи – символи твору. 7. Ідея твору «Поза межами болю».

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ОСИПА ТУРЯНСЬКОГО 02.02.1880 р. – народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в сім`ї тесляра. Родина була бідною: з одинадцяти дітей четверо померли у ранньому віці. Осип був старшим сином: зростав допитливим і здібним, цікавився історією і фольклором рідного краю. Для того, щоб навчитися у Львівській гімназії, юнак змушений був займатися репетиторством, заробляти гроші на навчання. Після гімназії Осип вступив до Віденського університету на філософський факультет (закінчив у 1907 р.). Здобув ступінь доктора філософії. Вільно володів іноземними мовами: німецькою, англійською, угорською, польською, грецькою, латинською. 1908 р. – дебютував оповіданнями «Ей, коб були мене вчили», «Де сонце?», «Курка».

Юнак завжди мав елегантний вигляд, був «людиною богемного покрою, дещо знервованого характеру». У Відні Турянський цікавився модерним мистецтвом, відвідує кав`ярню «Zentral». 1910 р.- О. Турянський працює учителем української мови і літератури в Перемишильській гімназії. 1910 р.- одружився з дочкою депутата Віденського парламенту Онішкевича Стефанією. 1912 р.- в Осипа і Стефанії народився син Мирослав, який згодом був чемпіоном Львова з шахів. 1914 р. - на початку Першої світової війни Турянського мобілізували до австрійського війська. 1915 р. - Турянський потрапив до сербського полону. Під час сербського відступу полонених етапували Балканами до італійського острова Ельба. По «шляху смерті» загинула більша частина полонених. 1917 р. - на основі пережитого автор пише автобіографічну повість «Поза межами болю».

1923 р. – Осип Турянський повернувся додому і працював директором Яворської, Дрогобицької, Рогатинської гімназії. Викладав французьку, німецьку, латинську мови. 28. 03.1933 р. - Життя письменника обірвалось через тяжку хворобу. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Влітку 1914 р. міжімперіалістичні протиріччя дійшли до фатальної межі. Світ опинився у полум`ї Першої світової війни. Війна – збройне протистояння двох блоків: Четвертинного союзу (Німеччина, Австро – Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Росія). Згодом у війну було втягнуто 39 з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

ЦІЛІ ВІЙНИ: 1. Ствердження власного домінування у світі; 2. Загарбання чужих територій; 3. Встановлення контролю над ринками збуту та джерелами сировини; 4. Концентрація уваги народу не на внутрішніх проболемах, а на зовнішніх. 5. Загарбання багатьох українськох земель – невід`ємна частина агресивних планів основних учасників ворогуючих блоків.

ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ На початку Першої світової війни Турянського мобілізували до австрійського війська. У 1915 р. він потрапив до сербського полону. Під час зимового відступу серби етапували засніженими горами 60 тисяч полонених. Полонені масово гинули від холоду і голоду. Дорогу назвали «шляхом смерті»: тут загинуло 45 тисяч людей. Товариші Турянського по недолі замерзли біля згаслого багаття, а його, напівживого і оброслого кригою, знайшов лікар і повернув до життя. Ці події покладено в основу повісті «ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ». У 1917 р. повість була написана на італійському острові Ельба, куди автор був інтернований як офіцер австрійської армії.

Відтворення жахливої трагедії людства в Першій світовій війні. ТЕМА ТВОРУ:

ЖАНР ТВОРУ: «Поза межами болю» – експресіоністична лірична повість – поема. Особливості поеми: Ліризм структури оповіді. Розповідь ведеться від першої особи. Використання інверсії (незвичайного розташування слів у реченні), що наближає розповідь до народного епосу. Поруч з розгортанням подієвої основи висловлюються емоції, переживання героя, пов`язані з описом війни як світової драми.

Твір засуджує імперіалістичну війну, що принесла Європі кровопролиття, смерть невинних людей. Утверджує нездоланність людського духу, силу розуму й волі до життя. Звучить гуманістична ідея: « Любов до життя і до його вищих цінностей переможе смерть». ІДЕЯ ТВОРУ:

ЕКСПРЕСІОНІЗМ Літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ ст. Основний принцип – відображення загостреного суб`єктивного світобачення через авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства. Риси експресіонізму: відображення особистих переживань під впливом настрою; яскравість і гострота сюжету; рівні права потворного і прекрасного; пошуки витоків людського зла; заперечення реальності світу; хвороблива напруженість.

В українській літературі започаткував експресіонізм В. Стефаник. Експресіоністами були О. Турянський, М. Куліш, М. Хвильовий, І. Дніпровський, Ю. Липа, Т. Осьмачка, М..Бажан.

Дякую за увагу!