«МОТАНКА» – це вузликова лялька зроблена з тканини. Назва походить від українського слова «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу. Перші ляльки-мотанки не мали ні рук, ні ніг, ні тулуба. Виразною була тільки голова. Обличчя було «пусте» або з хрестом вишитим різнокольоровими нитками.
З історії ляльки - мотанки. На території України найдавніші прототипи іграшок виявлені на пізньопалеолітичній стоянці в с. Мезин (тепер Коропського району Чернігівської області). Це були виготовлені з мамонтового бивня фігурки пташок і вовка (собаки), що мали тотемне значення. У Давній Греції діти, які досягали певного віку, жертвували свої іграшки богам. Напередодні свого весілля дівчата приносили іграшки до храму і брали участь у церемонії ініціації. Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених зтканини. Дослідник Марко Грушевський (1865–1938) зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.
Лялька-мотанка – українська народна лялька-оберіг, символ мудрості, берегиня роду, втілення добра і благополуччя. Наші прадіди вірили, що мотанки – це посередники між живими і тими, хто має народитися. Завчасно не знали, хто народиться, і тому ляльки знеособлені, а ще щоб не наврочили своїм поглядом тих, кого визнані захищати. Дівчатам разом з посагом обов’язково клали в скриню ляльку-мотанку. Робили їх старанно, з любов`ю і найкращими побажаннями в думках.
Ляльки-мотанки створюються з певною метою і наділені різними символічними значеннями. Всі елементи одягу ляльки символічні. Спідниця втілює землю, сорочка – три часи (минулий, теперішній, майбутній), головний убір (вінок, хустка) – зв`язок з небом. Робились ляльки – мотанки із підручних матеріалів: шматочків тканини від використаних речей, ниток, соломи, паперу, гілочок дерева, глини. В голівку ляльок вкладають зерна пшениці або кукурудзи – символ благополуччя, продовження життя та монетку – багатства. В спідницю деяких ляльок спеціально зашивають мішечок з різними запашними українськими травами.
Традиційні типи ляльок-мотанок♦ обрядові: Масляна, Купавка, Коляда, Покосниця, Нерозлучники, Зольна, Куватка, Пеленашка, Весільна, Круп’яничка, Вербниця, Пасхальна голубка., Веснянки.♦ оберегові: Куватка, Лихоманки, Травниця, Безсонниця, Берегиня, Вузлова , Десятиручка.♦ ігрові: Зайчик на пальчик, Вузлова, Куватка, Пеленашка.♦ авторські художні: відображають особливості індивідуального відношення автора до навколишнього світу стан його душі- це коли лялька стає предметом мистецтва.♦ сувенірні промислові: ляльки, пов'язані з соціальними стандартами і попитом на ринку.
Технологічна картка Розстеляємо тканину для голови на столі, складаємо краями до середини, Ширина складеної тканини буде висотою голови ляльки. Далі скручуємо тканину, це і буде основа для голови ляльки-мотанки. Доречі, з боків скрутки видно спіраль - символ безкінечності життя. Отриману скрутку тугенько перемотуємо нитками, злегка стягуючи. Чим тугіша буде голова - тим краще намотувати хрест. Кладемо скрутку на клаптик посередині, ближче до низу; накриваємо верхнім кутом тканини і тримаючи скрутку загортаємо всі складки тканини назад.. Передня частина голови повинна бути гладенькою, по-можливості без складок.
Беремо голову у ліву руку, а правою обмотуємо ближче до скрутки - формуємо шию. Далі беремо нитки для намотування хреста. Взагалі, наші прабабусі намотували простий однотонний хрест чорного або червоного кольору. Чорний колір - жіноча енергія, спокій, вода, ніч, Луна (місяць). Червоний - чоловіча енергія, активна, Сонячна, пробивна. Під час намотування сакрального хреста, голову ляльки-мотанки тримаємо лівою рукою, а намотуємо нитки правою, і тільки за годинниковою стрілкою. Взагалі, будь-які частини ляльки намотуються тільки за годинниковою стрілкою. Обмотуємо ниткою шию ляльки, щоб закріпити нитку. Далі виводимо нитку посередині голови назад. Далі заводимо нитку через задню частину голови на іншу (ліву) частину шиї, і виводимо нитку наперед. Виводимо нитку ззаду голови і умовно приміряємо де буде проходити лінія намотування.
Коли ви намотали достатню кількість горизонтальних витків, виводимо нитку позад голови, опускаємо її до шиї та закріплюємо (намотуємо5-7 витків навколо шиї). нитку обриваємо, або обрізаємо. Беремо нитку іншого кольору. Якщо у вас тканина для голови ляльки-мотанки кольорова, можете сміливо брати білу нитку, виходить гарне поєднання. Закріплюємо нитку на шиї ляльки (5-7 витків), І виводимо її з лівої сторони вертикальної чорної лінії. Намагайтеся класти витки один біля одного. Намотуємо зліва бажану кількість витків, і виводимо нитку позад голови. Доречі, кількість витків потрібно рахувати, бо на готовій роботі один-два зайві витки будуть помітні. Коли зліва намотали достатньо, виводимо нитку позаду і переходимо на іншу сторону.
Тепер намотуємо з правої частини вертикальної чорної лінії. Після закінчення, нитку закріплюємо навколо шиї. Далі, переходимо на горизонтальну лінію. Спочатку намотуємо червону нитку над чорною. Потім намотуємо червону нитку під чорною горизонтальною лінією, виводимо нитку позаду голови ляльки і закріплюємо на ши. 9-11 витків. нитку обрізаємо, чи обриваємо. Тепер будемо її наряджати. Для нижньої спідниці підійде будь-яка тканина. Можна взяти білу і прикрасити її понизу тасьмою. Беремо відрізок тканини, обгортаємо ляльку, фіксуємо тканину біля шиї (примотуємо ниткою)Для рук можна взяти так ж тканину, чи іншу. Складаємо тканину краями всередину (як для голови), або скочуємо трубочкою, підігнувши край. Фіксуємо ниткою відділяючи долоні ляльки.
Примотуємо руки до шиі ззаду тлуба. Примотувати треба навхрест. Далі, одягаємо нашій лялечці спідничку. Довгенький клаптик тканини призбируємо навколо талії ляльки, можна, для зручності, спочатку призібрати спідничку на нитку, а потім примотати до ляльки. Фартушок - невід,ємна частина української ляльки-мотанки. Це ознака господині. Фартушків може бути декілька, наприклад: більший однотонний, а поверху менший кольоровий. Тканину для корсетки складаємо навпіл, розрізаємо посередині до лінії згину, і в сторони десь по пів сантиметра. Якщо шия товста, бокові розрізи робимо глибші. Одягаємо нашій лялечці корсетку і фіксуємо її поясом. Поясом може бути товстіша нитка, стрічка, сплетена з ниток косичка, тасьма, вузенький клапоть тканини, тощо. Залишилось пов,язати хустинку. Можна спочатку пов,язати білу, чи однотонну хусточку, а поверх кольорову.