Презентація "Люблінська унія. Волинь після Люблінської унії"

Люблінська унія. Волинь після Люблінської унії

У 16 ст. Литва і Польща ідуть на зближення. Чому?

Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені на 6 воєводств

Серед позитивних наслідків для українських земель після підписання унії слід відмітити те, що у рамках однієї держави було об'єднано більшість українських земель. Річ Посполита

Волинське воєводство. Складалося з 3 повітів: Луцький повіт. Володимирський повіт. Кременецького повіт

Волинське воєводство. За даними 1629, тут зафіксовано 2200 поселень (у т. ч. 114 міст та м-чок), 650 тис. осіб. Бл. 1000 міст і сіл належало князям Острозьким, решта – Вишневецьким, Заславським, Любомирським, Сангушкам.

Острозька академія — найстарша українська науково-освітня установа, заснована у 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким.

Повстання Косинського (1591—1593) — козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. Перший великий збройний виступ козацтва проти шляхти й адміністрації Речі Посполитої[1]. Причиною повстання стали заборони й обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «Порядок щодо низовиків та України» 1590 року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні реєстровцям

Повстання Наливайка — козацьке повстання в Речі Посполитій під проводом Северина Наливайка та Григора Лободи супроти шляхти у 1594–1596 роках. Окрім соціальних причин значно зумовлене спробою закріплення утримання у складі коронного війська козацьких підрозділів, а також визнання козацьких порядків

Національна революція 1648—1676 років — породжений українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства. 

Гайдамацький рух — явище суспільного життя, зумовлене соціальними, релігійними та національними реаліями України 18 ст., насамперед ускладненням внутрішньо-політичної ситуації в правобережній частині Гетьманщини після її підпорядкування Речі Посполитій.

 Повстанський рух під проводом Устима Кармелюка. Особливо жорстокого характеру набула боротьба проти національного і соціального гніту на Поділлі, де діяв «український Робін Гуд», національний герой, оповитий славою месника за народні кривди Устим Кармелюк (1787–1835). У 1814 р. Кармелюк очолив повстанський рух проти дворянства і російської адміністрації. Протягом 23 років боротьби повстанські загони здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки, російські офіційні установи, розправилися з багатьма кривдниками народу. Усе захоплене майно і гроші повстанці роздавали селянам. У 1830–1835 рр. повстанський рух під проводом Кармелюка, у якому брало участь більш як 20 тис. одчайдухів, охоплював усе Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюка неодноразово заарештовували, шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу. Розуміючи небезпеку повстанського руху, який розгортався дедалі більше, російський уряд створив 1833 р. для боротьби проти повстанців спеціальну комісію, очолювану імперським чиновником з особливих доручень. Водночас польські поміщики, не покладаючись на владу, організовували власні загони, які винищували українських повстанців. Два роки полювали поміщики за невловимим Кармелюком, поки він випадково не загинув від кулі, випущеної з засідки польським шляхтичем. А втім, властям знадобилося ще п’ять років, щоб остаточно придушити повстанський рух. Український народ зберіг добру пам’ять про народного месника, присвятив йому численні пісні, перекази й легенди.