Презентацiя "Мацуо Басьо. Хайку"

Сакура – японська вишня

Хризантема – символ Японії

Фудзіяма-найвища точка Японії

Нецке

Японія – країна ікебани. Це традиційне мистецтво створення художніх композицій з квітів.style.colorfillcolorfill.type

Японія – країна ієрогліфа.Ієрогліф – “священні письмена, викарбувані на камені”. Той, кому далося мистецтво ієрогліфу, досяг вершин вічності.

Кімоно – національний одяг

Орігамі – саморобки з паперу

Японія – країна мистецтва бонсай. Бонсаї передаються з покоління в покоління і вважаються національною цінністю.

Сумо – японське єдиноборство

Цунамі-велетенська океанська хвиля

Сад каміння

Тя-но ю-Чайна церемонія

Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. “З’ являйтесь, вірші, і такі, Які схожі були б не на мене, А на перші квіти сакури!” М. Басьо

Поговоримо про наступне: 1. Що таке “хайку”(хоку)? 2. Які теми притаманні жанру хайку? 3. Яка традиційна форма короткого японського вірша? 4. Як сприймати японську поезію: розуміти чи відчувати?

Наша мета: - поміркувати, в чому полягає сенс винятковості східної поезії; - довести, що три рядки хоку можуть віддзеркалити всю глибинну східну культуру; - розкрити характер жанру хоку, наголосивши на витонченості, емоційності та символічності поезії; - спробувати себе в різних видах діяльності, відчути радість відкриття;.

“Не йди по слідах прадавніх, але шукай те, що шукали вони…” Пізнаючи суть східної поезії, ми зможемо краще розуміти мистецтво і світову літературу, визначати істинні цінності життя, поважати культуру інших народів, а отже, стати освіченими людьми, яким відкриваються справжні скарби світу.style.colorfillcolorfill.type

“Поезія – це луна в ущелині, місяць у воді, образ у дзеркалі, відблиск на поверхні… Слова вичерпують себе, але їх суть залишається.” Янь Юй

Мацуо Басьо1644-1694

Пам'ятник Мацуо Басьо, одному з найвідоміших поетів хайку

Особливості жанру Основні риси: Лаконізм - Відсутність рими. Унікальный ритм : 17 складів (5+7+5)Тема – життя природи та людини. Простота поетичної мови. Недосказаність. ХОКУ (хайку) – трирядковий ліричний вірш

Сезонні слова. Весна: туман, серпанок, соловей, павутиння, квіти вишні, персика, жайворонок, метелик. Літо: злива, зозуля, садіння рисової розсади, півонії, спека, прохолода, полудневий відпочинок. Осінь: місяць, зірки,роса, збір урожаю, червоне кленове листя, хризантеми. Зима: сніг, іній, лід, холод, теплий одяг, вогонь

«Цветок» Александр Пушкин. Цветок засохший, безуханный,Забытый в книге вижу я;И вот уже мечтою странной. Душа наполнилась моя: Где цвёл? когда? какой весною?И долго ль цвёл? И сорван кем,Чужой, знакомой ли рукою?И положен сюда зачем?На память нежного ль свиданья,Или разлуки роковой,Иль одинокого гулянья. В тиши полей, в тени лесной?И жив ли тот, и та жива ли?И нынче где их уголок?Или уже они увяли,Как сей неведомый цветок?

Цветок засохший, безуханный,Забытый в книге вижу я,

Цветок засохший, безуханный,Забытый в книге вижу я, Увядшая любовь…

Головна ідея поезії – побачити в звичайному несподіване. Старий ставок!Жабка стрибне –Сплеск пролунає.

«Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!»