Мета:

•    розкрити своєрідність японської культури і поезії;

•    ознайомитися з життєвим і творчим шляхом Мацуо Басьо;

•    розкрити особливості японської поезії – хоку;

•    розвивати вміння працювати з текстом, виразно читати, аргументовано висловлювати свою думку;

•    виховувати повагу до самобутньої культури будь-якого народу як необхідну рису сучасної людини, моральні цінності, любов до природи.                                             

Слово вчителя

• Любов до природи — головна риса японців і важлива складова їхньої національної традиції. Ніде у світі квіти не користуються такою любов’ю і повагою. Найважливішими святами в Японії вважаються ті, що пов’язані а природними циклами: споглядання вишневого цвіту (сакури), милування хризантемами, свято червоного кленового листя.

•Природа — органічна частина світосприйняття японців із давніх-давен. Тому в казкових творах походження героїв та їхні пригоди нерідко пов’язані з природними явищами.

Слово вчителя

•   Японці, як ніхто інший, прагнуть до злиття з природою. Вони відчувають природу живою істотою, гнів і подарунки її сприймають однаково спокійно. Японці навчилися цінувати кожну мить життя, кожну квітку, листочок, краплинку.

•   Японія - острівна країна,    Японія розташована на східному узбережжі Азії, у північно-західній частині Тихого океану, там, де щоранку сонце з’являється з моря.

•   Японці називають її “країною вранішнього сонця.”

•   Налічує чотири великих острови Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю, які становлять 97 % поверхні суходолу і 6848 менших островів

•   Велика частина всієї площі японських островів зайнята високими горами, які вкриті лісами.

Фудзіяма є символом Японії. Найвища гора в країні символізує втілення зв 'язку стародавніх традицій і сучасних принципів життя. Фудзіяма має ідеальну симетрію, тому японці вважають її еталоном краси. Сюди приходять художники і поети, щоб отримати натхнення, а туристи - щоб помилуватися красою легендарної гори.

Сакура— символ Японії та японської культури. Це традиційний символ жіночої молодості і краси.

Цвіте сакура .

                                         Національний одяг - кімоно                                            

Цей наряд однаково популярний як серед чоловіків, так і серед жінок. Жіноче кімоно відрізняється більш яскравими фарбами і великою кількістю незвичайних принтів і візерунків, чоловіче є більш стриманим і лаконічним.

Ікебана — традиційне японське мистецтво створення композицій з живих квітів та рослин. З японської ікебана — “живі квіти”.

Бонсай – вирощування карликових дерев у горщиках.

Японці люблять не тільки квіти, а також ящірок, комах, жаб. У японській культурі все живе — єдиний світ.

 Японська писемність

                    Японська писемність

•Кандзі (яп. 漢字, «китайські знаки») — ієрогліфічне письмо, складова частина японської писемності.

Запозичене японцями в Китаї у V—VI століттях. До запозичених знаків додані ієрогліфи, розроблені самими японцями (国字 —

кокуджі). Крім ієрогліфів, для письма в Японії також

використовуються дві складові

абетки: хіраґана та катакана, арабські цифри і латинська абетка ромаджі.

Японська писемність

Китайські ієрогліфи для слова кандзі перекладаються як «знаки Хань», тобто «китайські знаки».

Приклади деяких слів японської мови, що записуються різними системами письма:

Ієрогліфи	Хіраґана	Катакана	Ромадзі	Українська
私	わたし	ワタシ	watashi	Я
金魚	きんぎょ	キンギョ	kingyo	Золота рибка
煙草	たばこ	タバコ	tabako	Тютюн, цигарки

•    Традиційно в японській мові використовувався китайський вертикальний спосіб письма, татеґакі — знаки розташовані зверху вниз, а рядкистовпці — справа наліво. Цей спосіб продовжує широко вживатися у художній літературі та газетах. У науково-технічній літературі найчастіше використовується європейський спосіб письма, йокоґакі — знаки ідуть зліва направо, а рядки — зверху вниз.

Мацуо Басьо -видатний національний поет Японії

•    Один з найвідоміших японських поетів Мацуо Басьо з’явився на світ у провінційному місті Уено в сім’ї самурая. При народженні він отримав наймення Кіндзаку, досягнувши повноліття, ще одне ім’я — Дзінісітіро. А от уславлене ім ’я Мацуо Басьо — псевдонім. У перекладі з японської «басьо» означає «банан».

•    Коли, покинувши державну службу, поет став учителем віршування, заможний учень подарував йому невеличку хатинку. Біля неї митець посадив бананове деревце. Звідси й походить його псевдонім. Згодом пожежа знищила оселю поета, і він вирушив у тривалі мандри, під час яких продовжував складати вірші. Мацуо Басьо увійшов в історію світової літератури як майстер хайку.

Місце в провінції Іґа, в якому, як вважається, народився Басьо

Могила Басьо в Оцу, Префектура Сіґа

Бесіда

•Що вразило вас у розповіді про Мацуо Басьо?

Словникова робота

Хайку (хоку) — традиційний для японської поезії

неримований трирядний вірш, що містить сімнадцять складів (зазвичай вони розподіляються за схемою: п’ять складів у першому рядку, сім — у другому, п’ять — у третьому). У хайку кількома виразними штрихами створено містку замальовку повсякденного життя. Така замальовка найчастіше має інакомовний зміст.

Будова хоку:

1     рядок - 5

2     рядок - 7           17  складів

3     рядок - 5

День поезії хайку

• 17 квітня проводиться День поезії хайку. Два майстри, завдяки яким хайку в перетворилася в самостійну форму мистецтва Мацуо Басьо і Уесіма Оніцура. Ця поезія стала жанром традиційної японської ліричної поезії вака. Ці квітневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Словникова робота

• Спочатку форма хайку була обмежена по предмету об'єктивним описом природи, що наводить на міркування про одну з пір року, викликаючи певний, хоч і неявний, емоційний відгук. Ця форма набула популярності на початку періоду Токугава (1603–1867), коли великий майстер Басьо підняв хоку до рівня витонченого і свідомого мистецтва. Він почав писати те, що вважалося "новим стилем" поезії, у 1670-х роках, коли жив у Едо (нині Токіо).

Словникова робота

Важливим для хайку є принцип «сабі», тобто настрій «плідної самотності», який пробуджує почуття невимовної краси й повноти життя. Принцип «сабі» вимагає втілювати складні думки в простих і строгих формах, які мають налаштовувати читача на зосереджене спостереження зображеної картини.

Отже, хайку вимагає активної співтворчості читача й поета. Поетична картина хайку в усій повноті розкривається лише там, де почуття, думка й фантазія поета поєднується з почуттям, думкою і фантазією читача.

Словникова робота

• Юґен — естетична категорія в японській культурі, що позначає інтуїтивне, скоріше передбачуване, ніж очевидне сприйняття сутності об'єкта (в основному природи, іноді — творів мистецтва). Позначає символічне сприйняття явища природи або прообразу твору. Входить до числа Десяти форм прекрасного, описаних поетом Фудзівара Тейка. Дзеамі Мотокійо розумів під юґен присутність елегантності, спокою і глибини.

                                                               Словникова робота                                      

• Вабі (яп. 侘び, わび, «самота», «простота») — естетичний принцип простоти в Японії.

Популяризований дзенськими монахами як засіб для досягнення буддистського просвітлення. Набув поширення в середньовічній культурі з середини 15 століття, особливо в чайній церемонії та поезії хайку. Походить від японських слів «вабіру» (侘びる) — «перебувати на самоті» та «вабісії» (侘びしい) — «бути вбогим, одиноким», які згодом набули значень «насолоджуватися спокоєм» і «бути простим, вишуканим». Базується на принципі простоти, скромності, чистоти, неповноти. Передбачає відмову від прикрас, галасу, помпезності, повноти.

   Словникова робота                                       

•    Шибуї (渋い) (прикметник), шибумі (渋み) (іменник) або шибуса (渋さ) (іменник) — це японські слова, що стосуються естетики простої, тонкої та ненав'язливої краси.^[1] Як і інші японські естетичні терміни, такі як ікі та вабі-сабі, шибуї може стосуватися найрізноманітніших предметів, а не лише мистецтва чи моди.^[2]

•    Шибуї — це щось приглушене на вигляд, гарної якості з простих форм, ліній, що створює позачасовий спокій.

Словникова робота

•Обов’язковою складовою хайку є образи природи. Зазвичай вони пов’язані з порами року, за кожною з яких закріплений спеціальний набір слів (їх так і називають: «сезонними»).

•Загальна кількість «сезонних слів» сягає трьохчотирьох тисяч.

•Теми хайку досить різноманітні: праця й відпочинок, самотність і дружба, подорожі й мистецтво.

                               Сезонні слова

•Весна: туман, серпанок, соловей, квіти сакури, сливи, персика, метелик, жайворонок, дим, павутиння.

Літо: злива, зозуля, розквітлі півонії, спека, прохолода, прополювання рису, полуденний відпочинок.

Осінь: місяць (він сяє найяскравіше цієї пори), зірки, червоне кленове листя, хризантеми

Зима: сніг, іній, холод, вогонь, короткий день,

Бесіда

•Як називається опис природи в художньому творі?

•Яка роль пейзажу у творі?

Старий ставок! Жабка стрибне – сплеск пролунає.

Переклад Г. Туркова

Метелик літає. Одна-однісінька тінь на всьому полі.

Переклад  Г. Туркова

Переклад Миколи Лукаша

Бесіда

•    Яким настроєм пройнятий вірш? Які почуття він навіює?

•    На яких деталях-«штрихах» автор будує поетичну картину? Розкрийте значення цих деталей у вірші.

•   

Поясніть, як пов’язані в хайку образи природи й життя людини (або її душевний стан).

•    Розкрийте інакомовний зміст поетичної картини й визначте основну думку вірша.

•    Поясніть, про які пори року йдеться в кожному з прочитаних віршах Басьо. Обґрунтуйте свою думку відповідними деталями або «сезонними словами».

                                                                                                               Асоціативний диктант                                              

Укажіть слова, які характеризують хоку:

лаконічність (стислість), жартівливість, простота, протиставлення, різна кількість рядків, постійна кількість рядків, «сезонні слова», конкретність,

увага до деталей, узагальненість, мало епітетів, багато епітетів, багато порівнянь, мало порівнянь, метафоричність, абстрактність висловлювань.

Незакінчене речення

•   Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася)…

•   Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла)…

•   Раніше я не знав (знала), а тепер знаю…

•   Життя і твір письменника навчили мене…

•   Сьогодні на уроці я здригнувся (здригнулася)…

•   Відкриттям для мене стало…

                    Слово вчителя

• Предметом особливого поклоніння й поштовхом до творчості для японців є природа — втілення простоти та досконалості, постійного оновлення й вічності буття.

Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу в великому і малому, і ви навчитеся любити життя, берегти людину!

Японський вислів