Презентація "Малі тіла Сонячної системи"

Малі тіла Сонячної системи – астероїди, комети, метеори

Малі тіла Сонячної системи — астрономічні об'єкти Сонячної системи менші за планети. У Сонячній системі, окрім Сонця і восьми великих планет, є так звані малі тіла. У наш час доводиться говорити і про космічне сміття

Астероїди (малі планети)Астероїд — невелике небесне тіло діаметром від 50 м до 1000 км, що складається зі скельних порід або заліза та нікелю. Обертаються здебільшого між орбітами Марса і Юпітера, невидимі неозброєним оком.

Астероїди. Першу малу планету відкрито в 1801 р., і за традицією її назвали одним з імен греко-римської міфології — Церера (богиня родючості та хліборобства). Маса - 1020 кг, діаметр - 940 км

Паллада (маса 2, 2·1020 кг, діаметр 600 км)Веста (маса 2, 8·1020 кг, діаметр 540 км)

Деякі астероїди мають за супутників астероїди меншої маси:у 56-кілометрової Іди виявлено 1,5-кілометровий супутник Дактиль; навколо Євгенії (214 км) обертається Маленький Принц (13 км) і т. ін.

Астероїди У наш час відомо понад 500 тис. астероїдів. Астероїди мають витягнуті еліптичні орбіти. З 1992 р. почалося відкриття астероїдів з поясу Койпера, що починається за орбітою Нептуна. На відміну від інших астероїдів, ці тіла в основному складаються з льоду

Серед астероїдів є такі, назви яких пов'язані з Україною: Ялта (1475), Україна (1709), Корольов (1855), Одеса (2606), Київ (2171), Кобзар (2427), Леся (2616), Каменяр (2428), Всехсвятський (2721), Амосов (2948), Кондратюк (3084), Філатов (5316).

Комети. Найефектнішими тілами Сонячної системи є комети. У перекладі з грецької “комета” означає “довговолоса”До складу ядра комет входять водяний лід, метановий лід, аміачний лід та лід з вуглекислого газу, тугоплавкі частинки з металу та силікатів. Розміри ядра комети не пере- вищуює 10-20 км

Комети. Орбіти комет – це дуже витягнуті еліпси. Деякі комети ( близько 330) є періодичними, але більшість пролітають Сонячну систему і більше не з'являються. На сьогодні відкрито близько 2000 комет

Комети. Чим ближче до Сонця підходить комета, тим вона яскравіша і тим довший її хвіст. Найчастіше він прямий, тонкий, струменистий. У великих і яскравих комет іноді спостерігається широкий, вигнутий віялом хвіст.

Учений Е. Галлей, обчисливши орбіти кількох комет, висловив припущення, що в 1531, 1607 і 1682 рр. спостерігалась одна й та сама комета, яка періодично повертається до Сонця, і вперше передбачив її появу.

Комета Галлея. В 1986 році комету досліджували АМС Вега-1, Вега-2, Джотто. Ядро комети мало розміри 14 км х7,5 км, маса – 6 х 1014 кг.

Комета Галлея має витягнуту орбіту. Період обертання становть 76 років

Комета Чурюмова — Герасименко. Комету було відкрито 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві в результаті вивчення фотографій, знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у вересні того ж року.

Комета Чурюмова — Герасименко Короткоперіодична   комета з періодом обертання 6,6 року. Перша комета, яку супроводжував космічний апарат (із серпня 2014,  «Rosetta») і перша, на яку зійшов спусковий апарат (12 листопада 2014,«Філи»).

Метеори Пилові частинки, що виділяються з голови і хвоста комети, час від часу потрапляють в атмосферу Землі. При рухові крізь атмосферу на висоті 80-110 км маломасивна частинка повністю руйнується. Світлове явище, що спостерігається під час вторгнення метеорного тіла в атмосферу Землі називається метеором.

Метеорний дощ. Якщо одночасно падає багато метеорів, то спостерігається яскраве явище — метеорний дощ. Точка, з якої для спостерігача падають метеори, називається радіантом метеорного потоку.

Метеорит. Якщо тіло масивніше (декілька сот грам), воно викликає короткотривале світіння у вигляді падаючої кулі, яку називають болідом. Ще більш масивне тіло може не встигнути зруйнуватись в атмосфері Землі й падає на її поверхню. Метеорит  — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу

Метеорити. Метеорити - кам'янисті тіла, деякі з високим вмістом заліза. Маси метеоритів становлять від 1 кг до декількох сотень тонн. Якщо маса метеорита сотні тонн, то при ударі об поверхню Землі утворюється кратер. На “обличчі” нашої планети зараз відомо не менше 150 кратерів, які отримали назву астропроблем (“зоряних ран”)

Метеорити Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Метеорит Вілламетт масою 15,5 тонн. Метеорит упав на Землю багато тисяч років тому. На місці виявлення метеорита ударного кратера не знайдено. Вважається, що метеорит був переміщений природним чином наприкінці останнього льодовикового періоду (близько 13 тисяч років тому).

Якщо маса метеорита становить десятки і сотні тисяч тонн, метеорит ударяється об Землю з виділенням значної кількості теплоти, що породжує вибух. Яскравим прикладом подібного є Аризонський кратер (діаметр 1200 м, глибина 225 м). За розрахунками маса цього метеорита становила від 60 до 200 тис. тонн

Аризонський кратер (близько 50 000 років ) (пустельна рівнина штату Аризона, США. )

Тунгуський метеорит (1908 рік) Вибух відбувся на висоті 7—10 км над незаселеним районом тайги. Вибухова хвиля двічі обігнула земну кулю. Вона була зареєстрована в обсерваторіях Англії, Німеччини: одна безпосередньо від місця вибуху, та друга — з іншого боку земної кулі. Сейсмічні хвилі спостерігались в Іркутську, Ташкенті, ТбілісіУ результаті вибуху було повалено дерева на території понад 22 000 км², вибито вікна в будівлях у радіусі кількох сотень кілометрів від епіцентру вибуху.

Спогади безпосередніх свідків. Найближче до місця падіння в той час жили поодинокі евенки. Доволі докладний опис подій дали брати Чучанчі і Чекарена Шанягірь, що перебували за 30 кілометрів від місця падіння. Вони описували події в такій послідовності: землетрус, падіння дерев, грім, ще один землетрус, сильний жар (хвоя на деревах і мох почали горіти), поява «другого сонця», ще один грім, блискавка і ще один грім, вітер, настільки сильний, що збив братів з ніг, ще одна блискавка і ще два (усього п'ять) удари грому.

Експедиція 1927 року

Кратер Землі Вілкса — геологічне утворення, розташоване під крижаним щитом Антарктиди, має діаметр близько 500 км. Кратер Землі Вілкса