Наша сучасниця. З-під її пера вийшли десятки творів, героями яких є ваші ровесники. Це звичайні діти, хіба що, можливо, уважніші, а ще їх оточують казкові предмети, що розкривають свої чарівні властивості в потрібний момент. М. Павленко сприймає дитину як велике чудо, а дитинство – як святкову казку. Марина Павленко
Навчання. З відзнакою закінчила Уманський державний педінститут (нині університет) імені П. Г. Тичини. Після навчання працює вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії, а з 2000 року Марина Степанівна стає викладачем кафедри української літератури й українознавства рідного університету.
Вона - кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій «У країні Лісових Дзвіночків», монографії про П. Тичину. Член національної спілки письменників України. Навчалася, живе та працює в Умані, Черкаської області. Марина не лише пише книги та вірші, а ще й гарно малює. Вона ілюструє деякі свої книги та навіть створила книгу розмальовок для дітей. Улюблена страва – чорний шоколад з горішками.
ТВОРЧІСТЬ Збірки поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики»;романи для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)»;твори для дітей – повість-казка «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?».
Історія написання. Перша частина пенталогії «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» була надрукована в 2005 році. Про те, звідки Марина Павленко брала сюжет для твору, можна дізнатись із фрагменту інтерв’ю з письменницею: «…народилась із драматичної історії одного родоводу, переказаної мені, як запевняла сама оповідачка, останньою спадкоємицею цього роду – уманчанкою Євгенією Іванівною Дульською».
А що ви знаєте про русалок?Русалка — один із найколоритніших персонажів української демонології, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують. За поширеними уявленнями, русалками ставали молоді дівчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Подекуди побутувала думка, що русалками ставали люди, що помирали на так званий Русалчин великдень.
Чи можемо ми стверджувати, що це повість? Марина Павленко назвала свій твір сучасною казкою про неймовірні пригоди семикласниці Софійки, яка вміло веде детективне розслідування.{EB344 D84-9 AFB-497 E-A393-DC336 BA19 D2 E}ПОВІСТЬПрозовий твір. Невеликий за обсягом. Однолінійний сюжет. Одна чи кілька подій із життя героїв. Дві часові площини. КАЗКАПереважно прозове оповідання. Вигадана історія. Має зачин, основну частину, кінцівку. Наявність дива, фантастики, вимислу
Часові площини в повісті{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}Часові площини в повісті «Русалонька із 7-В…»Час теперішній. Час минулий. Майбутній. Розповідь про Софійку, її батьків та однолітків. Розповідь про давно минулі часи (розпочинається з 1810 р.)Зустріч із Сашком і Вадимом у кафе
Хвилинка-цікавинка. Червоні коралі були магічними, адже за віруваннями, яскраві блискучі намистини на жінці свідчили про її здоров'я, а тьмяні чи сірі коралові буси попереджали про хворобу; Також існувала традиція передавати червоне коралове намисто у спадок по жіночій лінії – така прикраса захищала дівочу долю. Українське намисто
Висновок. Письменниця хоче, щоб ми вірили в добрі чудеса, в те, що навіть привиди бувають добрими, іноді й вони потребують нашої допомоги; що людина, навіть маленька, може змінити світ на краще; що старовинні бабусині коралі в добрих руках обов’язково допоможуть виправити чужі помилки, повести людину зовсім іншим шляхом: змінять світ на краще. Тож давайте всі вірити в чудо!