Презентація "Марійка Підгрянка" (для дітей)

Марійка Підгірянка (ім'я при народженні Марія Омелянівна Ленерт, в шлюбі — Домбровська)

Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) — українська поетеса, народилася 29 березня 1881р. у с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в багатодітній родині лісничого(5 дочок і 1 син).

Росла вона талановитою і вразливою дівчинкою на лоні природи чудового гуцульського краю.

Дівчинка тяглася до науки . А сприяв цьому дідусь по матері, священник Микола Волошин , який навчив улюблену внучку читати і писати.

Однак, батько-незаможний лісник - не міг дати освіту всім дітям, тому в сімейному колі вирішили, що вчитися буде син, а дівчатка займатимуться хатньою роботою.

Марійка мріяла стати вчителькою. Батько займався з дочкою. У 15 років Марійка в Коломиї склала іспит за восьмикласну жіночу школу, а через чотири роки - у Львові за жіночу вчительську семінарію. Її мрія здійснилася. Марія Омелянівна віддала вихованню дітей понад 40 років

Перші вірші поетеса підписала псевдонімом ”Марійка Підгірянка”, який вона обрала на згадку про рідний край і в знак любові до нього.

Марійка була закохана у природу. Уважно прислуховувалася до гомону Черемоша та Прута, до розповідей батька про різні породи дерев та кущів, про поведінку і звички тварин.

Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки— мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат.

На схилі літ Марійка Підгірянка багато писала для внуків. Вона складала для них лічилки,загадки, вірші , а підписувалася “бабця Клапця”.

18 травня 1963 р. яскрава зоря Марійки Підгірянки згасла. Її провели в останню путь на Личаківський цвинтар, що у Львові.

Кімната-музей М. Підгірянки в м. Тлумач