Матеріали майстер-класу для учителів історії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали майстер-класу

 

«Застосування технології критичного мислення на уроках історії як інноваційного підходу в сучасній освіті»

 

Для практичних занять учителів історії

 

 

 

                                                                        Підготувала учитель історії

                                                              Чернещинського НВК

                                                                                Четвертак Світлана Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020

 

 

ЗМІСТ

І ВСТУП

1. Вправа для створення емоційно-позитивного настрою
2.  Вправа «Мої очікування від майстер-класу»

 

ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

1.План проведення майстер-класу

2. Мета, очікувані результати

3. Як? Яким чином навчити дитину мислити критично?

4. Метод «Питальні слова»

5. Таксономія навчальних цілей та результатів Б.Блума

6. Універсальна шпаргалка з критичного мислення

7. Практичне завдання. Оцініть, як Ви володієте рівнями мислення за таксономією Б.Блума

8. Метод «Кубик Блума». Метод «Ромашка Блума». Виготовлення «Ромашки Блума», як дидактичного матеріалу

9. Вправа «Сформулюйте запитання за допомогою ромашки Блума до теми «Руїна»

10. Структура уроку з розвитку критичного мислення

11.Пам'ятка «Формулювання очікуваних  результатів уроку історії з розвитку критичного мислення».  Практичне завдання

12. Методи навчання у технології критичного мислення відповідно до етапів уроку. Практичне завдання

13. Метод «Кошик» ідей, запитань. Імен….

15.Метод «Фішбоун». Побудова схеми.

16. Метод «Прес». Завдання дати відповідь методом «Прес» на проблемне запитання

17. Метод «Шість капелюшків» на етапі рефлексії майстер-класу

 

 

 

ІІІ  ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕСІЯ.

 

1. Підведення підсумків майстер-класу методом «Шість капелюшків»

 

ІV ДОДАТКИ

1. Сайти для ознайомлення і навчання критичного мислення на уроках історії

 

 

 

 

 

Програма  майстер-класу

Практичний блок Структура майстер-класу
Види роботи			Ресурсне забезпечення
9.00- 9-15	Вправа «Продовжте речення….»             Вправа «Пісковий годинник.		Побажання настрою Плакат «Пісковий годинник», очікувані результати учасників на стікерах у верхній частині годинника
09.40 -10.30		Вправа «Оцініть, як Ви володієте рівнями мислення за таксономією Б.Блума?»	Тести, таблиця «Таксономія Б.Блума», фарби, папір,зразки питальних слів, кубик Блума,
		Вправа « Очікувані результати  уроку»	Слайд «Структура уроку у технології критичного мислення», пам'ятка «Як сформулювати очікувані результати уроку?»
		Вправа «Співвіднесіть методи уроку  до його етапів, використовуючи картки»	Слайд «Методи навчання у технології критичного мислення відповідно до структури уроку», картки з описами методів навчання
Методична скарбниця
		Метод «Кошик ідей»»	Кошик,папір, опис методу на картці, проблемне запитання на етапі мотивації уроку «Гетьманство Івана Виговського».
		Метод «Фішбоун».	Слайди «Фішбоун»,  побудова скелету риби на папері. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків  «Причини національно-визвольної війни українського народу середини 17 століття»
			.
		Метод «Кубик Блума», «Ромашка Блума»	Виготовлений кубик Блума,»Ромашка Блума»  на дошці і на на слайді,виготовлення «Ромашки Блума»  з  кольорового картону з формулюванням запитань різного типу
		Метод «Прес»	Слайд, опис методу на картці, приклади проблем, відеоролик О Пометун про роль запитань на уроці, обговорення за допомогою методу «Прес»
Рефлексія
10.30-10.45		1.Підведення підсумків Майстер-класу методом “Шість капелюшків»            2. Повернення до вправи «Мої очікування від майстер-класу»	Шість різнокольрових капелюшків,   слайд   «Чи варта уваги учителя історії технологія критичного мислення?»       Плакат «Пісковий годинник», презентації очікувань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета майстер-класу:

 

1.  Підвищення рівня професійної компетентності педагогів шляхом вивчення змісту та методів технології критичного мислення.

2.Створення умов для обміну досвідом.

 

Очікувані результати:

 

 

 

 По закінченню майстер-класу  його учасники зможуть:

 

-пояснювати зміст поняття «Критичне мислення»;

-розрізняти запитання різних видів складності за таксономією Блума;

-формулювати очікувані результати уроку;

співвідносити  методичні прийоми  з етапами уроку за технологією критичного мислення;

-застосовувати  практичні прийоми розвитку критичного мислення на уроках історії: «Кошик ідей», «Ромашка Блума», метод «Фішбоун» та інші;

-сформулювати та висловлювати власну,  думку щодо розвитку критичного мислення на уроках історії за допомогою методу «Прес»;

- оцінювати явища, події за допомогою методу «Шість капелюхів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура уроку з розвитку критичного мислення

 

 

1. Вступна частина уроку або  «Виклик» триває 5-7 хвилин. Це етап актуалізації опорних знань і уявлень учнів та мотивації їх до навчання.
2. Основна частина триває 27-35 хвилин, під час якої відбувається конструювання учнями знань, умінь і навичок, формування власного ставлення до теми.

У цій технології, коли учень долучається до сприйняття нової інформації або ідей у процесі читання тексту, перегляду фільму, прослуховування повідомлення учителя, він вчиться відстежувати своє розуміння нового, записуючи  свої запитання, щоб з′ясувати їх у майбутньому. Учні залучаються до індивідуального пошуку та обміну думками у загальному колі, причому індивідуальний пошук міну має передувати обміну думками.

Наприклад: «Які чинники вплинули на розкол козацької України? Визначте найголовніші серед них».

Діти у парах або у групах визначаються, спочатку кожен, а потім разом формулюють свою думку, висловлюють її. Думки фіксує учитель. Можна за допомогою вправи «Кошик ідей», а щоб визначити найголовнші чинники, провести мультиголосування: які думки набирають більшість голосів, ті і вважаються вірними. Таке правило.

 

3. Підсумкова частина уроку триває до 10 хвилин. Рефлексія.

На цьому етапі учні резюмують інформацію, висловлюють особисте ставлення до вивченого матеріалу чи уроку в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка

« Формулювання очікуваних  результатів

уроку навчання критичного мислення»

 

 

Формулювання  очікуваних результатів уроку з розвитку критичного мислення  є принципово відмінним від тих, які  ми можемо побачити у значній кількості існуючих методичних посібників,  та що ми  традиційно називаємо дидактичною метою уроку.

 Вимоги до формулювання очікуваних результатів уроку історії з розвитку критичного мислення:

1. Висвітлюють на уроці діяльність учня, а не учителя, і формулюються: «Після цього уроку учні зможуть…»
2. - Обсяг і рівень  засвоєння знань учнів, що буде забезпечений на уроці формулююється за допомогою слів: «Пояснювати  та наводити приклади,  визначати, характеризувати, порівнювати,  відрізняти…. тощо»;

- обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, який буде досягнуто після уроку формулюється за допомогою слів: «Дискутувати, аргументувати свою думку, дати власну оцінку, проаналізувати, поставити запитання тощо»;

- визначення, усвідомлення, формування емоційно-наповненого ставлення учня до тих подій, процесів, що були предметом вивчення на уроці: «Сформувати та висловлювати власне  ставлення до, пояснювати власне ставлення до…».

 

3.  Очікувані результати сформулюються коротко, чітко, зрозуміло, що дасть змогу швидко перевірити чи досягнуто очікуваних результатів;

 

4.  Передбачення просування учнів на шляху опанування учнями  мисленнєвих операцій високого рівня.

 

Завдання: Користуючись навчальною програмою з історії України для 5-9 класів від 21.02.2019 р., підручником «Історія України» для 8 класу, автори: Н.М.Сорочинська, О.О.Гісем сформулювати очікувані результати уроку з теми «Гетьманство Івана Виговського»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи навчання у  технології критичного мислення відповідно до етапів

уроку

 

 

Завдання: «Співвіднесіть методи уроку  до його етапів, використовуючи картки»

 

Етапи уроку	Методи
Виклик
Основна частина
Рефлексія

 

 

Як? Яким чином навчити дитину мислити критично?

 

 

Як часто ми замислюємося над тим, що уміння ставити запитання можна розглядати, як мистецтво пошуку істини, як підгрунтя для здатності людини до інновацій, розв′язання проблем і просування вперед у кар′єрі і житті.

 Щоб учень перетворився на активний суб′єкт навчання потрібно запалити його мислення, а для цього треба поставити запитання.

У техології критичного мислення не варто задавати закриті запитання, які мають однозначну відповідь так або ні «Що, де, коли, як?» Інша справа відкриті запитання, які мають відповідь та пояснення або де-кілька відповідей: Як пояснити чому? У чому відмінність?,Що буде, якщо?, У чому причини? Та ін.

 Щоб навчити учнів ставити та розрізняти закриті та відкриті запитання існує вправа «Тонкі» і«Товсті запитання». Метод ми використовуємо на любому етапі уроку для роботи у парах у вигляді таблиць.

 

Сформулюйте «товсті» запитання до підібраної групи понять, дат, слів теми «Національно-визвольна війна 17 століття»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТАКСОНОМІЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ

Б. БЛУМА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Універсальна шпаргалка з критичного мислення

  Хочете розвивати критичне мислення? Ставте ці запитання кожного разу, коли дізнаєтесь або обговорюєте нову інформацію, це дозволить поглянути на неї з різних сторін.

 

 Практичне завдання. Оцініть, як Ви володієте рівнями мислення за таксономією Б.Блума

 1.Виконайте тестові завдання. Оберіть одну правильну відповідь.

1. Аналіз – це…

А результат спеціальних медичних досліджень

Б мисленнєва операція розчленування цілого ( предмета, явища, процесу) на складові, щоб краще зрозуміти, як вони взаємодіють між собою

В процес поєднання частин у ціле

Г напрям у філософії

           2.  Синтез –це…

А процес розкладання цілого на частини

Б виробництво штучних тканих

В процес поєднання раніше розрізнених ідей чи понять у дещо якісне, нове, ціле

Г словосполучення, яке поєднане синтаксичним зв'язком та функціонує як єдине ціле

 

3.   Розуміння – це…

А усвідомлення того, що ти все зрозумів

Б здатність знайти власний смисл у прочитаному або почутому

Г досягнення порозуміння між людьми

           4.   Оцінювання - ….

А формулювання оцінного судження щодо об'єкта

Б визначення складових процесу

В використання відомих процедур у нових умовах, ситуаціях

Г формулювання висновків щодо прочитаного

 

2.Зіставте уміння з розумовими операціями.

 

Мисленнєві операції	Уміння
1. Синтез	А класифікувати, тобто визначати, до якої відомої нам групи предметів чи явищ належить нове
2.Розуміння	Б порівнювати з критеріями, стандартами
3.Аналіз	В генерувати ідеї – робити припуення, розробляти альтернативні гіпотези, способи дій
4.Оцінювання	виокремлювати частини цілого та визначати взаємозв'язки між ними

 

3.Поставте фарбами на аркуші паперу кілька плям. Створіть із цих плям сюжетний малюнок і вигадайте йому назву. Яку мисленнєву операцію ви застосували у ході виконання вправи?

 

 

 

 

 

На урок історії з кубиком та ромашкою

 

                     Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то:

1. знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три:
2.  – 2.знання, 3.розуміння, 4.застосування – цілі нижчого порядку (продукують в учнів мислення низького рівня),
3. а наступні три:

 – 5.аналіз, 6.синтез, 7.оцінювання – вищого порядку (мисленнєві операції високого рівня).

                     Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, цей інструмент допомагає нам у кожний момент уроку бути свідомими того, чи розвиваємо ми дійсно критичне мислення наших учнів.

Кубик Блума

 

 

Як використовувати?

Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:
● Що таке..?
● Що означає..?
● Для чого потрібно..?
● З чого складається..?
● Чому? Що якщо..?
● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

Неважко помітити, що запитання відтворюють таксономію Б. Блума і забезпечують перехід учнів від рівня до рівня у дослідженні теми.

 

Ромашка Блума

 

 

«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці історичного героя? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку історичного діяча?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як моглиб розвиватися події у разі якщо…..

Практичне заняття: Виготовлення ромашки Блума

Завдання: Сформулюйте запитання за допомогою «Ромашки Блума» до теми: «Руїна»

 

 

 

 

 

Прийом «Кошик» ідей, понять, імен…

 

Алгоритм роботи з прийомом "Кошик ідей"

За своїм змістом "Кошик ідей" схожа на такі відомі прийоми, як "Мозкова

атака" і "Кластер". У кожному разі передбачаються різні форми роботи - і індивідуальна, і групова, і кожен з прийомів дозволяє висловлювати будь-які думки - без їх оцінювання і аналізу. Але, наприклад, кластер допомагає краще побачити логічні ланцюжки, в той час як "Кошик ідей" всього лише визначає "поле інтересів". Якщо хочете, це "хмара тегів", які будуть обговорюватися і аналізуватися в процесі уроку.

Отже, алгоритм роботи з "Кошиком ідей":

В "кошик" скидається все, що має відношення до теми уроку: ідеї, імена, дати, факти, припущення, терміни і т.д.

Важливо! Пропозиції, припущення і ідеї не критикуються і не оцінюються. На даному етапі йде просто збір інформації.

Зазвичай вчителям важко виступати нейтральним слухачем: ми звикли поправляти, виправляти, вказувати на помилки. Відхід від цього тиску авторитету і є одне з найбільш важких у виконанні вимог технології критичного мислення.

Нюанси використання прийому "Кошик ідей"

Прийом "Кошик ідей" можна використовувати як для підготовки до сприйняття великий за обсягом нової інформації, так і для вирішення актуальних проблем, що виникають по ходу уроку.

Під час висловлювання учнями їх ідей і припущень, намагайтеся вимагати повних відповідей. Таким чином, прийом буде працювати і для розвитку усного мовлення і навичок логічного викладу.

На етапі запису вчителем ідеї і думок, записуються всі, навіть помилкові і неправильні. Ніякої критики і аналізу! Ваша мета: в ході уроку підвести учнів до аналізу своїх помилок.

Якщо тема уроку абсолютно не відома, то можна попросити учнів висловити свої припущення і домисли - що вони представляють і що вони припускають сьогодні дізнатися.

"Плюси" прийому "Кошик ідей"

Прийом "Кошик ідей" пропонується для проведення на етапі виклику. Тобто на початковому етапі уроку, коли відбувається процес актуалізації знань по темі - "викликаються" з пам'яті учнів все, що має відношення до заявленої теми, відбувається узагальнення накопиченого досвіду і підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Тут дуже важливо допомогти учням самостійно визначити цілі уроку. Адже зазвичай вчитель намічає цілі і будує свій урок так, щоб максимально наблизитися до досягнення цих цілей. При цьому за замовчуванням мається на увазі, що учні теж знають ці цілі або, в крайньому випадку, вчитель просто зачитує їх, ставлячи учнів, так би мовити, перед фактом.

Але психологи та вчені-дидактів відзначають, що процес навчання набагато ефективніше, якщо учень сам визначає мету навчання і мета конкретного уроку. Тут, поряд з пізнавальною функцією працює і мотивація: це я хочу дізнатися, це мені цікаво.

Друга проблема, яка вирішується на стадії виклику за допомогою прийому "Кошик ідей" - залучення до роботи всіх учнів. На звичайному уроці етап актуалізації знань не завжди дозволяє охопити всіх учнів в класі. Багато пасивно відсиджуються, дозволяючи іншим виконати поставлене завдання. "Кошик ідей" включає етап індивідуальної роботи, що дозволить навіть самим пасивним внести лепту у спільну справу.

Третій важливий момент: в створенні записів беруть участь всі - адже одна з умов: терміни і пропоновані ідеї не повинні повторюватися. Тобто, кожен учень не тільки уважно вислуховує пропозиції інших, але і попутно аналізує свої знання, відзначаючи, що він теж знає, а що для нього є незнайомим. Фіксуючи свої прогалини, учні надалі будуть звертати увагу на виправлення і коригування своїх навчальних досягнень.

Прийом охоплює відразу два види діяльності учнів: індивідуальний і груповий.

 

 

 

 

 

Фішбоун, «скелет риби» (діаграми Ішикава) – дозволяє учням розбити тему для причин та аргументів. Застосування цього методу допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну.

Мета використання цього методу – навчити учнів аналізувати інформацію (текст, лекцію і т.п.), розрізняти факти і думки, причини й наслідки, робити власні висновки за результатами роботи.

Зазвичай метод використовується під час основної частини уроку, але можливо його використовувати і для перевірки засвоєних знань і під час практичного заняття.

На дошці порожній скелет риби. Учні роблять відповідну схему і у своєму зошиті.

На голові записується тема, або проблемне питання уроку. На верхніх кісточках риби учні зазначають причини, передумови, привід до проблемного питання. На нижніх кісточках основні факти (дати, персоналії, події, терміни, особливості), що підтверджують наявність сформульованих причин. «Хвіст» - це місце для висновків стосовно заданої теми.

За бажанням учні можуть розфарбувати свою готову «рибку», або додати їй певні особисті ознаки (губи, очі). На уроках історії найчастіше ми використовуємо рибку для дослідження тем війн, повстань і революцій.

Завдання: «Складіть історичний портрет Богдана Хмельнцького» (Людина, політик, полководець, дипломат))

 

Практичне завдання: Намалювати схему «Фішбоун»

 

МЕТОД «ПРЕС»

Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метою застосування цього методу є надання учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

Метод «ПРЕС» має таку структуру та етапи (слід роздати/ написати на дошці, на плакаті/ учням матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу):

1. ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

2. ОБҐРУНТУВАННЯ

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

3. ПРИКЛАД

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

4. ВИСНОВКИ

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

Захищаючи свою позицію, намагайтесь дотримуватися струк­тури методу «ПРЕС».

 

Дайте відповідь методом «Прес» «У чому переваги і недоліки застосування технології критичного мислення на уроках історії?»

 

 

 

«Шість капелюхів»: прийом-гра для розвитку критичного мислення

В чому принцип прийому «Шість капелюхів» та які його переваги?

Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

Що символізує колір кожного з шести «капелюхів»?

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

• Білий – фокусування уваги на інформації;
• Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається;
• Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку;
• Червоний – увага до емоцій;
• Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань;
• Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

Яка послідовність висловлення думок представниками кожного з типів мислення?

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам Білого капелюху – перш ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

 

 

Як організувати гру «Шість капелюхів» на уроці

 

На початку уроку оголосіть тему, що вивчається, та запропонуйте школярам зіграти в рольову дискусійну гру. Пропонуємо 2 форми її проведення:

Командна

Поділіть учнів класу на 6 груп. Кожна команда буде представляти капелюх певного кольору і і має, спираючись на певний тип мислення, дотримуватися відповідного підходу  до аналізу предмету дискусії. Наприклад, команда білого капелюха – аналіз фактів, жовтого – оцінка переваг, чорного – оцінка негативного розвитку тощо.

           Оголосіть проблемне питання уроку та надайте час на підготовчий етап командного виступу. Або можна підготуватись до гри заздалегідь, на попередньому уроці узгодивши всі організаційні моменти (визначитись з темою дискусії, поділити клас на команди та попросити підготувати доповіді вдома).

           Запропонуйте учням з кожної команди зробити свій невеличкий виступ, спираючись на особливості відповідного типу мислення (час доповіді кожної команди має бути попередньо узгоджений). У процесі обговорення можна здійснити 1 чи декілька дискусійних кол за участю представників кожної з команд. Із залученням всіх учнів, ґрунтуючись на доповідях учасників, разом зробіть висновки, чому важливо підходити до оцінки предмету дискусії з різних точок зору та оцініть разом переваги цього прийому у конкретних умовах.

Індивідуальна

Такий формат рольової гри можна використати під час уроку-узагальнення наприкінці вивчення теми. Рольова гра такого формату досить зручна у класах з невеликою кількістю учнів. У цих умовах протягом уроку кожен матиме можливість спробувати себе в різних ролях без попередньої підготовки.

          Організувати урок можна таким чином:

•  
• Розсадіть учнів класу по колу.
• Сформулюйте проблемне питання уроку та установіть регламент (наприклад, кожен може висловитись 1 реченням тощо).
• Запропонуйте кожному учню по черзі приміряти капелюх спочатку 1 кольору, потім інших та відповідним чином висловити своє ставлення до проблемного питання (з позиції різних типів мислення).
• Здійсніть рефлексію (сформулюйте загальний висновок щодо дискусійного питання, визначте переваги та недоліки прийому, відчуття школярів у процесі «примірювання» різних ролей тощо).

Цікавий тест на сайті «НУШ»

https://nus.org.ua/articles/chy-rozvyvayete-vy-krytychne-myslennya-uchniv-na-urokah-te

 

 

Короткий онлайн-тест від Освітньої платформи “Критичне мислення” допоможе вам визначитись, над чим варто попрацювати, щоб ефективно використовувати цю технологію на уроках зі свого предмету.вже застосовуєте її на своїх уроках?