Презентація "Методичні аспекти викладання історії в школі"

Міні-лекція Методичні аспекти викладання історії в школі Лемешко Н.В.

Процес оновлення шкільної історичної освіти знаходиться під впливом комплексу об’єктивних (стан розвитку суспільства в цілому та окремі його галузей) та суб’єктивних (ставлення вчителів та учнів до навчання взагалі й до конкретних його аспектів) чинників.

Методологічні принципи Принцип об’єктивності Принцип історизму Соціальний підхід Принцип багатоперспективності

Змістові лінії історичного компонента людина - людина, людина - суспільство, людина - влада, людина - світ уявлень та ідей, людина - простір, людина - природа, людина - світ речей.

Мета навчання історії формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Предметні компетенції:    Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі.    Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі. Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації. Аксіологічна – передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку. Мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ. Логічна аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції.

Типи уроків історії Урок засвоєння нових знань Урок формування вмінь і навичок Урок застосування знань, умінь, навичок Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок Урок контролю і корекції знань, умінь і навичок Комбінований урок

Нетрадиційні форми уроків історії 1. Уроки у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВК, ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина. 2. Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослідження, аналіз першоджерел, коментар, інтерв'ю, репортаж, рецензія, уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження. 3. Уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес-конференція, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія, панорама, телепередача, телеміст, діалог, усний журнал.

Нетрадиційні форми уроків історії 4. Уроки-фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, урок XXI століття. 5. Уроки, засновані на імітації діяльності установ та організацій: слідство, вчена рада та ін. 6. Театралізовані уроки: спектаклі, концерти, дидактичний театр 7. Уроки подорожування : краєзнавчі екскурсії, віртуальні екскурсії, заочне подорожування. 8. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-пресконференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси).

Нетрадиційні форми уроків історії 9. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки - панорами). 10. Урок - презентація – це представлення будь-якої інформації. Презентація (слайд-фільм) на комп'ютері представляє собою серію слайдів. Слайди оформляються в єдиному стилі і містять інформацію, необхідну для ілюстрації під час уроку.

Методи навчання історії Словесні Словесно-наочні Словесно-ігрові Наочно-ігрові

Функції вчителя: “Транслятор” інформації Організатор Консультант Управлінець

Підручники, навчальні посібники комп'ютерна техніка, медіазасоби реальні об'єкти, виробництва, споруди  Засоби навчання: Друковані Наочні Аудіовізуальні (технічні)

Домашня навчальна робота школяра Види домашнього завдання: 1.Засвоєння знань у системі вимагають установлення причинно-наслідкових та інших зв'язків і відносин між досліджуваним, явищем або процесами 2. Формування узагальнення, пов'язане із складною розумовою діяльністю 3. Застосування знань припускає виконання різних практичних робіт, що дозволяють встановити зв'язок між теорією і практикою 4. Контроль знань полягає у перевірці знань, умінь, навичок

Оцінювання навчальних досягнень учнів При визначенні навчальних досягнень аналізу підлягають такі критерії: характеристика відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, ґрунтовна, творча; якість знань: правильність, повнота, осмислення, глибина, дієвість, системність, узагальненість, міцність; ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки; досвід творчої діяльності ( уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.

Підготовка вчителя до уроку 1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників; 2) розробка тематичного і поурочного планування; 3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів; 4) аналіз пізнавальних можливостей класу; 5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку; 6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.

I. Вимоги до змісту навчального матеріалу, що опрацьовується на уроці: повноцінність історичного змісту, педагогічного задуму уроку, його відповідність очікуваним результатам; науковість навчального історичного матеріалу уроку; вірогідність історичних фактів; застосування різноманітних джерел знань; достатність і структурованість навчального історичного матеріалу для формування базових знань та розв'язання ключових проблем.

II. Вимоги до методики проведення уроку: мотивація і диференціація навчання; високий ступінь самостійної розумової діяльності учнів, їх пізна­вальної активності; охоплення роботою всіх учнів; виховання інтересу до історії; правильний вибір типу і структури уроку, засобів і методів його проведення в залежності від очікуваних результатів (дидактичної мети); відповідність прийомів навчання педагогічному задуму, змісту і пізнавальним можливостям учнів.

III. Психолого-гігієнічні вимоги до організації уроку: - педагогічний такт учителя; - культура мовлення, емоційність, темп мовлення; - врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; - контакт з класом, наявність активної взаємодії та співпраці; - дотримання санітарно-гігієнічних норм.

Найважливіші риси сучасного уроку історії: - високий науково-теоретичний рiвень, вiдповiднiсть викладання сучасному стану iсторичної й педагогiчної науки, передовiй практицi, закономiрностям навчально-виховного процесу; - яснiсть навчальної мети, нерозривний зв'язок у рiшеннi основних освiтнiх, виховних i розвиваючих завдань i чiтке, послiдовне їхнє здiйснення в ходi проведеного уроку; - доцiльний, з урахуванням сучасних пiдходiв, вибiр засобiв i методичних прийомiв для кожної частини уроку; -образнiсть, яскравiсть фактів, рацiональне використання всього арсеналу образно-емоцiйних засобiв - обов'язкова умова емоцiйного сприйняття, мимовiльного запам'ятовування, активної розумової дiяльностi учнів; - цiлiснiсть й органiзацiйна чiткiсть, тiсний зв'язок всiх його елементiв, певна тематична й структурна закінченість.