Свято завершення навчального року

С ц е н а р і й

  Свята завершення навчального року

                  Святково прикрашений шкільний майданчик. Учні шикуються до загальної шкільної лінійки.

                Музична вставка «В и х і д   в е д у ч и х»

                  На майданчик виходять д и р е к т о р   ш к о л и ,  й о г о   з а с т у п н и к и ,  

п о ч е с н і   г о с т і . До мікрофону наближаються  в е д у ч і .

Ведучий. Коли весна травневим ранком

                 Бентежить в жилах юну кров,

                 На свято школи урочисте

                 Усі збираємося знов.

Ведучий. Як мить, минув цей рік навчання.

Ведучий. Були і успіхи, були й розчарування.

Ведучий. Завершились великі перегони –

                 Підводить підсумок останній дзвоник!

Ведучий. Хтось закінчив початкову школу.

Ведучий. А хтось – свій невгамовний перший клас.

Ведучий. Дев’ятикласники чекають на екзамени…

Ведучий. Десятаки – на випускний, найстарший клас!

Ведучий. Сьогодні кожен з нас прийшов до перемоги…

Ведучий. Тому усіх нас відпочинок жде…

                 Позаду хвилювання і тривоги,

                 І в новий день цікавість нас веде.

Ведучий. В цей день усе буденне і святкове.

Ведучий. І дивне, і незвичне, і просте.

Ведучий. Є зміст в листку, є зміст в пташиній мові,

                 В усьому дивовижному, що зріє і цвіте.

Ведучий. Злітає дзвін у небо синьооке,

                 І сонце ясне світить яскравіш.

                 Скінчилися перерви і уроки,

                 І на порозі літа ти стоїш.

Ведучий. Разом зібралася уся шкільна сім’я –

                 Майбутнє України, її слава…

Ведучий. Тож станьмо, браття, в цю урочу мить:

Разом:      Здіймайте прапор вільної Держави!

                 Музична вставка « П і д н я т т я   п р а п о р а »

                 Піднімається Державний Прапор України

Директор. Під Державний Прапор України – струнко!

                    Свято останнього дзвоника оголошується відкритим!

                 Звучить Державний  Г і м н  України.

Ведучий. Тож на прапор рівняйсь - нашу вічну ясу!

 Ти йому присягайсь:

Разом:     Я тебе пронесу як віків заповіт,

 І як долю свою, як нащадкам привіт

 Тих, хто згинув в бою за Вкраїну, життя.

                 Стягу слави – уклін, найщиріші чуття!

Ведучий. На камені священні імена,

                 У дзвонах тиші голоси нетлінні.

                 Вони звучать у кожнім поколінні

                 Як невмируща совісті струна.

 Директор. За традицією у дні святкові юне покоління токарян  покладає квіти до пам’ятника землякам, полеглим  на фронтах Великої Вітчизняної. Це почесне право надається  кращим учням школи: ________________________________________________________________.

                                      Чути звуки метронома.

Учні з  к в і т а м и  у руках вирушають д о   п а м ′ я т н и к а   загиблим воїнам.

Директор.  Шановні присутні! Добіг до кінця навчальний рік. Зроблено ще один крок до знань. Любов до знань, повага до школи об’єднує усіх присутніх на шкільному подвір’ї: учнів, батьків, вчителів. Радість свята прийшли розділити з нами почесні  г о с т і :  

                     Директор школи вітає присутніх зі святом, вручає нагороди,

                    запрошує до слова почесних гостей.

Ведучий. У школі зміні поколінь нема зупинки.

                  В шкільному літописі кожна паралель

                  Складає лиш свою сторінку.

Ведучий. Без сонця райдуг не буває

                  І школи не було б без вчителів.

                  І тільки той, хто сам палає,

                  Створити б райдугу зумів.

Ведучий.  Для них сьогодні є вітань найбільше,

                  Тут побажання, спогади і вірші.

                  Палке сузір’я всіх шкільних талантів:

                  Поетів, ерудитів, музикантів.

Ведучий. Цікаво, що ж вони підготували?

                  Які скарби від серця відірвали?                

Четвертокласники :

                                       Ми - молодші школярі, хочем привітати

                                       Нашу любу вчительку із цим чудовим святом!

                                              Адже ми – випускники, вже не зовсім діти.

                                              Та не знаєм, нам від цього плакать чи радіти!?

                                        Добре було нам, малим, в початковій школі.

                                        Хоч мороки завдали вчительці доволі.

                                               Вибачайте за непослух, за шумні перерви.

                                               Ми старались, як могли, берегли вам нерви.

                                         Обіцяємо, за літо знань всіх не розгубимо.

                                         А ще знайте, що ми Вас

                      Разом:       Дуже, дуже любимо!                  

                 Четвертокласниця  виконує пісню «Перша вчителька»

Ведучий. Ми перегорнемо сторінку

                 Школярського життя не раз.

                 Зробити крок четвертокласники готові

                 У школу основну, у п’ятий клас.

Ведучий. Непроста штука наука,

                  Має терня і квітки,

                  Хай дається вам у руки,

                  Дорогі четвертачки.

Ведучий. У школі розуму набрались ми одначе,

                 Що мама з татом часом ледь не плачуть.

                 Ми знаєм істин тисячі дитячих -

                 Послухаймо ж хоч декілька із них.

До мікрофону виходять представники усіх класів.

1-класник. У першому класі ми навчилися читати і писати… А деякі навіть

                     списувати.

2-класник. У другому класі навчилися відрізняти вчителів від старшокласниць і

                     часом вітатися до них.

3-класник. А ми вже вміємо знаходити їдальню навіть із закритими очима.

4-класник. У 4 класі ми навчилися вимовляти повну назву своєї школи, а дехто

                    навіть з першого разу.

5-класник. У п’ятому класі ми зрозуміли, що вчителів у школі більше, ніж учнів

                     у класі, і тому довго плутали їхні імена та по-батькові.

6-класник.У шостому класі навчилися ховати крейду, щоденники, а дехто - 

                     навіть своїх батьків.

7-класник. У 7 класі ми добре вивчили, що похід у медпункт та туалет можна

                   зробити значно цікавішим, включивши до маршруту зупинку в їдальні,

                   прогулянку коридорами, шоп-тур до магазину.

8-класник. У 8 класі навчились швидко готувати позакласні заходи, деякі навіть

                     за один день.

9-класник. А ми вміємо користуватися одним зошитом на всіх уроках вчити

                    домашнє завдання, не відкриваючи підручника.

10-класник. Ми у 10- тому навчилися закохуватися, навіть неодноразово. Ну а

                       підказувати, підглядати, списувати з телефона ми вміли одразу.

Першокласник. Скільки можна вже учиться?

                              Нам на місці не сидиться!

Четвертокласник. Не мороз, а літня спека –

                                  Кличуть нас в краї далекі.

Другокласник.  До бабусі час збиратись,

                              І до річки теж кортить.

П’ятикласник. А так вже хочеться погратись!

                              Чи хоч «домашніх» не робить…

Шестикласник. А помилки сьогодні всім прощаються,-

                              Шкільні канікули розпочинаються!

Десятикласник. Тепер в нас правила прості,

                              Послухайте уважно всі.

                              Співай, танцюй, танок веди,

                              Для цього й кликали сюди.

                             Жартівливий танок у виконанні десятикласників. 

Ведучий. Дев’ятачки, ми слухати готові

                 Про тих, хто вам найближчим був у школі.

                 Для вчителів приготували ви порад багато.

                 І з квітами  прийшли на наше свято.

Дев’ятикласники:

•       Дорога  Школо! Ми провели у твоїх стінах 9 чудових, веселих років і  сьогодні маємо право говорити відверто. Якщо ти запитаєш, чого нам найбільше хочеться від учителів, то почуєш різні відповіді. Хтось проситиме вищої оцінки, хтось вимагатиме рівноправності, а хтось мріятиме про вчительську неуважність. Але всі без винятку учні погодяться з тим, що вчитель повинен усміхатися.
•        Адже щира усмішка відкриває душу. Тож ми хочемо, щоб ви, дорогі вчителі, посміхалися частіше.
•        І ми сподіваємося, що з’явитися добрим усмішкам на ваших устах допоможуть школярські мрії. Вибачте нам за те, що вони такі неправильні, наївні, але вони є лише плодом бурхливої дитячої фантазії і жодних надій на здійснення не мають.
•        Коли втомлюся я життям щоденним,

       І зарясніє двійками щоденник,

       В країну мрій чудову полечу

       І там уже намріюсь досхочу.

       Побачу я там диво пречудове.

       Якщо цікаво – слухайте, панове!

      -               Ось  м р і я  з мрій за номером  о д и н .

            Бригада лікарів у протигазах

            Шукає в школі знов якусь заразу,

            Щоби оголосити карантин.

      -          Ось  д р у г а  мрія дуже екзотична

       (вона таки для Токарів незвична.)

       Ось величезний білий теплохід

       Артополотом пробирається убрід –

       Він забере до Англії на місяць

       Усіх шкільних англійських міс і місіс.

      -               Ось  т р е т і й  н о м е р  – мрія романтична

            (чомусь подумалось про Рим античний.)

            Зібрався наш історик у Париж,

            Узяв кашкета  й пару гарних лиж.

            (Ану закине доля на Балкани,        (Ану закине доля в Куршавель,

            А лиж не вистачить у Сані.)           А баксів вистачає лише на готель)

      -          Про українку мріяти непросто,

       Вдалась вона і розумом, і зростом.

       Та все ж знайдеться в неї слабина –

       Розумну книжку любить в нас вона.

       Тому я мрію про такий талмуд,

       Десь на півпуда або й цілий пуд.          

 -                 Ось пречудова мрія  н о м е р   п ’ я т ь .

              В ній вчителі із завучем сидять

              Такі веселі й зовсім не похмурі,

              Бо в розклад пишуть лише фізкультуру.

 -            А це ось мрія  н о м е р  ш о с т и й  штріх,

         (Цю мрію мріяти, повірте, що не гріх.)

         Засів на тиждень інформатик в Неті,

         А діти що? – Літають, як комети!

      -                  А як вам  н о м е р  с і м ?  Чудова мрія?

               (Від неї я конкретно так балдію.)

               В ній математики посеред двору стали –

               Трикутника собою збудували,

               Узявши фізика за вратаря,

               І ну товкти футбольного м’яча.

•           Молотять так уроків три підряд…

          О Господи! А як вони кричать!

     -                   Ось  в о с ь м а  мрія , та вона простіша,

                         Зробились вересневі дні тепліші.

                         Шкільне подвір’я гаморить від ранку –

                         Привіз директор зламану шарманку,

                         Працюють вчителі-трудовики.

                         Паяють щось, закручують гайки,

                         Щоби носив по середах шарманку

                         Черговий клас від вечора й до ранку.

      -              Д е в ’ я т а  мрія – то музична,

           В якій знайдеться інструмент незвичний.

           Нагадує він чимось барабан,

           Тромбон, гобой, валторну і орган,

           Сопілку і марімбу одночасно,

           От лише музикант при нім нещасний!

•             Дорогі вчителі, Хай вам весни квітують,

                      Хай надії несуть на крилі журавлі.

                      Ваше слово палке від зневіри рятує,

                      Ваша усмішка геть проганяє жалі.

•            Дорогі вчителі, ми вам дякуєм щиро

                За терпіння і працю, за чесні слова.

•            Ми в цей день вам бажаємо щастя і миру,
•            І здоров’я міцного, й удачі, й добра.

                     Звучить лірична мелодія.

                        Відбувається вручення квітів учителям.

Ведучий.     Ну, ось і все, закінчився урок –

           З країни мрій виводить вас дзвінок.

           Мов журавлят, що пробують злетіти,

           Та не спішіть, вам треба ще зміцніти.

Ведучий.     В десятий клас приходьте всі разом,

                      А тим, хто йде, удачі побажаємо.

                      Хай доля зігріває вас теплом

                      І перемоги посилає на екзаменах!

           Пісня «Школа мрії» у виконанні Дуб’яги Давида

Ведучий.     На свято сьогодні прийшли малюки.

                     Вони вас вітають усі залюбки!

             Під звуки веселої мелодії до мікрофону прямують д о ш к і л ь н я т а .

Дошкільнята: Ми школярів прийшли вітати,

                           Хоч нам сьогодні не до жартів.

                           Жаль себе, та ми не плачем -

Всі разом:      Скоро  нам до школи всім!

                        Привітати хочем вас

                        З переходом в старший клас.

                        І найстарші дошкільнята

                        Вам дають такий наказ:

                           Не сваріться, не пустуйте –

                           Це зробити можем й ми.

                           Стать дорослими готуйтесь,

                           Нам взірець в усьому - ВИ.

                                 Спасибі ви скажіть усім,

                                 Хто навчив любить цей дім.

                                 Переходьте з класу в клас

  Всі разом:            І чекайте в школі нас!

                           Весь садочок вам бажає

                           Влітку добре відпочить.

                           Потім весело зустріти

  Всі разом:       Першокласників нових!

  Ведучий. Сторінка знань для вас відкрита,

                   Швидко лине невблаганний час.

                   Майне, мов ластівка, в садочку ваше літо.

                   Збирай портфель, чекає школа вас!

Дошкільня (беручи до рук дзвоника):

                   Що це таке? І що із цим робити?

Першокласники: Ех ти, маля! Оце предмет прикольний.

                                 Без нього не скінчився б рік ніколи.

                                 У школі він найперший помічник –

                                 Це знає і малюк і випускник.

                                    У вересні навчання починає,

                                    До школи учнів й вчителів скликає.

                                    І в травні йому рада дітвора,

                                    Бо йде за ним канікулів пора.

                                 І восени знов прийме рідна школа

                                 Когорту першокласників завзятих…

                                 І знову зберемося ми на свято…

                   Пісня  «Школа - весела сім’я»  у виконанні першокласниці.

Ведучий.   Ми жартували й дарували вам пісні,

                   І пролунало не одне вітання.

                   Тож традиційно в ці хвилини чарівні

                   Дзвіночок продзвенить останній.

Ведучий.               Прийшов вже час  з а к і н ч у в а т и  свято.

Ведучий.               Ми всі зробили у майбутнє крок.

   Разом.    Лунай, співай нам радісно дзвінок!

                      Десятикласник бере за руку першокласницю. Вони разом обходят шкільний майданчик і подають останній дзвоник.

Ведучий.   Цей світ, як казка, як безмежне диво,

         Захоплює, чарує, кличе ввись.

         Життя чудове, коли всі щасливі.

         Ти не сумуй і літу посміхнись.

                    Флеш-моб « Годі, браття, сумувати! »,  музика Н. Май

Ведучий. А ми ж канікулів веселих вам бажаєм,

                 Бо всі вже зачекались їх – ми знаєм.

Ведучий. То ж набирайтесь сил, відпочивайте.

Разом: До зустрічі у вересні! Бувайте!

Директор. Увага, Школо!! Рівняння на прапор! Свято останнього дзвоника оголошую закритим!

                   Звучить Державний Гімн України.