Під час дослідження було виявлено як негативний так і позитивний антропогенний вплив на екосистеми міста Славутича та навколишніх сіл Негативний вплив: Викиди в атмосферне повітря вихлопних газів автомобілів, що містять певну кількість (залежно від палива, типу двигуна та його технічного стану) токсичних і шкідливих компонентів. Саме вони - основна причина перевищення гранично допустимих концентрацій токсичних речовин і канцерогенів в атмосфері, утворення смогів, які є частою причиною отруєння в замкненому просторі.
Центральна міська котельна, що працювала на природному газі, а в результаті проведеної реконструкції (через подорожчання газу) може працювати й на мазуті, вугіллі та альтернативних джерелах палива . А це – забруднення міського повітря сажею, чадним газом, іншими викидами. Крім того, багато котеджів міста перейшли на опалення твердим паливом, що під час опалювального сезону дає шкідливі викиди в повітря, що утруднюють дихання.
Під час сезонного спалювання трави, бадилля згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, збільшуючи викиди вуглекислого газу. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг (!) мікрочастинок диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.
СПАЛЮВАННЯ ТРАВИ ТА ІНШИХ ВІДХОДІВ ЗАВДАЄ ЖОРСТОКИЙ УДАР ПО Екосистемі:- гинуть рослини, звірі, плазуни, земноводні та комахи- дим від вогнищ утворює смоґпосилення “парникового ефекту”, який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті- збільшення росту бур’янівзагибель усієї мікрофлори ґрунту- зниження родючості грунту Під час спалювання трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту та роблять його пухким. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження його родючості.
Часто аграрії без особливих агрономічних знань застосовують на присадибних ділянках добрива, пестициди, гербіциди…Вони впливають на навколишнє середовище і екосистеми, призводячи до скорочення біорізноманіття, особливо внаслідок знищення бур’янів і комах, які є важливими елементами харчового ланцюгу. Крім того, пестициди мають негативний вплив на здоров’я людини, як в результаті прямої дії так і опосередковано внаслідок накопичення залишкових кількостей у сільгосппродуктах і питній воді.
В період інтенсивного використання хімікатів на посівах медоносних рослин виникає загроза отруєння бджіл пестицидами зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику. Це є результатом грубих порушень правил і санітарних вимог застосування пестицидів як сільгоспвиробниками так і пасічниками, які розміщують пасіки на присадибних ділянках та тих, що прибувають на кочівлю з вуликами. Токсикози бджіл виражаються в ослабленні бджолосімей, зниженні їх продуктивності та масовій загибелі. Бджоли відіграють важливу роль в запиленні квіткових рослин, будучи найчисленнішою групою опилювачів в екосистемах, пов'язаних з квітами
Багато автовласників практикують миття своїх автомобілів прямісінько на берегах водойм. Проте вода, що стікає назад у ставок чи балку, «збагачена» не тільки брудом, а й мастилом, бензином та іншими «автопродуктами». Це вносить свою частину у негативну статистику забруднення річок, що негативно діє на фауну водойми. Часто відпочиваїчі залишають після себе сміття на берегах водойм.
Браконьєрство – незаконне добування природних ресурсів. Раніше термін «браконьєрство» стосувався тільки незаконного полювання і риболовлі, проте в даний час під браконьєрством розуміють також незаконну вирубку лісу, незаконний збір рослин з Червоної книги, незаконний видобуток піску, гравію тощо.
Водовідведення очищених стічних вод здійснюється в р. Дніпро по двох нитках напірних колекторів. Прийнятий фізико-хімічний метод очистки, сутність якого складається з обробки стоків мінеральним коагулянтом та флокулянтом, відстоюванні на вертикальних відстійниках і подальше освітлення в резервуарі очищеної води. Комунальне підприємство «Славутич-Водоканал» Славутицької міської ради було створено 08 липня 2016
У Славутичі почала працювати найбільша в Україні котельня на біопаливі потужністю 10,5 МВт. Котельня на 40% забезпечує потреби міста у тепловій енергії та гарячій воді. Наступний крок після запуску котельні на біопаливі – будівництво біо. ТЕЦ на відновлюваних джерелах енергії загальною потужністю 12,5 МВт - електричної енергії, яка також вироблятиме 25 ГКал/год теплової енергії.
В Славутичі діє П Р О Г Р А М А поводження з твердими побутовими відходами, метою якої є створення екологічно чистого середовища міста Славутич, шляхом проведення невідкладних заходів щодо вдосконалення системи вивезення, збору, сортування, переробки та захоронення сміття та перетворення існуючого полігону ТПВ для потреб міста Славутич ємністю 1,5млн.м³ (290 тис. тонн) на сучасний виробничий комплекс з переробки сміття. Програма спрямована на продовження строку дії існуючого полігону, зниження шкідливого впливу відходів на навколишнє середовище та мешканців міста.
Славутицька міська рада встановила в місті 20 контейнерів для собачих відходів. Урни собачих екскрементів необхідні не тільки для того, щоб фекалії собак не валялися на вулицях і не видавали неприємний запах, перш за все це необхідно тому, що екскременти є абсолютно шкідливими для здоров’я людей. Це обумовлено тим, що відходи собак виділяють отруйні речовини і дуже погано впливають на здоров’я людей і навколишнє середовище в цілому. Також в екскрементах в досить великій кількості присутні личинки глистових інвазій і інших небезпечних паразитів. Отже, дитина, який грає на травичці, може запросто підхопити сальмонельоз або інше небезпечне захворювання.