Презентація "Місце і роль рідного слова в освітньому процесі"

Місце і роль рідного слова в освітньому процесіВ. Яцейко

Раби — це нація, котра не має Слова, тому й не може захистите себе. О. Пахльовська

Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене. В такій ситуації, в будь-якій, а в такій особливо, держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх учених і митців. Бо за таких деструкцій, у перехідний період, це життєво необхідно – накреслити шляхетні обриси своєї культури. Л. Костенко

. Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, ступінь нашої свідомості. Іван Огієнко

що мова є універсальним феноменом буття і свідомості української нації, а стан морального здоров’я нації вимірюється ставленням до мови, і є основним завданням учителя-словесника. Довести,

Національна свідомість – це закодований на генетичному рівні спосіб мислення і світосприйняття. Ця система гранично стійка до зовнішніх впливів, а першоосновою її є мова

Світосприйняття –спільне бачення світу і ставлення до нього. Як правило, мається на увазі сприйняття зовнішнього світу через призму внутрішнього світу за допомогою своєї внутрішньої картини життяце сукупність наочних образів культури, людини, її місця у світі, взаємовідносин зі світом та іншими людьми тощо(тобто чуттєво-образна частина)

Зробити рідне слово надбанням духовного світу дитини – це значить разоміз звучанням рідного слова влити в молоду душу відчуття краси й емоцій, які вклав народ у слово, творячи й відшліфовуючи його протягом століть. В. Сухомлинський

Головне завдання у вихованні молодого підростаючого покоління — прищепити з раннього дитинства любов до рідної мови, щоб рідне слово жило й грало усіма барвами й відтінками в душі молодої людини, говорило їй про віковічні багатства народу, про красу «рідної землі, про народні ідеали й прагнення»

... Кожне слово має свій зміст, невміння вибрати потрібне слово – те саме, що замість гостро заструганого олівця на уроці малювання користуватися цвяхом...

правду кажучисправді ждійсно“Я, далебі, в тім не виною, що так роз'їхався з тобою”,майже“Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту”

через те, щотому, що“Позаяк цікавого не маю що писати, тягтиму далі свою подорож, хоч, може, вона тобі теж не цікава” тим більше“... щодо фотографії, бо в мене її навіть в Києві готової нема, а вже тут і поготів”

педагог має дотримуватися міри в розповіданнірозповіді вихователя мають бути яскравими, образними, невеликимивпливати на почуття, уяву, фантазію дітейне закидати дитину інформацією, не вимагати розповісти про предмет вивчення одразу все, що ви знаєтевідкривати перед дитиною у навколишньому світі щось одне, але так, щоб частинка життя заграла перед нею усіма барвами веселки

До першої десятки рейтингу ЮНЕСКО увійшли гімни: Нової Зеландії - 2-те місце;Південної Африки - 3-те місце;Австралії - 4-те місце;Сполучених Штатів Америки - 5-те місце;Канади - 6-те місце;Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - 7-те місце;Іспанії - 8-те місце;Франції - 9-те місце;Японії - 10-те місце.

Гімн України визнали найкращим у світі!

Викладати цей предмет повинні найздібніші й найталановитіші. Бо це не просто передача знань, практичних умінь, навичок. Це передусім виховання. Викладання мови - це майстерність творення людської душі, бо воно є найтоншим, найніжнішим діткненням до серця людини. Викладання мови – людинознавство, бо в слові поєднуються думки, почуття, ставлення людей до всього навколишнього світу. В. Сухомлинський

Відкрийте перед дитячими очима найтонші відтінки рідного слова, донесіть до дитячого серця чарівні пахощі, дивовижну музику зеленого лугу, теплого бору, літнього дощу, осіннього туману, тонких павутинок бабиного літа, — і заграють, запалають ясні зірочки живої думки. Спалахне вогник творчості, задзвенять найтонші струни потаємних куточків дитячого серця, і рідним словом своїм дитина створить яскравий образ. Стане рідне слово в духовному житті дитини гострим різцем і тонким пензлем, ласкавими обіймами і гнівною зброєю. Полюбить дитина рідну мову — безцінне духовне багатство свого народу — і знатиме їїВ. Сухомлинський

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. В. Сухомлинський

Дякую за увагу