Стаття на тему "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕРЕЖІ INTERNET"

Про матеріал

Наприкінці ХХ століття людство вступило в стадію розвитку, що дістала назву постіндустріального або інформаційного суспільства. Інформація та комунікації (засоби зв'язку) були завжди, проте лише постіндустріальне суспільство унікальне тим, що його характеризує виключно швидкий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, а їхні можливості стали безпрецедентними для розвитку людини, для ефективного вирішення багатьох професійних, економічних, соціальних і побутових проблем [3].

Перегляд файлу

ПЕДАГОГІКА

Осипчук Олена

м.Бердичів

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ЗА ДОПОМОГОЮ МЕРЕЖІ INTERNET

Наприкінці ХХ століття людство вступило в стадію розвитку, що дістала назву постіндустріального або інформаційного суспільства. Інформація та комунікації (засоби зв’язку) були завжди, проте лише постіндустріальне суспільство унікальне тим, що його характеризує виключно швидкий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, а їхні можливості стали безпрецедентними для розвитку людини, для ефективного вирішення багатьох професійних, економічних, соціальних і побутових проблем [3].

Ефективно функціонувати в умовах інформаційного суспільства зможуть лише ті фахівці, які володітимуть необхідними знаннями для орієнтації в інформаційному просторі. Зберігаючи свою самобутність, вони використовуватимуть переваги глобалізації та інтеграції, коли люди, які живуть у різних містах і країнах, на різних континентах, завдяки простоті та оперативності комунікацій зможуть працювати над одним цілісним проектом, здійснювати спільні дослідження та оперативно обмінюватися результатами. Мова нині йде про зміну змісту освіти, про оволодіння інформаційною культурою. Остання є одним із складників загальної культури, що по суті є вищим проявом освіченості та вихованості, в тому числі особистісних якостей людини, її професійної компетентності (М.С.Каган).

Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та інформаційних технологій послужив поштовхом до розвитку суспільства, побудованого на використанні різноманітної інформації. Розвиток інформаційного суспільства зумовлює необхідність докорінних змін у системі професійної освіти (Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, Н.О.Корсунська, В.В.Олійник, І.П.Підласий та ін.).

Навчальні заклади часто неспроможні задовольнити всі запити суспільства через обмежені ресурси, негнучкість й значну вартість традиційних методик і застарілу багато в чому освітню політику. Внаслідок цього, за прогнозами багатьох експертів саме віртуальні навчальні заклади є майбутнім системи освіти, новим і прогресивним кроком у її розвитку. Крок цей може дуже сильно змінити всю систему освіти, привнести абсолютно нові методи і принципи навчання або навіть цілком змінити основні його парадигми[4].

Однак цей процес вимагає досить детального аналізу особливостей інформаційного суспільства і наукового підходу до здійснення реформ. Удосконалення професійної освіти передбачає оновлення методів навчання на основі застосування інформаційних і телекомунікаційних технологіях, а також вимагає переосмислення ролі викладача[5].

Світова спільнота останніми роками утворила світову інформаційну мережу на базі комп’ютерних телекомунікацій, що забезпечило принципово новий рівень розвитку людського суспільства. Зокрема, через мережу INTERNET з будь-якого робочого місця, оснащеного сучасним комп’ютером, реалізується оперативний доступ до будь-якої інформації світового рівня і оперативного подання споживачеві різноманітних видів наукової і навчальної інформації[3].

Використання комп’ютерних мереж має незаперечні переваги перед традиційними засобами навчання (А.О.Андрєєв, М.І.Жалдак, Н.В.Мойсеєва, Е.С.Полат, В.І.Солдаткін, А.В.Хуторський та ін.).

Особливо цінним з точки зору методики навчання є те, що робота в комп’ютерній мережі практично неможлива без інтенсивного використання прикладних програм (текстових та графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних), що, безумовно, буде стимулювати їхнє глибоке вивчення.

Створення локальної мережі в конкретному навчальному закладі може суттєво прискорити процес широкого використання світових комп’ютерних комунікацій. Така локальна мережа може стати початком створення єдиного інформаційного середовища в навчальному закладі, що є важливою передумовою ефективного використання можливостей глобальних комп’ютерних мереж[6].

Головним критерієм побудови внутрішньої комп’ютерної мережі навчального закладу (INTRANET) є підвищення ефективності навчання. Комп’ютерна мережа має розвиватися за такими основними напрямами:

оновлення змісту навчання;
розробка нових методик навчання;

- організація навчального процесу.

Комп’ютерні мережі є засобами навчання в різних його системах: очній, заочній, дистанційній, самоосвіти. З точки зору предмета нашого дослідження найбільш перспективним є дистанційне навчання. Можливі різні моделі дистанційного навчання. Встановлено, що найперспективнішими є такі: інтеграція очної та дистанційної форм навчання; навчання в мережі; автономні курси; створення інформаційно-освітнього середовища; кейс-технології; інтерактивне телебачення (two – way TV) [5].

Застосування мережних комунікацій у підготовці фахівців можливе і необхідне, оскільки:

викликало інтерес учнів і підсилило мотивацію навчання;
надало можливості використання різних способів подання інформації;
дозволило активно включити учнів у навчальний процес, зосередивши їхню увагу на найбільш важливих аспектах матеріалу, організувати психологічно спокійну роботу учнів;
давало можливість використовувати під час занять значні обсяги інформації (інформаційні мережі, бази даних тощо);
потребувало постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, відповідного обладнання і вдосконаленого методичного і програмного забезпечення.

Учні мають змогу не тільки отримати необхідну інформацію, а й для підвищення професійної компетентності можуть проводити дослідження та працювати у віртуальних лабораторіях. Також за допомогою таких мережевих сервісів, як: Google DOC, E-mail, ICQ, Skype вони можуть спілкуватись в режимі реального часу, або працювати колективно над одним спільним проектом[1].

Крім того, застосування мережевих комунікацій забезпечує розвиток та формування індивідуальних якостей учнів, таких як :

уміння одержувати нову інформацію в предметній області, використовуючи репродуктивну технологію навчання (вивчення електронних освітніх ресурсів, слухання відео-лекції, вивчення нових понять на основі інструкцій викладача або т’ютора);
алгоритмічно й конструктивного мислити на основі досвіду практичного використання програмних продуктів, які ґрунтуються на репродуктивно-алгоритмічній технології навчання (конспектування навчального матеріалу, рішення практичних типових завдань, участь у дискусіях і ігрових ситуаціях);
творчий потенціал у ході виконання евристичних і дослідницьких завдань, використання моделюючих програмних середовищ, - передбачається використання евристичних технологій навчання (проблемне навчання, ділові ігри, проектування, рішення практичних завдань);
комунікативні уміння в процесі проектної діяльності й навички прийняття оптимальних рішень у ході ведення експериментів, використання тренажерів і моделювання процесів, - передбачає творчі технології навчання (семінари, конференції, проблемні дискусії, дослідження в предметній області, аналіз результатів дослідження й спілкування в процесі навчального процесу);
інформаційна культура - припускає використання соціальної та інформаційної технологій навчання (всебічний розвиток особистості суб'єктів навчання, розв’язання проблем побутового, виробничого характеру);
передбачається використання Веб-сайтів, форумів, чатів, Інтернет-семінарів, Інтернет-конференцій, skype, електронної пошти, ІС, віртуальне середовище навчання, соціальні сервіси Веб 2.0. [2].

Сукупність цих властивостей дозволяє вважати ІКТ ефективним засобом навчання та процесу професійної підготовки учнів, адже їх використання сприяє розвитку важливих для цього якостей, таких як:

підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
індивідуалізації навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;
активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з самими собою, прагненню отримати вищу оцінку;
формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;
виховання інформаційної культури;
оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію;
інтенсифікація самостійної роботи учнів;
зростання обсягу виконаних на урок завдань;
розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання ефективно сприяють професійній підготовці учнів ПТНЗ. Їх широкі можливості дозволяють позитивно впливати на процес пошуку, подачі, засвоєння, повторення, та закріплення навчального матеріалу. Комп’ютерні глобальні та локальні мережі розширюють інформаційні ресурси для учнів, що надає змогу зручно та якісно отримати необхідні відомості чи відповіді на питання, що виникають в процесі професійної підготовки [2].

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя. – Х.: вид.група “Основа”, 2003.

2. Десятченко Н. Моделі сучасних уроків // Завуч, - 2002 - №35

3. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навч.посіб. для студентів і слухачів післядипломної освіти. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. – 366 с.

4. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В. Організація курсового навчання в професійних навчальних закладах: Метод.посіб. – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2004.

5. Кадемія М.Ю. Проблема інтеграції у професійній освіті і нові інформаційні технології //Педагогіка і психологія професійної освіти.-1999. - №1.

6. Кадемія М.Ю., Тютюнник М.М. Інноваційні технології у навчальному процесі вищого професійного училища: досвід і проблеми //Педагог професійної школи: Зб.наук.праць. Вип.IV. – Київ: Науковий світ, 2003.

Відомості про автора