Презентація "Мистецтво 10 клас. Перлини різних видів мистецтв Латинської Америки

Мистецтво 10 клас. Перлини різних видів мистецтв Латинської Америки

Архітектура Латинської Америки. З моменту відкриття Америки європейцями архітектура цього культурного регіону починає розвиватися за європейськими зразками. Але скоро, під впливом місцевих соціально-економічних і кліматичних умов, вона набуває місцевих відмінностей, а в XVIII — на початку XIX ст. — і національних особливостей. Основним видом будівництва і ведучим архітектурним типом у іспанських колоніях було зведення храмів. Саме культове зодчество підпорядкувало і об'єднало в собі всі види образотворчих мистецтв. Собор Санта Пріска. Таско, Мексика

Архітектура Латинської Америки. За цілеспрямованим тотальним знищенням індіанської культури і її матеріального носія і втілення — архітектури, почалося спорудження церков, фортець, палаців, маєтків, міст. Через сто років після початку європейської колонізації Америки тільки в іспанських колоніях було побудовано 70 тис. церков і 5 тис. монастирів, а також сотні міст. Але архітектура основних центрів іспанських колоній розвивалася під впливом і місцевих традицій. У декоративному оформленні низки церков з'явилися абсолютно несподівані для канонів католицизму індіанські язичницькі емблеми і символи, наприклад, знаки сонця і місяця, місцеві орнаменти, індіанські (за антропологічними особливостями) лики святих. Собор Славної Богоматері в місті Марінга

Архітектура Латинської Америки. В архітектурі країн Латинської Америки другої половини ХХ — початку ХХІ ст. виникли свої національні школи. Характерні риси придбала архітектура Мексики, майстри якої сміливо застосовують національні форми і серед них перш за все мозаїку і розпис, які композиційно пов'язані з традиціями стародавнього мексиканського мистецтва. Наприклад, Національний автономний університет Мексики в Мехіко — найбільший за кількістю студентів в Північній і Південній Америці. Собор Пресвятої Діви Марії в місті Бразиліа

Архітектура Латинської Америки. Основний корпус університету, включений до фонду Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він був спроектований найвідомішими архітекторами Мексики ХХ ст., а фрески головного корпусу розписані мексиканським архітектором і художником Хуаном О'Горманом. Будівля університету із зображенням двох астрономічних теорій — Птолемея і Коперника. Згідно з однією з версій, Всесвіт обертається відносно Землі, згідно з іншою, обертання відбувається навколо Сонця. Національний автономний університет Мексики в Мехіко

Архітектура Латинської Америки. Узагальнюючий приклад міст латиноамериканського культурного регіону — місто Ріо-де-Жанейро. «Бог створив світ за шість днів. На сьомий він створив Ріо-де-Жанейро», — з любов'ю жартують бразильці і вважають своє прекрасне казкове місто справжнім земним раєм. Воно друге за величиною місто в країні (після Сан-Паулу) і четверте в Південній Америці. Ріо-де-Жанейро є адміністративним центром однойменного штату. Населення — 6,4 млн. осіб.

Архітектура Латинської АмерикиІз висоти пташиного польоту дивиться на Ріо-де-Жанейро гігантська статуя Христа Спасителя, яку жителі вважають символом міста. Вона знаходиться на найвищій вершині Ріо — Корковадо на висоті близько 704 м. Христос стоїть, широко розкинувши руки і немов благословляє й охороняє місто. 

Архітектура Латинської Америки. Проект монумента був розроблений бразильським інженером Ейтором да Сілва Коштою, а в 1924 р. французький скульптор Поль Ландовський закінчив моделювання голови (висота 3,75 м) і рук статуї. Після цього румунський скульптор Георге Леоніда працював над створенням голови Христа. Висота статуї — 38 м, п'єдесталу — 8 м; розмах рук — 28 м. Вага — 635 тонн. Церемонія освячення статуї повторювалася ще двічі: в 1965 р. Папою Павлом V і в 1981 р. Папою Іваном Павлом II.

Архітектура Латинської Америки. Ріо-де-Жанейро — місто не лише вічного свята, а й дивовижних контрастів. На схилах навколишніх гір туляться убогі оселі найбідніших районів міста — фавел. У місті налічується кілька сотень таких фавел, в яких зосереджено близько 20% всього населення Ріо. Хмарочоси і фавели Ріо-де-Жанейро

Архітектура Латинської Америки. Собор Метрополії (собор Св. Себастьяна) в Ріо-де-Жанейро схожий на піраміду майя і саме це робить його одним із найбільш цікавих у Південній Америці. Висота споруди становить 75 м, зовнішній діаметр — 106 м, внутрішній — 96 м. Одна з яскравих рис інтер'єру собору — чотири вузьких прямокутних вікна. Вони піднімаються до неба майже на всю висоту будівлі від підлоги до стелі — тобто на 64 м. Автор модернового архітектурного проекту Едгар Фонсека.

Образотворче мистецтво Латинської Америки. Образотворче мистецтво країн Латинської Америки, як і архітектура, формувалося під впливом європейського мистецтва. Але мексиканський художник Дієго Рівера говорив, що так, як Європа об'єдналася на греко-латинській культурі, Америка може здійснити свій союз, використовуючи чудову індіанську культуру свого континенту (загальнорегіональні установки на європейські цінності і серйозні спроби пізнання своєї країни, виявлення чисто національних рис). Діего Рівера. Історія Мексики. Фреска в Національному палаці Мехіко

Образотворче мистецтво Латинської Америки. Сучасний живопис латиноамериканського культурного регіону найбільш яскраво відображено у творчості всесвітньо відомих мексиканських художників Дієго Рівера (1886—1957), Хосе Клементе Ороско (1882—1949) і Хосе Давид Альфаро Сікейрос (1896—1973). Звеличення образу індіанця — представника вельми численного, але найбільш пригнобленого прошарку населення країни — означало для них звернення до образу мексиканського народу, до виведення на авансцену нового героя. Це мало суспільне значення, і видатні мексиканські художники прекрасно усвідомлювали соціальну значимість зачепленої ними тематики. У пошуках нової форми вони зверталися до доколумбового мистецтва, до народної творчості сучасних індіанців, і це, безсумнівно, збагатило їх твори. Хосе Клементе Ороско «Мурал»

Образотворче мистецтво Латинської Америки. Мексиканські монументалісти виробили в розписах свій єдиний стиль, який відрізняє, при всій індивідуальності робіт кожного майстра, великомасштабність фігур, чіткість малюнка, локальність кольору. Хосе Ороско. Фреска «Повстанці загону Сапати»

Хосе Давид Альфаро Сікейрос — мексиканський художник, живописець, графік і політичний активіст прикрасив розписами фасади будівель Художньої школи Чуінард і мистецького центру Плаза в Лос-Анджелесі. Він знаходився під впливом творчості Пабло Пікассо. Митець ніколи не розмежовував свою творчість із політичною діяльністю. Його картини і фрески ставали маніфестом ідеології художника. Велику увагу Х. Сікейрос приділяв динаміці, жестам і перспективі. Більшість його робіт написані в стилі муралізму або мексиканського монументального живопису. Для прихильників цього напрямку головне — це пробудити в народу революційний дух через своє мистецтво. Образотворче мистецтво Латинської Америки. Х. Сікейрос. Автопортрет

Образотворче мистецтво Латинської Америки. Дієго Рівера — мексиканський художник ХХ ст. Писав портрети, жанрові картини, натюрморти, звертався до графіки (літографія). Працював художником-монументалістом, що і принесло йому світову славу. Дієго Рівера один із засновників мексиканської школи монументального живопису. Він розписав величезне число стін громадських будівель. Одна з головних тем у творчості Д. Рівери — фольклорні сюжети, вірування і звичаї народу Мексики, а також революційний рух країни. Д. Рівера. Панамериканский Союз

Мистецтво Латинської Америки. Таким чином, мистецтво країн латиноамериканського регіону настільки багатогранне, що його важко вмістити в будь-які рамки. Але при домінуванні стереотипів європейської культури, переважно іспанської, сьогодні, в ХХІ ст., дбайливо зберігаються в свідомості кожного народу, кожної латиноамериканської країни етнічні традиції, що створюють неповторне, національне мистецтво.