Оцінюючи мистецький спадок скіфських племен та греків Північного Причорномор'я, знаходимо, як спільні риси в технологіях та орнаментиці, так і відмінності. Однак. з упевненістю можна говорити, що цей спадок справді неоціненний.
Розквіт скіфського мистецтва припадає на VII—VI ст. до н. е. Скіфська культура поширювалася на Північне Причорномор’я, Кубань, Алтай, Сибір. Скіфське мистецтво — це різьблення по дереву й кістці, а головне, — це віртуозна обробка металу. Скіфи володіли секретами багатьох сплавів, займалися литтям, тисненням, карбуванням, знали спаювання, зернь, філігрань.
Античні міста Північного Причорномор'я Ольвія - її залишки знаходяться біля с. Парутине на південь від міста Миколаїв; Тіра -на місці сучасного Білгорода-Дністровського; Херсонес - на околиці сучасного Севастополя; Пантікапей - сучасна Керч; Кафа - сучасна Феодосія в Криму; Фанагорія - на Таманському півострові; Танаїс - на Дону; Керкінітіда - сучасна Євпаторія.
Твори монументального живопису місцевих художників, які прикрашали будинки, склепи й саркофаги заможних громадян, мають цікаву композицію, кольорову гаму, вражають реалістичністю міфологічних образів. Митці з Пантіканея, засвоюючи античні художні традиції, надавали розписам регіональних ознак.
Пантікапейські й ольвійські монети містять додаткові уявлення нро візуальне і музичне мистецтво періоду античності. На лицьовому боці карбували голови богів і царів, міфічних персонажів (Медузу, Пана у вінку, грифона зі списом у зубах), звірів (лева, оленя), з іншого боку — музичні інструменти, зазвичай ліру.