Архітектура, чи зодчество, - мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини. Визначаючи особливості архітектури, М.В. Ломоносов підкреслював, що цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгочасу міцні.
Архітектура Архітектура об'ємних споруд, до складу якої входять житлові, громадські та промислові будівлі Ландшафтна архітектура пов'язана із створенням садово-паркового комплексу. Містобудівництво,що займається плануванням нових міст, а також реставрацією та оновленням старих районів
Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів За своєю формою розділяють два види скульптури: рельєф та круглу скульптуру. Остання в залежності від призначення ділиться на монументальну (великі архітектурні ансамблі, пам'ятники), монументально-декоративну (прикрашає будинки та парки) та станкову (зазвичай представлена в музеях, на виставках або є частиною інтер'єру) Горельєф Барельєф і контррельєф
Символом грецького міста – держави був храм, не мав масивного входу, всю будівлю оточувала колонада. В центрі стояла статуя бога, якому присвячувався храм. Роль колон у грецькій архітектурі була великою. Вони визначали всю зовнішність храму, архітектурну сукупність, теоретики всю цю групу називали латинським словом оrdo, що означало порядок
Це перший в історії світового мистецтва випадок використання подібних жіночих фігур для підтримки балок. П'ять каріатид і досі залишились стояти на своїх місцях. Шоста ж разом із частинами архітрава та парапету вивезена лордом Ельджіном до Лондону і тепер зберігається в Британському музеї. Ерехтейон та портик Каріатид
скульпт.Cкопас Мармурова статуя крилатої грецької богині Перемоги з Самофракії, також відомої під іменем Ніки Самофракійської, (була знайдена в квітні 1863 р. на острові Самофракія французьким консулом і археологом-любителем Шарлем Шампуазо . В тому ж році її перевезли в Париж і в 1884 р. поставили на самому верху східців Дарю в Луврі, а в музеї Самофракії, який розміщується на тому ж місці, де була знайдена статуя, стоїть її гіпсова копія (220—190 рр. до н. е.)
Венера Мілоська — мармурова статуя богині Афродіти, датована приблизно 150 р. до н. е. Нині експонується в Луврі, Париж. Автор Венери Мілоської невідомий. Початково вона приписувалась Праксителю, оскільки скульптура являє собою тип Афродіти Кнідської. Нині поширена версія про авторствоАгесандра Антиохійсьского. Статуя Венери Мілоської вважається ідеалом краси жіночого тіла. Висота статуї 2,04 м. Пропорції у перерахунку на зріст 164 см такі: 86х69х93 см.